Справа № 2а/0270/5827/12
Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
21 лютого 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Курка О. П.
суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом підприємства "ВПТ-Україна" заснованого на повній власності російського закритого акціонерного товариства "ВПТ-НН" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправнимита скасування подаькового поідомлення-рішення , -
В грудні 2012 року підприємство "ВПТ-Україна" засноване на повній власності російського закритого акціонерного товариства "ВПТ-НН" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000992330 від 14.12.2012 року.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 09 січня 2013 року позов задовольнив.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що підприємство "ВПТ-Україна" засноване на повній власності російського закритого акціонерного товариства "ВПТ-НН" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 03.02.2004р., код ЄДРПОУ 32833513, місцезнаходження: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Ленінградська, 34/2 (а.с.17-18).
На підставі наказу "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства "ВПТ-Україна" заснованого на повній власності російського закритого акціонерного товариства "ВПТ-НН" №3047/22 від 21.11.2012р. та направлення на перевірку від 21.11.2012р. №2991/22 Вінницькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку підприємства позивача (код ЄДРПОУ 32833513) з питань своєчасності достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ТК "Міссурі" (код ЄДРПОУ 36927463) за червень 2012р.
За результатами перевірки складено акт від 04.12.2012р. №3185/22-05/32833513 (а. с. 21-37).
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000992330 від 14.12.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13947 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт надання послуг позивачеві з боку ТОВ "ТК "Міссурі" документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту надання послуг у судовому засіданні не були доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарської операції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Як встановлено Вінницьким окружним адміністративним судом та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та ТОВ "ТК "Міссурі" укладено договір купівлі-продажу "Товару" (пластин, винтів) №1/05 від 24.05.2012р. (а. с.40-41).
На підтвердження реальності господарських операцій позивачем до матеріалів справи долучено копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактури, виписок по розрахункових рахунках, довіреностей, сертифікатів якості продукції, платіжних доручень (а. с. 42-49, 63-75).
Крім того, позивачем до матеріалів справи також долучено докази подальшої реалізації отриманого товару, а саме: договору поставки №154/д від 09.09.2011 року, видаткової накладної, рахунку-фактури, податкової накладної, товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури на надання транспортно-експедиторських послуг (а. с. 76-82).
Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
В акті перевірки позивача податковим органом вказано, що станом на 04.12.2012 року від підприємства "ВПТ-Україна", заснованого на повній власності російського ЗАТ "ВПТ-НН" не отримано відповіді на лист Вінницької ОДПІ щодо надання документів, які характеризують якість товару (сертифікати якості товару), документи, які підтверджують транспортування товару (пластин, вінтів): товарно-транспортних накладних, квитанцій та документів, які підтверджують отримання товару (довіреностей).
Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, згідно з поясненнями позивача, отриманий товар є малогабаритним та перевозився власним транспортом ТОВ "ТК "Міссурі", що також підтверджується наданою позивачем довідкою (а. с. 75).
Під час судового розгляду справи позивачем було надано копії сертифікатів якості, та паспортів якості.
Вказані первинні документи не були надані позивачем під час проведення перевірки, а тому, згідно з положеннями Податкового кодексу України, вони вважаються такими, що були відсутні у платника податків станом на час складення податкової звітності.
Разом з тим, відсутність лише товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості не може бути виключною підставою для висновків про відсутність господарської операції. З досліджених апеляційним судом інших первинних документів встановлено реальність придбання позивачем матеріальних цінностей.
В акті перевірки податковий орган також посилається на акт державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №3479/22-9/36927463 від 05.09.2012 року, яким встановлено, що станом на 05.09.2012 року стан платника відповідно до бази даних "АІС ОР" "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Матеріали справи довідку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 20.12.2012р. (а. с. 83-87), яка не містить запису про відсутність за юридичною адресою ТОВ "ТК "Міссурі" станом на час здійснення господарських операцій з позивачем.
Крім того, чинне податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000992330 від 14.12.2012 року.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Курко О. П.
Судді Матохнюк Д.Б.
Совгира Д. І.