28.02.2013
справа № 227/365/13-ц
28 лютого 2013 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Мавроді Р.Ф.
при секретарі Ганжа Т.А.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Київської К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду з позовом до ТДВ «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що він з 1981 року по 18.06.2012 року перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, останні декілька років на ш. «Білозерська», працюючи на різних гірничих посадах в підземних умовах праці. За час роботи на вугільному підприємстві отримав професійне захворювання: хронічний бронхіт пилової етіології, легенева недостатність першого ступеню , у зв'язку з чим підприємством було видано акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 28.11.2012 року № 22.
Згідно довідок МСЕК №128799 та №412349 від 18.12.2012 року , йому встановлено 30% втрати професійної працездатності за наслідками професійного захворювання та визнано інвалідом 3-ї групи з черговим переоглядом 18.12.2013 року.
Після встановлення йому втрати професійної працездатності він з усіма необхідними документами звернувся до відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі для відшкодування матеріальної шкоди, де йому були призначені страхові виплати, а саме: одноразова допомога і щомісячні регресні виплати.
Він вважає, що внаслідок отриманого професійного захворювання йому заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з захворюванням цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він тривалий час знаходився на лікуванні. Він не може виконувати певні роботи у побуті, вся важка праця лягла на плечі рідних. Дуже втомлюється після навіть нетривалої ходьби, рухів. Крім того, він змушений був звільнитися з роботи за станом здоров'я. Йому приходиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням його фізичних обмежень.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги , просить суд стягнути з відповідача ТДВ «Шахта Білозерська» в рахунок відшкодування моральної шкоди на його користь 20000 гривень виходячи з того, що має серйозні порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, обумовленим наслідками професійного захворювання, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих зв'язків.
Представник відповідача , діюча на підставі довіреності, позов не визнала, вважає , що згідно зі ст. 153 КЗпПУ в ТДВ «Шахта Білозерська» створені безпечні і нешкідливі умови праці, а умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, інших засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці. Крім того вважає, що обов'язок по встановленню факту спричинення моральної шкоди заподіяну працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я , пов'язанним з виконанням ним трудових обов'язків покладено на МСЕК. Що стосується спричинення моральної шкоди, то позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач з 1981 року по 18.06.2012 року перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, останні декілька років на ш. «Білозерська», працюючи на різних гірничих посадах в підземних умовах праці. За час роботи на вугільному підприємстві отримав професійне захворювання: хронічний бронхіт пилової етіології, легенева недостатність першого ступеню , у зв'язку з чим підприємством було видано акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 28.11.2012 року № 22.
Згідно довідок МСЕК №128799 та №412349 від 18.12.2012 року , йому встановлено 30% втрати професійної працездатності за наслідками професійного захворювання та визнано інвалідом 3-ї групи з черговим переоглядом 18.12.2013 року.
Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю ОСОБА_1 заподіяно з вини відповідача, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання, невиконанням обов'язків відповідальних працівників підприємства щодо нагляду за охороною праці, низьким рівнем механізації допоміжних процесів. Крім того, у п.16 та 17 акту вказано, що причиною захворювання є умови виробництва та порушення власником діючого законодавства.
Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як вбачається із рішення Конституційного суду від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 по справі № 1-32/2008, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст. 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
З врахуванням викладеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 до ТДВ «Шахта Білозерська» про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок отримання професійного захворювання на виробництві позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.
Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд виходить з розміру позовних вимог, ступеню втрати професійної працездатності, порушення нормального укладу життя, характеру та ступеня моральних страждань, а також розумності та справедливості, вважає позов підлягаючим частковому задоволенню і стягненню з ТДВ «Шахта Білозерська» на користь ОСОБА_1 10000 грн.
В інший частині позову слід відмовити.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 114,7 грн.
Керуючись ст..ст.5,10,60,88,209,212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 173,233,234,237-1 КЗпП України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч ) гривень.
В інший частині позову відмовити.
Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір 114 ( сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику
Головуючий суддя Р.Ф. Мавроді
28.02.2013