6 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Мартинюка В.І., Наумчука М.І.,
Олійник А.С., Остапчука Д.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Київської області від 16 липня 2012 року
У грудні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 20 травня 2009 року приблизно о 4 год. 00 хв. по вул. Дніпроводській в м. Києві ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21063», не проявив уваги до дорожньої обстановки, не вибрав безпечних прийомів керування та допустив виїзд на смугу зустрічного руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ман» під керуванням ОСОБА_6, що рухався в зустрічному напрямку. У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) автомобіль «Ман», який знаходиться у користуванні ОСОБА_5, отримав механічні пошкодження. Розмір завданого йому майнового збитку згідно із звітом № 409 від 30 листопада 2009 року складає 179 189 грн. 80 коп. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача упущену вигоду в розмірі 130 816 грн. та витрати, пов'язані з орендою іншого автомобіля в розмірі 187 000 грн., витрати, пов'язані зі зберіганням пошкодженого автомобіля - 18 700 грн., витрати з надання правової допомоги - 3 000 грн., витрати, пов'язані з евакуацією автомобіля з місця ДТП - 1 800 грн., витрати, пов'язані з проведенням спеціалістом оцінки розміру завданого позивачу майнового збитку - 700 грн., витрати, пов'язані із посвідченням довіреностей та фотокопій - 240 грн. та 5 000 грн. моральної шкоди.
Власник пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля «Ман» - ОСОБА_3 вступив у справу в якості третьої особи із самостійними вимогами щодо відшкодування майнової шкоди, завданої відповідачем належному йому на праві власності автомобілю в розмірі 179 189 грн. 80 коп.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 179 189 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля «Ман». Позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 130 816 грн. упущеної вигоди, 187 000 грн. в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з орендою автомобіля, 18 700 грн. в рахунок витрат, пов'язаних зі зберіганням пошкодженого автомобіля «Ман», 1 800 грн. витрат, пов'язаних з евакуацією пошкодженого автомобіля «Ман» з місця ДТП, 700 грн., пов'язаних з проведенням оцінки вартості збитків, завданих пошкодженням автомобіля «Ман», 5 000 грн. моральної шкоди, 3 000 грн. витрат на правову допомогу, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 347 136 грн. У решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 8 вересня 2011 року зазначене рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_5 скасовано, позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 7 350 грн. витрат, пов'язаних із зберіганням пошкодженого автомобіля, 1 700 грн. витрат, пов'язаних з евакуацією пошкодженого автомобіля з місця ДТП, 700 грн. витрат, пов'язаних з проведенням оцінки вартості збитків, завданих автомобілю, 3 000 грн витрат на правову допомогу, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У решті позову ОСОБА_5 відмовлено. У іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2012 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду Київської області від 8 вересня 2011 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення апеляційного суду Київської області від 8 вересня 2011 року в частині позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди залишено без змін.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 6 березня 2012 заяву третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди об'єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення зі ОСОБА_4 на його користь 179 189 грн. 80 коп. у рахунок відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля «Ман», відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 16 липня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 179 189 грн. 80 майнової шкоди, вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що 20 травня 2009 року приблизно о 4 год. 00 хв. по вул. Дніпроводській в м. Києві ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21063», перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не проявив уваги до дорожньої обстановки, не вибрав безпечних прийомів керування та допустив виїзд на смугу зустрічного руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ман», під керуванням ОСОБА_6, що рухався в зустрічному напрямку.
Вина ОСОБА_4 у ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний на праві власності ОСОБА_3 автомобіль, та який перебував у володінні ОСОБА_5, підтверджується вироком Оболонського районного суду м. Києва від 12 листопада 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбуття основного покарання у вигляді позбавлення волі, з іспитовим строком три роки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов ОСОБА_7, апеляційний суд виходив із того, що розмір завданої йому майнової шкоди підтверджується висновками, викладеними в звіті ФОП ОСОБА_8 № 409 від 30 листопада 2009 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ман», а також того, що відповідач питання про призначення судової експертизи під час апеляційного розгляду справи не порушував, позовні вимоги не спростував.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. Зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Із матеріалів справи вбачається, що під час нового розгляду справи в суді першої інстанції (після скасування судових рішень судом касаційної інстанції) відповідач ОСОБА_4 клопотання про призначення судової експертизи не заявляв.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 посилався на те, що звіт № 409 від 30 листопада 2009 року є незаконним, позивач у судові засідання не з'являвся та призначити судову товарознавчу експертизу не просив.
Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Заперечуючи позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, не погоджуючись із розміром вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ман» відповідно до звіту № 409 про визначення вартості матеріального збитку від 30 листопада 2009 року, ОСОБА_4 докази на його спростування не надав, клопотання про призначення судової експертизи не заявляв.
Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із встановлених обставин справи та наданих сторонами доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 57, ст. 64 ЦПК України звіт № 409 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу: MAN LE 180 C держ. № НОМЕР_1, від 30 листопада 2009 року є письмовим доказом у справі та відповідно до ст. 212 ЦПК України оцінюються у сукупності з іншими наданими сторонами доказами.
Доводи касаційної скарги про неналежність та недопустимість звіту № 409 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу: MAN LE 180 C держ. № НОМЕР_1, від 30 листопада 2009 року як доказу в справі зводяться до переоцінки доказів у справі, не спростовують висновок апеляційного суду про задоволення позову, який відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а також встановленим у справі обставинам.
З огляду на викладене, рішення апеляційного суду необхідно залишити без змін відповідно до ст. 337 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити..
Рішення апеляційного суду Київської області від 16 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.О. Кузнєцов
Судді: В.І. Мартинюк
М.І. Наумчук
А.С. Олійник
Д.О. Остапчук