Постанова від 28.02.2013 по справі 2а-5866/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5866/11 Головуючий у 1-й інстанції: Додатко В.Д.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

Суддів: Коротких А.Ю.

Ганечко О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 12 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених сум пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 12 серпня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених сум пенсії - задоволено.

На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС віднесений до 1 категорії, інвалід ІІ групи, що підтверджується посвідченням, яке міститься в матеріалах справи.

Крім того, позивач зареєстрована та проживає в смт Бородянка, Бородянського району, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Крім того, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону - пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому відповідач є належною стороною по справі.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 46 Конституції України - право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Виходячи з тлумачення зазначеної норми, колегія суддів приходить до висновку, що непередбаченість в Бюджеті України коштів на здійснення вказаних виплат не може позбавити позивача права на їх отримання.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому відповідач і є належною стороною по справі.

Колегія суддів критично відноситься до позиції відповідача щодо необхідності застосування Постанови Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року для регулювання спірних правовідносин, оскільки вказаною постановою встановлювалися розміри соціальних виплат лише на 2008 рік. В 2009-2010 роках нормативні документи, які б встановлювали розмір соціальних виплат не приймалися.

Крім того, зважаючи на пріоритетність закону над підзаконними нормативно-правовими актами, застосовувати в даному випадку необхідно саме положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, відповідачем повинна була нараховуватися і виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога позивачу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Між тим, при винесенні рішення, суд першої інстанції не вірно визначив строки звернення до адміністративного суду

Між тим, при винесенні рішення судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України - негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.

Оскільки, судом першої інстанції не був зазначений строк негайного виконання постанови, рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Згідно до ч. 1 ст. 201 КАС України - підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області - задовольнити частково.

Змінити постанову Бородянського районного суду Київської області від 12 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених сум пенсії, виклавши абзац п»ятий резолютивної частини постанови наступним чином:

«Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.»

В решті постанову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.

Попередній документ
29625065
Наступний документ
29625070
Інформація про рішення:
№ рішення: 29625069
№ справи: 2а-5866/11
Дата рішення: 28.02.2013
Дата публікації: 28.02.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: