20 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Лесько А.О., Хопти С.Ф., Червинської М.Є., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування іменних акцій ВАТ «Вінницька обласна друкарня» та визнання цих акцій спільною сумісною власністю подружжя, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу та передавальних розпоряджень недійсними за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 6 серпня 2012 року,
У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням доповнень та уточнень, просив поділити спільне майно подружжя, а саме: мотоблок, газонокосарку, телевізор «Соні», телевізор 19", холодильник «Норд» нової моделі, холодильник «Норд» старої моделі, мікрохвильову піч «Самсунг», газову плиту «Веко», морозильну камеру 180 см. висотою, котел для сауни, газову колонку, пральну машину LG 6 кг, музичний центр LG караоке, м'ясорубку електричну, чайник електричний, бетонозмішувач новий, швейну машину електричну, станцію для подачі води, дивани 3 штуки: два бордових, один зелений, диван кутовий, диван маленький, диван шкіряний, спальню «Тернопільська фабрика»: ліжко, дві тумбочки, два комоди, шафа, дзеркало; меблі два комплекти: шафа 2-х дверна, трельяж 2-х дверний -1 шт., одно-дверний - 2 штуки, шафа одно-дверна; стінка меблева в комплекті, стіл скляний - 2 штуки; стіл дерев'яний розкладний, тумбочка інтер'єрна 4 м столешня; інтер'єрні скульптури до 1 метра висотою зображення жінок - 4 штуки; журнальний стіл із кріслами у старовинному стилі; журнальний столик на колесах; підставка для телевізора -2 штуки; меблі кухонні; надувний матрац -2 штуки; палатка двомісна; дзеркало навісне в оправі; паласи -3 штуки; стіл дерев'яний і дві лавки; пральна машина «Bosch»; комод білий; стіл з дерева круглий; стільці дерев'яні 6 штук; диван-софа; диван кухонний кутовий; стіл кухонний кутовий; дзеркало в оправі -2 штуки; телевізор; килими 2 штуки; посуд; чайник електричний; пилосос; праска; шафа -2 штуки; стінка меблева; холодильник; газова плита; газова колонка; ліжко; мікрохвильова піч; телевізор на загальну суму 79 410 грн., житловий будинок по АДРЕСА_2 вартістю 560 тис. грн., квартиру АДРЕСА_1 вартістю 280 тис. грн., придбану на ім'я ОСОБА_2 під час спільного проживання однією сім'єю до реєстрації шлюбу на підставі біржового контракту про купівлю-продаж нерухомості № 381 від 13 липня 1995 року, а також витребувати у відповідача речі, які являються його особистою приватною власністю: глобус міні-бар, срібний бокал, картина «Маки», покривало верблюже, холодильник автомобільний, телевізор автомобільний, бочка душова, крісло-качалка плетене, література (підписне видання).
Свої вимоги позивач мотивував тим, що з 30 квітня 1996 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який був розірваний рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 жовтня 2010 року. За період спільного проживання у шлюбі ними придбано: 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_3, вартістю 280 тис. грн., побудовано жилий будинок по АДРЕСА_2 вартістю 560 тис. грн., акції ВАТ «Вінницька обласна друкарня» у кількості 1 136 746 штук вартістю 223 349 грн. 20 коп. та придбано земельну ділянку площею 0,096 га по АДРЕСА_2 вартістю 50 тис. грн.
У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу простих іменних акцій ВАТ «Вінницька обласна друкарня» та передавальних розпоряджень, в якому просив визнати договір купівлі-продажу акцій від 5 серпня 2010 року недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину та повернути йому прості іменні акції в кількості 968 954 шт., визнати за ним право власності на вказані акції. Посилався на те, що згідно умов договору купівлі-продажу іменних акцій № 433 від 15 січня 2002 року він продав ОСОБА_2 прості іменні акції ВАТ «Вінницька обласна друкарня» у кількості 968 954 шт. номінальною вартістю 0,20 гр. на суму 193 790 грн. 80 коп. Зазначав, що вказаний договір був укладений під впливом тяжких обставин, з метою приховати належне йому майно від наявних зазіхань з боку третіх осіб, які мали намір заволодіти корпоративними правами ВАТ «Вінницька обласна друкарня». На той час третіми особами на нього чинився тиск з метою відібрання контрольного пакета акцій друкарні, тому за порадою знайомих він переоформив акції на дружину ОСОБА_2, яка за формально проданий їй пакет акцій не сплатила йому їх вартість, а, відповідно, ніяких коштів йому не передавала. При укладенні договору між ними була досягнута домовленість про те, що переоформлені на неї акції по першій же вимозі, коли відпадуть обставини, що зумовили їх переоформлення, вона поверне акції у його володіння і розпорядження. ОСОБА_2 ніколи не була повноцінним власником акцій і не приймала безпосередньої участі в управлінні Товариством. На його думку, вказані обставини згідно положень ст. 57 ЦК України (в редакції 1963 року) є підставою для визнання угоди недійсною для повернення сторонами одна одній всього отриманого ними за угодою. Однак, 5 серпня 2010 року ОСОБА_2 продала ці акції своїй дочці ОСОБА_4 Вказував, що ОСОБА_2 не мала права на розпорядження майном, яке набуте нею за недійсним правочином, а договір уклала з метою сховати належне їй майно від поділу.
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 червня 2011 року цивільну справу по позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя і цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу і передавальних розпоряджень недійсними об᾽єднано в одне провадження.
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_3, в якому просила поновити їй строк позовної давності для визнання недійсним договору купівлі-продажу іменних акцій, укладеного у 2002 році; визнати недійсними договори купівлі-продажу акцій за 2002 рік і дарування акцій за 2010 рік; визнати ці акції спільною сумісною власністю подружжя.
Свої вимоги мотивувала тим, що 15 січня 2002 року ОСОБА_1 уклав із своїм сином ОСОБА_3 договір купівлі-продажу простих іменних акцій ВАТ «Вінницька обласна друкарня» у кількості 2 372 659 штук номінальною вартістю 0,20 гр. на суму 474 531 грн. 80 коп. У 2010 році ОСОБА_1 уклав із ОСОБА_3 договір дарування 25 % іменних акцій ВАТ «Вінницька обласна друкарня». Обидві угоди були укладені ОСОБА_1 під час їх перебування у шлюбі, але без її подружньої згоди, яка повинна бути в обов᾽язковому порядку нотаріально засвідчена. Про укладення цих угод їй стало відомо 23 листопада 2010 року під час судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до неї про поділ спільного майна подружжя.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 6 серпня 2012 року, позов задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1: двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, вартістю 487 442 грн.; прості іменні акції ВАТ «Вінницька обласна друкарня» у кількості 3 434 405 штук на загальну суму 686 881 грн., а також рухоме майно на загальну суму 47 340 грн.: мотоблок вартістю 3 тис. грн., газонокосарку вартістю 700 грн., телевізор «Sony» широкоформатний вартістю 5 тис. грн., телевізор 19" вартістю 800 грн., холодильник «Норд» нової моделі вартістю 1 300 грн., мікрохвильову піч «Самсунг» вартістю 600 грн., газову плиту «Веко» вартістю 1 200 грн., морозильну камеру 1,8 м висотою - 2 800 грн., котел для сауни - 2 600 грн., пральну машину «LG» 6 кг - 3 900 грн., музичний центр «LG» карооке -1 900 грн., м'ясорубку електричну -250 грн., бетономішалку нову - 1 тис. грн., диван - 2 бордових по 1 800 грн. на суму 3 600 грн., спальню «Тернопільська фабрика» - ліжко, 2 тумбочки, 2 комоди, шафа, 1 дзеркало - 6 тис. грн., стінку меблеву в комплексі - 700 грн., стіл дерев᾽яний розкладний 1 шт. -700 грн., журнальний столик на колесах - 150 грн., меблі кухонні - 900 грн., дзеркало навісне в оправі - 120 грн., паласи 3 шт. по 200 грн. на суму 600 грн., пральну машину «Bosch» вартістю 1 500 грн., дзеркало в оправі 1 шт. - 120 грн., килими для підлоги 2 шт. по 200 грн. на суму 400 грн., посуд вартістю 1 тис. грн., пилосос - 400 грн., праску - 200 грн., шафу 2 шт. по 600 грн., на суму 1 200 грн., стінку меблеву - 1 100 грн., холодильник - 1300 грн., газову плиту - 900 грн., мікрохвильову піч - 600 грн., телевізор - 800 грн.
Виділено ОСОБА_2: самочинно збудований та не введений належним чином в експлуатацію житловий будинок, на який відсутні правовстановлюючі документи, що знаходиться по АДРЕСА_2, на будівництво якого витрачено 1 399 406 грн.; земельну ділянку площею 0,096 га по АДРЕСА_2 придбану на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 травня 2006 року вартістю 118 886 грн., а також рухоме майно на загальну суму 7 470 грн.: чайник електричний - 150 грн., станцію для подачі води - 4 500 грн., диван 1 зелений вартістю 1 800 грн., журнальний стіл з кріслами у старовинному стилі - 900 грн., дзеркало в оправі 1 шт. - 120 грн.
Витребувано у ОСОБА_2 з передачею ОСОБА_1 речей, які були подаровані ОСОБА_1 і являються його особистою приватною власністю: срібний бокал; душову бочку з нержавіючої сталі; крісло-качалку плетене.
Зобов᾽язано ОСОБА_2 сплатити ОСОБА_1 компенсацію за перевищення її частки при розподілі майна подружжя в сумі 216 509 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу іменних акцій № 432, що укладений 15 січня 2002 року між ОСОБА_1 (продавець) і ОСОБА_3 (покупець) про продаж простих іменних акцій ВАТ «Вінницька обласна друкарня» у кількості 2 372 659 штук на суму 474 531 грн. 80 коп.
Визнано прості іменні акції ВАТ «Вінницька обласна друкарня» у кількості 2 372 659 штук на суму 474 531 грн. 80 коп., які були продані за договором купівлі-продажу іменних акцій № 432, який був укладений 15 січня 2002 року між ОСОБА_1 (продавець) і ОСОБА_3 (покупець), спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу та передавальних розпоряджень недійсними, задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу іменних акцій № 1Б111/2-10 від 5 серпня 2010 року про продаж ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 простих іменних акцій ВАТ «Вінницька обласна друкарня»в кількості 1 061 746 штук.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу та передавальних розпоряджень недійсними відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовано заходи забезпечення позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позови, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що все майно є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу у рівних частках між сторонами з урахуванням вартості набутого у період шлюбу майна та вартості ремонтних і будівельних робіт у будинку та поділив спільне майно подружжя, у тому числі і нерухоме майно, яке не прийнято у експлуатацію.
Проте, погодитися з такими висновками судів не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.
Судами попередніх інстанцій установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30 квітня 1996 року.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 жовтня 2010 року, яке набрало законної сили 22 листопада 2010 року, шлюб між сторонами розірвано.
Сторони, під час шлюбу, придбали рухоме майно: мотоблок - 3 тис. грн., газонокосилку - 700 грн., телевізор «Sony» широкоформатний - 5 тис. грн., телевізор 19" - 800 грн., холодильник «Норд» нової моделі 1 300 грн., мікрохвильову піч «Samsung» - 600 грн., газову плиту «Веко» 1 200 грн., морозильну камеру 1,8 м висотою - 2 800 грн., котел для сауни - 2 600 грн., пральну машину «LG» 6 кг - 3 900 грн., музичний центр «LG караоке» - 1 900 грн., м᾽'ясорубку електричну - 250 грн., чайник електричний - 150 грн., бетономішалку - 1 тис. грн., станцію для подачі води - 4 500 грн., дивани 3 штуки: 2 бордових, 1 зелений по ціні 1 800 грн. на суму 5 400 грн., спальню «Тернопільська фабрика» - ліжко, 2 тумбочки, 2 комоди, шафа, дзеркало -6 тис. грн., стінку меблеву в комплекті - 700 грн., стіл дерев᾽яний розкладний - 700 грн., журнальний стіл з кріслами у старовинному стилі - 900 грн., журнальний столик на колесах - 150 грн., меблі кухонні - 900 грн., дзеркало навісне в оправі - 120 грн., паласи 3 штуки по 200 грн. на суму 600 грн., пральну машину «Bosh» - 1 500 грн., дзеркало в оправі 2 штуки по 120 грн. на суму 240 гр., килими для підлоги 2 штуки по ціні 200 грн. на суму 400 грн., посуд вартістю 1 тис. грн., електричний чайник - 150 грн., пилосос -400 грн., праску - 200 грн., шафи 2 штуки по 600 грн. на суму 1200 грн., стінку меблеву - 1 100 грн., холодильник - 1 300 грн., газову плиту - 900 грн., мікрохвильову піч - 600 грн., телевізор - 800 грн.
ОСОБА_3 27 жовтня 1999 року була придбана квартира АДРЕСА_3, що підтверджується договором купівлі - продажу.
ОСОБА_2 1 травня 2006 року була придбана земельна ділянка площею 0,096 га в межах згідно із планом, розташована на території Вінницької - Хутірської сільської ради Вінницького району, призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
Крім того, 24 березня 2006 року сторонами був придбаний автомобіль «Фольксваген-Поло 1.4» за 87 500 грн., який був зареєстрований на ім᾽я ОСОБА_1 і був відчужений 1 жовтня 2010 року без згоди дружини.
15 січня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу простих іменних акцій ВАТ «Вінницька обласна друкарня» у кількості 968 954 штук номінальною вартістю 0,20 гр. на суму 193 790 грн. 80 коп.
Крім того, 15 січня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу простих іменних акцій ВАТ «Вінницька обласна друкарня» у кількості 2 372 659 штук на суму 474 531 грн. 80 коп.
Згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об᾽єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до частин 4,5 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
З матеріалів справи убачається, що відповідна грошова компенсація не була внесена ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду.
Виходячи зі змісту частин першої і другої статті 331 ЦК України, частини першої статті 182 ЦК України та п. 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, прав власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об᾽єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.
Отже, до прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на цей об'єкт не виникає. До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (ч. 3 ст. 331 ЦК України), відтак статтею 331 ЦК України не передбачена можливість визнання права власності на нерухоме майно в судовому порядку.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" судам роз'яснено, що право власності на жилий будинок виникає лише з моменту прийняття його в експлуатацію та державної реєстрації. За позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо, ураховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, та технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами. В іншому випадку за цими особами може бути визнано право власності на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин справи залишити його одній з сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.
Отже, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про можливість виділення ОСОБА_2 самочинно збудованого та не введеного належним чином в експлуатацію житлового будинку в порядку поділу спільного майна подружжя, оскільки у відповідності до вимог ст. 331 ЦК України до завершення будівництва особа вважається власником будівельних матеріалів, які були використані в процесі будівництва. При цьому судом не було встановлено ступеню готовності спірного незавершеного будівництва житлового будинку, не визначено вартості будівельних матеріалів, які були використані в процесі будівництва.
Крім того, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не врахував, що незакінчений будівництвом будинок побудовано на земельній ділянці площею 0,1011 га, розташованій по АДРЕСА_2, яка на праві власності належить ОСОБА_2 на підставі рішення 8 сесії 22 скликання Вінницько - Хутірської сільської ради від 27 вересня 1995 року.
Апеляційний суд у порушення вимог ст. 303 ЦПК України на зазначені порушення уваги не звернув.
Таким чином ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об᾽єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв᾽язку, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.
У зв'язку з викладеним, судові рішення скасовуються у повному обсязі, оскільки наведені доводи, при їх усуненні, впливають на поділ майна подружжя та врахування можливої компенсації.
За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 17 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 6 серпня 2012 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.Д. Луспеник
Судді: А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
М.Є. Червинська
В.А. Черненко