Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів:Кравченка С.І., Лагнюка М.М.,
за участю прокурора Сенюк В.О.,
розглянула в відкритому судовому засіданні 21 лютого 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 21 серпня 2012 року.
Вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 21 серпня 2012 року засуджено
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 310 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 залишено підписку про невиїзд.
Вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він на початку червня 2012 року на території колишнього аеродрому м. Калинівки Вінницької області, розташованого за територією в/ч 3028, скопавши ділянку площею 110 см на 70 см, незаконно посіяв та вирощував до 06.07.2012 року 118 рослин, які, згідно висновку експерта № 713 від 13.07.2012 року, мають анатомо-морфологічні ознаки рослини роду коноплі та відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
В касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку районного суду та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
Вважає, що суд в порушення вимог ст. 334 КПК України у мотивувальній частині вироку не навів обвинувачення, яке визнав доведеним, не визначив кваліфікуючі ознаки вчиненого ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, належним чином не вмотивував своє рішення про призначення покарання та звільнення від його відбування; не врахував належним чином дані про особу засудженого та тяжкість вчиненого злочину та прийшов до передчасного, на думку прокурора, до помилкового висновку про можливість застосування ст. 75 КК України та звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора в повному обсязі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 324 КПК України постановляючи вирок, суд повинен вирішити питання чи має діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений.
Відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Відповідно до змісту ст. 334 КПК України суд зобов'язаний мотивувати свої висновки щодо виду та міри покарання, яке слід призначити підсудному. Мотивованим повинно бути і рішення суду в частині звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Однак суд вказаних вимог не виконав.
Так, суд, вказавши про вірну кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 310 КК України, не визначив кваліфікуючі ознаки цього злочину.
Крім того, всупереч вимогам ст. 334 КПК України, належним чином не вмотивував своє рішення в частині призначення покарання, не врахував, при цьому, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, не зазначив, які обставини визнає такими, що пом'якшують покарання, а які такими, що його обтяжують, чим допустив порушення і ст. 65 КК України. Не вмотивованим належним чином є і рішення суду в частині застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вказаний вирок не відповідає процесуальним вимогам, передбаченим законом, а його, згідно п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України слід скасувати, а кримінальну справи щодо ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду суду слід врахувати наведене, перевірити інші доводи касаційної скарги прокурора та прийняти законне, обґрунтоване та належним чином вмотивоване рішення по справі , в тому числі при призначенні покарання.
Керуючись ст.ст. 394-396, 398 КПК України (в редакції 1960 року), розділом ХІ Перехідних положень до КПК України від 13.04.2012 року, колегія суддів
касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задовольнити.
Вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 21 серпня 2012 року щодо засудженого за ч. 2 ст. 310 КК України ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
В.І.Орлянська С.І. Кравченко М.М. Лагнюк