2609/17479/12
Справа № 2-900/13
21 лютого 2013 року Солом'янський районний суд м.Києва в складі:
головуючого-судді- Лозинської М.І.,
за участі секретаря- Сідлецької Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Українського інституту про проектуванню засобів та споруд зв'язку Відкритого акціонерного товариства « Діпрозв'язок», третя особа: голова правління Українського інституту про проектуванню засобів та споруд зв'язку Відкритого акціонерного товариства « Діпрозв'язок» Ісаєв Ігор Олександрович про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, внесення змін до трудової книжки, стягнення моральної шкоди,-
Позивач в липні 2012 року звернулась до суду з позовом до відповідача в якому просить визнати незаконним наказ № 100/к від 18.06.2012 року про звільнення ії з посади інженера -проектувальника 1 категорії відділу енергоспоруд 18.06.2012 року за прогул без поважних причин згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України; поновити ії на посаді інженера -проектувальника 1 категорії, зобов'язати оформити у відповідності до чинного законодавства трудову книжку , стягнути моральну шкоду у розмірі 20 тисяч гривень.
В обґрунтування позову посилається на те, що 15 вересня 2003 року вона була прийнята на посаду техніка-проектувальника 1 категорії до ВАТ «Діпрозв'язок . Вказує на те, що 08.08.2011 року ії було незаконно звільнено з посади інженера -проектувальника 1 категорії в підтвердження чого послалась на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 30.11.2011року відповідно до якого вирішено про поновлення ії на займаній посаді. Позивач зазначає, що без фактичного поновлення на посаді 08 грудня 2011 року, ії було звільнено з роботи за пунктом 1 статті 40 КзПП України та в подальшому відповідно до рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 11 квітня 2012 року, наказ про звільнення від 08 грудня 2011 року було визнано незаконним, а ії поновлено на роботі.
Проте, позивач вказує,що не зважаючи на рішення суду, відповідач продовжував порушувати ії трудові права та не виконав рішення суду, на територію товариства ії допущено не було , навіть після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.04.2012 року , в підтвердження чого послалась на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за вказаним фактом.
Позивач зазначає, що 10.05.2012 року нею було отримано листи від відповідача від 04.05.2012 року та від 07.05.2012 року з повідомленням поновлення на посаді, яка відсутня в штатному розкладі товариства, а також попередження про звільнення за пунктом 4 статті 40 КзПП України .
Отримавши такий лист, позивач зазначає, що вона звернулась у Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м.Києва з заявою про відмову в допущенні ії до робочого місця та відсутності фактичного поновлення ії на посаді.
Посилається на те, що 12.07.2012 року нею отримано лист від 18.06.2012 року в якому їй стало відомо про своє звільнення за прогули.
Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки фактичного поновлення на роботі не відбулось, зважаючи на відмову ії в допуску на роботі та відсутність посади у штатному розкладі, а підстави для звільнення ії за пунктом 4 статті 40 КЗпП України відсутні.
Крім того, позивач посилаючись на те, що внаслідок чергового незаконного звільнення їй заподіяно глибоких моральних страждань, нею було втрачено душевний спокій, у наслідок чого погіршився стан здоров»я, вона просить стягнути моральну шкоду у розмірі 20 тис. гривень.
В ході розгляду справи, позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги , просила поновити ії на посаді інженера 1 категорії у будь-який відділ ВАТ «Діпрозв'язок», оскільки у зв'язку з реорганізацією в штатному відділі відсутній відділ енергоспоруд.
В подальшому позивач, остаточно уточнивши позовні вимоги в цій частині просила поновити ії в відділ енергоспоруд та зобов'язати відповідача ввести посаду інженера 1 категорії. В іншій частині позовні вимоги залишила без змін.
В судовому засіданні позивач та ії представник позовні вимоги підтримали та просили їх задоволення.
Представник відповідача в ході розгляду справи проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що відповідно до рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 11.04.2012 року згідно з наказом № 69/к від 04.05.2012 року позивача було поновлено на посаді інженера-проектувальника 1 категорії відділу енергоспоруд з 08.12.2011 року, з яким позивачка ознайомилась 10.05.2012 року.
Представник відповідача вказує, що про поновлення на посаді ії було повідомлено листом від 04.05.2012 року вих.424\02, а також листом від 07.05.2012 року вих.№ 427\02 позивача було повідомлено про ії поновлення та одночасно про необхідність повідомлення про причини відсутності на роботі, а також в черговий раз запропоновано з»явитись на підприємстві з метою виконання посадових обов»язків, однак , як вказує представник відповідача в своїх запереченнях, листи та наказ про поновлення на посаді , позивачкою були проігноровані, жодних повідомлень про поважність причин нез»явлення на робочому місці, не повідомлено. При цьому також, представник відповідача зазначає, що позивач двічі викликалась телеграмами на засідання профспілкового комітету ВАТ « Діпрозв»язок» та з огляду на те, що вона не з»являлась на роботу та не повідомляла про поважність причин своєї відсутності більш як один місяць, було прийнято рішення надати згоду профспілкового комітету на звільнення ОСОБА_1 за прогул за пунктом 4 статті 40 КЗпП України. З підстав наведеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа- Голова правління Відкритого акціонерного товариства «Український інститут про проектуванню засобів та споруд зв'язку «Діпрозв'язок» Ісаєв Ігор Олександрович, будучи повідомленим належним чином,про місце ,день та час судового розгляду, в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим судом ухвалено про розгляд справи за його відсутності.
Вислухавши пояснення позивача та ії представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала у ВАТ « Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку «Діпрозв'язок» з 15 березня 2003 року на посаді інженера-проектувальника 1 категорії.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 двічі відповідно до прийнятих рішень Солом'янським районним судом м.Києва від 30 листопада 2011 року та від 11 квітня 2012 року була поновлена на займаній посаді інженера-проектувальника 1 категорії відділу енергоспоруд.
Так, відповідно до рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 11 квітня 2012 року визнано незаконним наказ Відкритого акціонерного товариства « Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку « Діпрозв'язок» від 08 грудня 2011 року № 283-к « Про звільнення», яким ОСОБА_1, інженера-проектувальника 1 категорії відділу енергоспоруд ,08 грудня 2011 року звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату працівників та поновлено на даній посаді з 08 грудня 2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2012 року головним державним виконавцем Штойкою Л.Р. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2023 , виданого 12.04.2012 року на підставі вказаного вище рішення суду.
Судом встановлено, що 04.05.2012 року на виконання рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 11.04.2012 року ВАТ «Український інститут про проектуванню засобів та споруд зв'язку «Діпрозв'язок» було прийнято наказ № 69\к про поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді інженера-проектувальника 1 категорії відділу енергоспоруд з 08.12.2011 року, про що позивача було повідомлено листом від 07.05.2012 року № 427\02 від 07.05.2012 року, який вона отримала 10.05.2012 року, що підтверджується довідкою поштового зв'язку.
Судом встановлено, що одночасно позивача було повідомлено про необхідність надання пояснень причин відсутності на робочому місці 07.05.2012 року.
Судом також встановлено, що відповідно до наказу від 18.06.2012 року № 100\к за попередньою згодою профспілкового комітету позивача звільнено з посади інженера-проектувальника 1 категорії відділу енергоспоруд з 18.06.2012 року за прогул без поважних причин згідно з пунктом 4 статі 40 КЗпП України на підставі складених актів про відсутність ії на робочому місці та в приміщенні «Діпрозв'язок» з 07.05.2012 року по 18.06.2012 року.
Проте, звільнення позивача за пунктом 4 статті 40 КЗпП України суд вважає незаконним та таким ,що грубо порушує права позивача , виходячи із наступного.
Поновлення на роботі-це повернення працівника в попередній стан, який існував до його незаконного звільнення, правовими наслідками поновлення на роботі є надання йому попередньої роботи ( посади), з тими же функціональними обов'язками, які мали місце до звільнення; здійснення оплати всього часу вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням; поновлення непереривного стажу роботи, в тому числі стажу для відпустки та поновлення у всіх правах за цією посадою .
Виконання рішення про поновлення на роботі вважається завершеним з моменту фактичного допущення звільненого працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідно акту. Після поновлення працівника на роботі оплата праці повинна проводитись згідно штатного розпису, що діє на підприємстві ( в установі, організації) і відповідно до укладеного договору.
Як встановлено судом, відповідно до наказу ВАТ « Діпрозв'язок» № 74 від 26.05.2011 року посаду інженера-проектувальника 1 категорії групи енергопостачання було виведено із штатного розпису підприємства, та відповідно до затвердженого штатного розпису та структури товариства , в структурі відсутній відділ енергоспоруд та посада, яку обіймала позивач.
Таким чином, як встановлено судом, фактичного поновлення на роботі позивача, не зважаючи на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 квітня 2012 року , яке залишено без змін згідно з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року , не відбулось.
На час прийняття наказу № 69\к від 04.05.2012 про поновлення позивача на посаді, така посада інженера -проектувальника 1 категорії , а також і відділ енергоспоруд був відсутній.
Дані обставини в судовому засіданні визнав представник відповідача.
Крім того, вказане підтверджується поданою відповідачем до суду 11.05.2012 року заявою про роз'яснення рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 11 квітня 2012 року та встановлення способу і порядку його виконання, яка була обумовлена відсутністю посади, на яку суд поновив позивача.
Крім того, як свідчать матеріали справи, позивача не було допущено до ії робочого місця, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.04.2012.
З матеріалів справи також вбачається, що 11 травня 2012 року позивач зверталась до відділу виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві з приводу невиконання рішення суду з посиланням на відсутність посади у структурі підприємства.
Отже, з огляду на наведене, суд вважає, що фактичного поновлення позивача на посаді, яка не була введена у штатний розпис товариства, а позивача не допущено до виконання обов'язків, не відбулось, у зв'язку з чим суд вважає, що прийняття наказу про поновлення позивача на посаді має штучний характер.
За таких обставин, суд вважає, що звільнення позивача за прогул є незаконним, а відтак позивач підлягає поновленню на роботі.
При цьому ,задовольняючи вимоги про визнання наказу про звільнення незаконним ,суд також приймає до уваги і те, що пояснення у позивача про причини відсутності на роботі у період з 07.05.2012 року по 18.06.2012 року , не вимагались .
Також суд критично оцінює складені акти про відсутність позивачки на робочому місці у період з 07.05.2012 року по 18.06.2012 року та протокол засідання профкому від 18.06.2012 року, оскільки обставини, що в них зазначені не відповідають дійсним обставинам справи та обставинам встановленим судом.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача внести до штатного розпису товариства та його структури, посади інженера -проектувальника 1 категорії та відділ енергоспоруд,суд вважає їх такими ,що задоволенню не підлягають, оскільки внесення змін до штату товариства та його структури є повноваженнями та прямим обов'язком керівника підприємства.
Виконання рішення суду, згідно з ст.77 Закону України « Про виконавче провадження», ст.ст.235 КзПП України є обов'язок керівника, за не виконання та ухилення якого передбачена відповідальність, встановлена законом.
Так, приписами Закону України « Про виконавче провадження» , зокрема ст.89 Закону чітко визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
З урахуванням наведеного, вимоги позивача в частині спонукання відповідача до вчинення дій по виконанню рішення суду,задоволенню не підлягають.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
З довідки відповідача, оформленої відповідно до постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складає 118грн.48 копійок .
Кількість днів вимушеного прогулу з 18.06.2012 року по 21 лютого 2013 року становить 157 дні, а тому 157х118.48 = 18601грн.36 копійок, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Зважаючи на те, що в ході судового розгляду встановлено порушення трудових прав позивача відповідачем , що спричинено незаконним звільненням з роботи, суд виходячи із засад розумності та справедливості, вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 грн.00 коп. в якості відшкодування моральної шкоди
Відповідно до ст.88 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат, суд вважає, що з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір у розмірі 229 грн.40 копійок.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 40, 235,237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року « Про практику розгляду судами трудових спорів»,Законом України « Про виконавче провадження», ст.ст. 10,60,88,209,212-215,218,367,294 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконним наказ Відкритого акціонерного товариства " Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку" Діпрозв'язок" від 18 червня 2012 року № 100к про звільнення з посади інженера-проектувальника 1 категорії відділу енергоспоруд ОСОБА_1 за прогул без поважних причин згідно з пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера-проектувальника 1 категорії відділу енергоспоруд Відкритого акціонерного товариства " Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку" Діпрозв'язок" з 18 червня 2012 року
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства " Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку" Діпрозв'язок" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 18 601 грн.(вісімнадцять тисяч шістсот одну гривню)36 копійок.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства " Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку" Діпрозв'язок" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 тис. гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства " Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку" Діпрозв'язок" на користь держави судовий збір у розмірі 229грн.40 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через районний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.
Суддя: