ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 лютого 2013 року № 826/1536/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М. при секретарі судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»
доЗаступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері
про скасування постанови від 04.02.2013 № 30,
за участю:
представників позивача: Шендрікова Д.О., Попічка Р.Р.
представника відповідача: Остапенка В.В.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 19.02.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про скасування постанови заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі - відповідач) від 04.02.2013 № 30 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що у відповідача були відсутні правові підстави для витребування відомостей, зазначених у письмових вимогах відповідача. Отже, відмова з боку позивача у наданні витребуваної інформації була обґрунтованою та правомірною. За таких обставин, винесення відповідачем Постанови від 04.02.2013 № 30 про проведення перевірки з посиланням на порушення позивачем ст.ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» здійснене безпідставно та з порушенням вимог діючого законодавства України, а отже зазначена постанова підлягає скасуванню.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що відповідач діяв виключно в межах законодавчо встановлених повноважень, а саме відповідно до ч. 1 ст. 8, п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру». В той же час, посадовими особами позивача було порушено норми законодавства, що стало підставою для винесення постанови про проведення перевірки від 04.02.2012 з метою з'ясування причин та обставин зазначеного порушення та притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У структурі органів прокуратури України, на виконання наказу Генерального прокурора України № 100ш від 11.06.2012 року, з 01.07.2012 року утворено спеціалізовані прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.
Згідно з наказом Генерального прокурора України від 12.07.2012 року № 12 гн «Про особливості діяльності прокуратур з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері» прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері забезпечують виконання функцій органів прокуратури та повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» і галузевими наказами Генерального прокурора України, в тому числі у Державному концерні «Укроборонпром», на підприємствах, установах, організаціях, що їм підпорядковані.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.09.2012 позивачем отримано Запит від 10.09.2012 № 2702 вих-12 про надання інформації (у порядку ст. 8 Закону України «Про прокуратуру») від заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Середенка М.М. (далі - Запит № 2702 від 10.09.2012)
Відповідно до зазначеного запиту, відповідач на виконання п. 3 наказу Генерального прокурора України від 12.07.2012 № 12 гн «Про особливості діяльності прокуратур з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері», розпорядження прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 24.07.2012 № 24 «Про розмежування повноважень Київської та Дарницької прокуратур з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону щодо об'єктів оборонно-промислового комплексу» та з метою належної організації діяльності Дарницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері по здійсненню нагляду за додержанням законів на підприємствах, установах і організаціях оборонно-промислового комплексу, що знаходяться у Дарницькому, Шевченківському, Оболонському районах м. Києва та Київської області, відповідно до ст.ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру», просив позивача надавати на електронну адресу та у письмовому вигляді щомісяця до 29 числа відомості, згідно додатку, а саме: дебіторської заборгованості по ПДВ, сум заборгованості по заробітній платі, по внескам до Пенсійного Фонду, по іншим обов'язковим платежам, перед бюджетом.
У відповідь на Запит № 2702 від 10.09.2012 позивач направив відповідачу лист від 19.09.2012 № USE-13.3-14354, у якому зазначив про відсутність правових підстав для надання (разового чи регулярного) відомостей на вказаний запит. При цьому, відповідач зазначив, що прокурор має право вимагати від особи надання інформації, документів чи вчинення дій не в усіх випадках, а лише при проведенні перевірки даної особи та за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру».
Вимогою від 27.12.2012 № 3739 вих.-12 (далі - Вимога від 27.12.2012 № 3739) відповідач звернувся до позивача, в якій вказав на необхідність надання з 01.01.2012 на електронну адресу та у письмовому вигляді на адресу відповідача щомісяця до 10 числа відомостей згідно додатку з метою оптимізації відомостей про піднаглядні прокуратурі об'єкти, керуючись ст.ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру». Згідно додатку до даного запиту, позивачу необхідно було надавати відповідачу інформацію щодо загальної дебіторської заборгованості, дебіторської заборгованості по ПДВ, підтвердженої ДПА, сум заборгованості по заробітній платі, по внескам до Пенсійного Фонду, суми заборгованості із ПДВ до відшкодування, підтвердженої ДПА, із соціального внеску, до інших фондів соціального страхування, перед бюджетом.
Листом від 18.01.2013 № USE-13.3-619 позивач надав відповідь на Вимогу від 27.12.2012 № 3739, де знову зазначив про відсутність правових підстав для надання відомостей на зазначену Вимогу відповідача, посилаючись на ст.ст. 19, 21 Закону України «Про прокуратуру».
04.02.2013 відповідачем винесено Постанову № 30 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт».
Підставою для винесення зазначеної постанови стало порушення позивачем ст.ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру», а саме ненадання інформації на вимогу відповідача. Як зазначено у постанові, за наявності таких підстав, у діях службових осіб можливо вбачається порушення законності, у зв'язку з чим, необхідно провести перевірку з питань додержання службовими особами позивача вимог Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до ст. 121 Конституції України Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Статтею 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора безкоштовно.
Ухилення від виконання законних вимог прокурора тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Суд критично оцінює посилання позивача на те, що частиною 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» передбачається лише безкоштовність надання інформації, а не обов'язковість, оскільки в даному випадку позивач посилається на окрему частину норми трактуючи її зміст на власну користь, не досліджуючи зміст статті 8 Закону України «Про прокуратуру» вцілому.
Разом з тим, статтею 8 Закону України «Про прокуратуру» чітко встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»), ухилення від виконання законних вимог прокурора тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»).
У відповідності до ст. 1858 Кодексу України про адміністративні правопорушення, невиконання посадовою особою законних вимог прокурора - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:
1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено;
2) витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів;
3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
4) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»;
5) отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.
Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.
У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що для відібрання пояснень щодо невиконання вимог прокурора, прокурор зобов'язаний винести постанову про проведення перевірки.
Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону.
Згідно з положеннями ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень, встановлених чинним законодавством України. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі - відповідач) від 04.02.2013 № 30 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 69, 70, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. В задоволенні позову Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський