Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" лютого 2013 р.Справа № 5023/6080/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальніковой Г.І.
при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (м. Синельникове, Дніпропетровська обл.)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Харків)
про стягнення 2476,82 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Малєєв С.В. (довіреність №29 від 03 січня 2013 року);
відповідача - не з"явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідача) суми заборгованості у розмірі 2476,82 грн., у тому числі, 2394,26 грн. суми основного боргу та 82,56 грн. розмір 3% річних. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №356-ХАР, укладеного між сторонами 12 жовтня 2010 року. Крім того, позивач просив суд покласти судові витрати на відповідача.
18.02.12 р. за вх. №6189 до канцелярії господарського суду Харківської області від представника позивача надійшла заява про долучення довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача та копії довіреностей на одержання цінностей.
Суд, розглянувши заяву представника позивача, вирішив за можливе задовольнити її.
Представник позивача в судовому засіданні 18.02.13 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач у призначене судове засідання 18.02.13 р. не з'явився, ухвала від 04.02.13 р., що була направлена відповідачеві рекомендованим листом за його поштовою адресою та юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданої позивачем довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №703331 від 24.01.13 р., повернулась до господарського суду з довідкою Укрпошти про закінчення терміну зберігання.
У відповідності до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.
Згідно наданої представником позивача довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №703331 від 24.01.13 р., виданого державним реєстратором Лукашовою І.С., оригінал якого залучено до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: АДРЕСА_1, тобто адресою, яка вказана позивачем у позові, та, за якою судом були направлені ухвали.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
12.10.2010 р. між ТОВ "Арда Трейдинг" та ФО-П ОСОБА_2 було укладено договір поставки №356-ХАР, відповідно до умов якого позивач, ТОВ "Арда Трейдинг", зобов"язався поставляти і передавати у власність відповідача, ФО-П ОСОБА_2, товар, а відповідач зобов"язалася приймати та оплачувати поставлений товар.
Відповідно до п.2.3. договору поставки право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.
Згідно з п.5.1 договору поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк, визначений у замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з постачальником, за цінами, вказаними у накладних.
Відповідно до п. 4.1 договору поставки ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід"ємною частиною договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків.
Згідно з п.4.2 договору поставки покупець зобов"язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше тридцяти днів з дати її поставки.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних від 17.11.11 р., 06.10.11 р., 21.09.11 р., які підписані представниками сторін, а всього на суму 4123,77 грн.
Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки №356-ХАР від 12.10.10 р., не виконав свої зобов"язання належним чином у повному обсязі та у визначений строк, оплатив за отриманий товар частково в сумі 1729,51 грн., що підтверджується меморіальним ордером №КП/2922703 від 28.11.11 р.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення суми основного боргу в сумі 2394,26 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних сумі 82,56 грн. підлягає задоволенню як правомірна.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549) суму основного боргу у розмірі 2394,26 грн., 3% річних у розмірі 82,56 грн. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25.02.2013 р.
Суддя Сальнікова Г.І.