ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
18 лютого 2013 року 14:11 № 826/1047/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М. при секретарі судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Уктранснафта»
доОкружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,
за участю:
представника позивача: Якименка Ю.В.
представника відповідача: Кошельової А.О.
Публічне акціонерне товариство «Уктранснафта» (далі - позивач) у червні 2008 року звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступник - Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 06.11.2007 № 0001924120/0.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2008 № 6/600, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2010, позов задоволено; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 06.11.2007 № 0001924120/0, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 73702 грн. (у тому числі 50630 грн. за основним платежем та 23072 грн. за штрафними санкціями).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2013 року № К-9609/10 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2010 у справі № 6/600 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2013 прийнято справу № 6/600 до провадження та присвоєно новий номер № 826/1047/13-а.
Заявою від 11.02.2013 позивач змінив позовні вимоги. Так, позивач просить визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2007 № 0001924120/0 в частині донарахування податкового зобов'язання на суму 31 211,00 грн., з них 19 717,00 грн. - основний платіж, 11 494,00 грн. - штраф.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно включив до складу валових витрат суми компенсації вартості оформлення закордонного паспорту працівникам, направленим у відрядження, а також вартість послуг, пов'язаних із проведенням рекламних заходів.
Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено планову документальну виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 894/41-20/31570412 від 24.10.2007 про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 01.07.2005 по 30.06.2007 (далі - Акт).
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4; пп. 5.2.1, пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.10 п. 5.4, пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент здійснення господарських операцій), в результаті якого занижено податок на прибуток за період з 01.07.2005 по 30.06.2007 у розмірі 50 630,00 грн.
На підставі Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.2007 № 0001924120/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 73 702,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 50 630,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 23 072,00 грн.).
Позивач визнав частину порушень, які стали підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення та сплатив до бюджету визначеного податку на прибуток на загальну суму 42 491,00 грн. (30 937,00 грн. основного платежу та 11 578,00 грн. - фінансові санкції). Копія платіжних доручень від 15.11.2007 № 1149 та № 1147 про сплату податкового зобов'язання наявна в матеріалах справи (Т. ІІ а.с. 207).
Як вбачається з довідки відповідача про нараховані суми податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 06.11.2007 № 001924120/0 (Т. ІІ, а.с. 192, 193), сума податкового зобов'язання, яка оскаржується позивачем, у розмірі 31 211,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 19 717,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 11 494,00 грн.) виникла в результаті виявлення відповідачем наступних порушень:
- оформлення закордонних паспортів для відрядження за кордон для працівників;
- завищення витрат на організацію прийомів, презентацій і свят по філії у зв'язку з від'ємним значенням об'єкту оподаткування.
Суд встановив, що позивач відніс до складу валових витрат суму у розмірі 33 875,00 грн., сплачених за послуги з підготовки та оформлення документів - закордонних паспортів для працівників, які виїздили за кордон у відрядження.
Відповідач дійшов висновку, що зазначені витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності позивача, оскільки вважає, що в даному випадку відшкодування витрат на оформлення закордонних паспортів є фінансуванням особистих потреб фізичних осіб. При цьому, відповідач зазначив, що Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу і підтверджує громадянство України особи, на яку його оформлено і дає право такій особі на виїзд та в'їзд в Україну у випадках, визначених законодавством, а не лише на час перебування у відрядженні за кордоном.
Згідно з підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.
Відповідно до п. 5 Постанови КМ України № 663 від 23.04.1999 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», підприємства, установи та організації, що направляють працівників за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), забезпечують створення належних соціально-побутових умов, медичне обслуговування, страхування та необхідний правовий захист громадян України, які відряджаються за її межі для здійснення робіт, зазначених в абзаці третьому цього пункту.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт.
Суд зазначає, що визначальною ознакою правомірності віднесення до складу валових витрат витрат з оформлення закордонних паспортів для працівників є саме їх безпосередній зв'язок з відрядженнями посадових осіб позивача у межах здійснення ними своїх службових обов'язків.
На підтвердження зв'язку понесених витрат на оформлення закордонних паспортів для працівників позивач надав до матеріалів справи належним чином засвідчені копії наказів по особовому складу (Т. І а.с. 142-192), наказів на відрядження працівників за кордон (Т. І а.с. 193-241), а також закордонних паспортів працівників, які виїжджали у відрядження за кордон (Т. ІІ а.с. 1-39).
Крім того, в матеріалах справи містяться копії листів-запрошень, відповідно до яких представників позивача запрошували взяти участь у заходах, що проводились у Англії, Польщі, Казахстані, Росії, Чехії.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що необхідність оформлення спірних закордонних паспортів була обумовлена відрядженням працівників позивача за кордон у складі офіційних делегацій на виконання службових обов'язків.
Відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.
За таких обставин, компенсація працівникам вартості оформлення закордонних паспортів та включення позивачем витрат з оформлення закордонних паспортів здійснено правомірно у відповідності до норм законодавства України.
Щодо висновку податкового органу про відсутність у позивача права на зменшення оподатковуваного доходу у І кварталі 2006 року на суму витрат на святкування 40-річчя утворення філії Придніпровських магістральних нафтопроводів (включаючи витрати на оренду концертного залу, фойє, приміщення кафе, витрати на концертну програму, музичне оформлення, обслуговування тощо) з огляду на наявність у цієї філії від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2005 рік в сумі 50 929 200 грн. суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до пп. 5.4.4 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валових витрат відносяться витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.
Суд встановив, що у періоді, який перевірявся Філія Придніпровських магістральних нафтопроводів має від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 60 220 463,00 грн.
Разом з тим, Філія Придніпровських магістральних нафтопроводів ВАТ «Укртранснафта» є платником консолідованого податку на прибуток в складі ВАТ «Укртранснафта», не складає та не подає до органів ДПС окремої декларації про прибуток за результатами своєї діяльності.
Відповідно до абзаців другого, третього підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.
Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.
Відповідно до наказу Філії Придніпровських магістральних нафтопроводів від 11.01.2006 року № 11 зазначені заходи проводились з метою розповсюдження інформації, формування та підтримання обізнаності громадськості, органів влади та підприємницьких кіл щодо діяльності філії ПДМН, тобто вони мали рекламний характер у розумінні Закону України «Про рекламу», а саме реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару (ст. 1 цього Закону).
У відповідності до пп. 5.4.4 пп. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.
Згідно з декларацією позивача з податку на прибуток за 2005 рік, прибуток, що підлягає оподаткуванню, складає 267 223,5 тис. грн. Отже, протягом 2006 року валові витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями не повинні перевищувати загалом по ВАТ «Укртранснафта» суму 5 344,5 тис. грн.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат витрат з проведення рекламних заходів з нагоди святкування 40-річчя утворення філії Придніпровських магістральних нафтопроводів у розмірі 44 989,78 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 97, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Публічного акціонерного товариства «Уктранснафта» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2007 року № 0001924120/0 в частині донарахування податкового зобов'язання на суму 31 211,00 грн., з них 19 717,00 грн. - основний платіж, 11 494,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський