15 лютого 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мазур Л.М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 06 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права власності,
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 27 червня 2012 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права власності задоволено.
Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/6 частину житлового будинку та господарських будівель, які розташовані по АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 06 грудня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27 червня 2012 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, вирішили спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду першої та апеляційної інстанцій з їх оцінкою.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 06 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права власності відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Л.М. Мазур