ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
19 лютого 2013 року № 813/923/13-а
15 год. 00 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Саїв М.В.,
від позивача Ковальчук О.Я.,
від відповідача не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Старосамбірському районі Львівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старосамбірському районі про спонукання до вчинення дій.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Управління Пенсійного фонду у Старосамбірському районі Львівської області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Відділення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старосамбірському районі (далі - ВВД ФСС), в якому просить зобов'язати відповідача включити в акти звірки і в списки та прийняти до відшкодування виплачені управлінням Пенсійного фонду в Старосамбірському районі витрати пов'язані з виплатою щомісячної державно адресної допомоги за період з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року в розмірі 69897,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно актів щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що відшкодовується ВВД ФСС та таблицями розбіжностей, не відшкодовано за вересень-грудень 2012 року щомісячну державну адресну допомогу в розмірі 69897,38 грн. Спір виник на стадії підписання актів звірки, з підстав неприйняття ВВД ФСС до заліку витрат на виплату державної адресної допомоги, що передбачена Постановою КМУ № 265 від 26.03.2008 р., з чим не погоджується.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, явку повноваженого представника не забезпечував, повідомлявся належним чином за адресою вказаною в реєстраційних документах /а.с.18/, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між сторонами справи була проведена щомісячна звірка витрат по особових справах потерпілих, яким за вересень-грудень 2012 року виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. В результаті звірки встановлено, що відповідач не прийняв до відшкодування та підписав акт щомісячної звірки з розбіжністю у 69897,38 грн. Сума розбіжності складається із суми адресної допомоги особам, яким виплачено вищезазначені пенсії.
Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України від 23.09.1999 р. № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV) Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XIV.
Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Кабінет Міністрів України постановою № 265 установив, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 постанови № 265 встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Вирішуючи питання про те, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів ВВД ФСС, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до статті 46 Закону №1105-XIV кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, ВВД ФСС не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Дана позиція висловлена Верховним Судом України, у Постанові від 20.06.2011 р. за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми, яку в порядку ч. 2 ст. 161 та ст. 244-2 КАС України зобов'язаний врахувати суд.
Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги, здійснивши системний аналіз положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі та є безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору зі сторін не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167, 244-2 КАС України, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати зі сторін не стягувати.
Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст постанови складено та підписано о 17 год. 55 хв. 25.02.2013 р.
Суддя Кравців О.Р.