Справа № 261/659/13-п
Провадження № 3/261/201/13
м. Донецьк 27 лютого 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючого судді - Висоцької Г.В., при секретарі Крутась Я.С., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності, -
15.02.2013 року позивач звернулася з позовом до відповідача про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності. В обґрунтування позову зазначила, що вона наряду із відповідачем є співвласницею квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про приватизацію від 30.08.1993р. Після смерті їхнього батька 24.10.2000р. ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з 1/3 частини спірної квартири, за відповідачем на підставі рішення суду в порядку спадкування було визнано права власності на 1/6 частину квартири після смерті батька ОСОБА_3 В даний час позивачка просить встановити факт прийняття нею спадщини, як особи, як продовжила проживати у спірній квартирі після смерті спадкодавця, та визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/6 частину квартири.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 24.10.2000р. (а. с. 3), помер ОСОБА_3, який доводився батьком сторонам.
За життя ОСОБА_3, а також сторонам по справі на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 30.08.1993р. № 02407, зареєстрованому у встановленому законом порядку відповідно до реєстраційного надпису за № 5/4-537.
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 26.10.2006 р. за відповідачем визнаний факт прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 та визнано за ним право власності на 1/6 частину квартири за адресою: вул. Іюльська, 46/1, м. Донецьк.
Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963р), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець фактично прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.
В зв'язку з тим, що, зі слів позивача та відповідача вбачається, що після смерті їхнього батька позивач ОСОБА_1 продовжила проживати за місцем відкриття спадщини, де і була зареєстрована з 1998 р., оплачувала комунальні послуги, користувалася всіма речами в приміщенні (а.с. 7) вбачається, що вона фактично прийняла спадщину, яка складалася з половини, нарівні з відповідачем, 1/3 частки спірної квартири.
Таким чином, на даний час ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири по вул. Іюльській, 46/1, м. Донецьк, на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, отриманого в результаті приватизації, та 1/6 частини квартири в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3, а всього 1/2 частини.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7 за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Таким чином, враховуючи, що позивачем не надано суду доказів відмови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, дані вимоги до суду про визнання права власності в порядку спадкування є передчасними та необґрунтованими.
Відповідно до п. 4.14 Наказу Мінюсту України «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012р. № 296/5 при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус зобов'язаний перевірити, як один із фактів в разі необхідності, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб. На підставі цих обставин, від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Із наведеного вбачається, що рішення суду про встановлення факту прийняття спадщини спадкоємцем само по собі, при наявності оформлених належним чином інших документів, є підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину.
На підставі викладеного та керуючись ст.10, 11, 15, 60, 169, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, 549 ЦК України 1963 року, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності - задовольнити частково.
Встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого 24 жовтня 2000 року, - 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 його дочкою ОСОБА_1.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Г. В. Висоцька