Справа № 645/335/13
Провадження 2а/645/22/13
25.02.2013 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого-судді Федорової О.В.
при секретарі Стрижак О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_1
до РДПС ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області
про скасування постанови серії АХ1 № 185478 від 08.01.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до РДПС ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про скасування постанови серії АХ1 № 185478 від 08.01.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
У позовній заяві позивач посилається на те, що 08.01.2013 року близько 11:30 год. він рухався на своєму автомобілі по пр.. Гагаріна у напрямку пр.. Героїв Сталінграду, під'їхавши до міського цвинтаря № 5, зупинився у призначеному для зупинки міського транспорту місці, оскільки узбіччя на пр.. Гагаріна було не прочищене, у зв'язку з чим він не мав змоги висадити пасажира без загрози його здоров'ю та життю, будь-яких забороняючих зупинку у цьому місці знаків не було. Після висадки пасажира позивачеві зателефонували на мобільний телефон, у зв'язку з чим він, запобігаючи порушенню пункту 2.9 Правил дорожнього руху, згідно з яким забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, відповів на телефонний дзвінок, знаходячись на зупинці на протязі 1-2 хвилин. Позивач наголошує, що перешкод громадському транспорту він не створював. Після чого, під'їхав автомобіль ДПС та працівником ДАІ було вказано на те, що позивачем порушено п. 15.9-е Правил дорожнього руху, про що був складений відповідний Протокол та Постанова, яку позивач просить скасувати.
В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову, вважаючи, що накладення адміністративного стягнення є безпідставним, тому як вказує позивач, він знаходився на зупинці для громадського транспорту не більше 3-4 хвилин та не створював перешкод для руху громадського транспорту.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечують проти позову, посилаючись на те, що позивачем дійсно було порушено Правила дорожнього руху, оскільки він на своєму автомобілі здійснив зупинку у призначеному для зупинки міського транспорту місці, про що і було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 08.01.2013 року.
Крім того, 25.02.2013 року представник відповідача просив суд долучити до матеріалів справи фотокопію фотографії з фіксацією правопорушення, вчиненого автомобілем NISSAN ALMERA державний номер НОМЕР_1.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого адміністративного позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 08.01.2013 року старшим сержантом міліції УДПС взводу № 1 РДПС ДАІ ГУМВС України в Харківській області Волосковим Дмитром Олеговичем було складено протокол серії АА2 №090306 про те, що 08.01.2013 року об 11-35 год. ОСОБА_1, керував автомобілем NISSAN ALMERA державний номер НОМЕР_1 та на пр.. Гагаріна здійснив зупинку, стоянку транспортного засобу на зупинці для громадського транспорту, чим порушив п. 15.9-е Правил дорожнього руху України. Па підставі зазначеного протоколу відповідачем було винесено постанову серії АХ1 № 185478 від 08.01.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 300 грн. Позивач не погодився з зазначеною постановою на тих підставах, що його автомобіль знаходився на зупинці для громадського транспорту не більше 3-4 хвилин та не створював перешкод для руху громадського транспорту.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Статтею 283 КУПАП та пунктом 2.16 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26.02.2009 N 77, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 р. за N 374/16390 встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа виносить постанову в справі про адміністративне правопорушення (додаток 2). Постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа, та транспортний засіб, його номерний знак; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативно- правового акта, який передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення. Постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також інформацію про порядок і строк її оскарження.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності АХ1 № 185478 від 08.01.2013 року, відповідає вимогам, яким має відповідати постанова у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач визнає, що він дійсно допустив порушення Правил дорожнього руху України, оскільки здійснив зупинку у місці, у призначеному для зупинки міського транспорту місці.
При цьому суд критично ставиться до посилання позивача на причини вчинення адміністративного правопорушення, на які послався позивач в обґрунтування своєї позовної заяви, а саме: не прочищене від снігу узбіччя на пр.. Гагаріна, у зв'язку з чим не було змоги висадити пасажира без загрози його здоров'ю та життю; відсутність будь-яких забороняючих зупинку у цьому місці знаків, оскільки це спростовується матерілами справи, а саме наданою представником відповідача фотокопією фотографії, на якій зображений автомобіль позивача поруч зі знаком зупинки громадського транспорту. Крім того, суд відхиляє доводи позивача щодо того, що він після висадки пасажирів, з метою запобігання порушенню пункту 2.9 Правил дорожнього руху, згідно з яким забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, відповів на телефонний дзвінок, що призвело до затримки його зупинки, оскільки у позивача була можливість відповісти на телефонний дзвінок в іншому місці, не призначеному для зупинки громадського транспорту.
Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 86 Кодексу про адміністративне судочинство України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст. 11, 71, 72, 94, 158, 161-163, 256 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до РДПС ДАІ ГУМВС України в Харківській області про скасування постанови серії АХ1 № 185478 від 08.01.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова оскарженню не підлягає.
Постанова винесена в нарадчій кімнаті.
Суддя Федорова О.В.
25.02.2013 р.