№ справи: 2/0106/2476/2012 Головуючий суду першої інстанції:Володарець Н.М.
№ провадження: 22-ц/190/1101/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Горбань В. В.
"25" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Горбань В.В.
Суддів:Летягіної О.В., Павловської І.Г.,
При секретарі:Востріковій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 за довіреністю ОСОБА_8 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2012 року,
30 листопада 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів на утримання дитини. Вимоги мотивовані тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_7, шлюб було розірвано 20.02.2008 року. Від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 02.11.2010 року з ОСОБА_7 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дочки у розмірі 450 грн. Посилається на те, що відповідач до ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини добровільно матеріально допомагав, оскільки позивачка сподівалася і в подальшому на матеріальну допомогу з боку відповідача, тому не оскаржила рішення суду в частині визначеного судом до стягнення розміру аліментів. Проте, з часу ухвалення рішення про стягнення з ОСОБА_7 аліментів він, окрім аліментів в розмірі 450 грн., матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, але цих коштів не вистачає на утримання дитини, оскільки щомісяця позивачка витрачає на дочку близько 2000 грн. Сума аліментів, яку відповідач щомісячно перераховує їй поштовим переказом, не покриває і половини зазначених витрат. Зазначає, що відповідач працевлаштований, з 30.09.2002 року зареєстрований у Державній податковій інспекції м. Євпаторії як суб'єкт підприємницької діяльності, інших дітей на його утриманні не має, а тому, на думку позивачки, розмір аліментів стягнутих з відповідача на утримання дочки має бути збільшеним на підставі ст. 192 СК України. Просить розмір аліментів, визначений рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 02.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 450 грн. до досягнення дитиною повноліття, збільшити та визначити розмір аліментів у 1000 грн. щомісяця.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2012 року позов задоволено частково. Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Євпаторії, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_6, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнувши з нього аліменти в сумі 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Попередній виконавчий лист № 2-3557/10 про стягнення з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Євпаторії, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_6, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів в сумі 450 грн. щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2010 року, до досягнення дитиною повноліття, виданий згідно рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 2 листопада 2010 року відізвано без подальшого виконання. Стягнуто з ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 214,60 грн. В іншій частині позовний вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 за довіреністю ОСОБА_8 просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про залишення розміру аліментів щомісяця у розмірі 450 грн., посилаючись на те, що рішення незаконне та необґрунтоване, постановлено по неповно з'ясованим обставинам справи, на порушення норм процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін, повідомлених про час і місце розгляду справи згідно з вимогами ст.ст. 74-76 ЦПК України. Про належне повідомлення сторін свідчать поштові повідомлення з відміткою про дату вручення повісток адресатам.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів з наступних підстав.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірваний 20.02.2008 році.
Від шлюбу мають дочку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 02 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 450 грн. щомісяця, починаючи з 12.10.2010 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 3). Рішення набрало законної сили.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно зі ст. 192 СК України, розмір аліментів визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч. 4 статті 223 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів було встановлено, що відповідач з 30 вересня 2002 року зареєстрований у Державній податковій інспекції м. Євпаторії як суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи, його валовий дохід за період з 1 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року склав 2028 грн. Крім того, при визначенні розміру аліментів судом було враховано, що відповідач у добровільному порядку приймав участь у матеріальному забезпеченні малолітньої дитини, оскільки сплачував витрати на дитячий садок та за школу в сумах від 300 грн. до 400 грн. щомісячно. На час розгляду справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів матеріальний стан платника аліментів змінився - рівень доходів його покращився. Згідно довідок від 20 грудня 2012 року, виданих Державною податковою інспекцією у м. Євпаторії вбачається, що ОСОБА_7 здійснював підприємницьку діяльність та його валовий дохід за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року склав 15912 грн., за 1 квартал 2010 року його валовий дохід склав 2028 грн., за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року -50000 грн. Враховуючи відомості Державної податкової інспекції м. Євпаторії суд дійшов висновку, що дохід відповідача з 2010 року підвищився. Крім того, з наданого відповідачем договору №7 про надання спеціалізованих торгівельних місць від 10 грудня 2012 року вбачається, що з 10 грудня 2012 року відповідачем сплачуються загальноринкові витрати в сумі 1500 грн. щомісячно, а також комунальні послуги відповідно до показників лічильника.
Заперечуючи проти позову та в апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що позов необґрунтований, оскільки він як і раніше в добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання дитини, а саме протягом 2012 року придбав для дочки новий мобільний телефон, куртку, чоботи, купальник, ролики, босоніжки.
Суд першої інстанції дав оцінку зазначеним обставинам та зазначив, що позивачка не заперечувала, що дійсно відповідачем придбані зазначені речі, проте на її думку, ці речі є предметами розкоші і дитина їх не потребувала, а їй необхідні значні кошти на належне харчування дитини, придбання необхідного одягу, шкільного інвентарю, а також на добровільні внески у школу і ці витрати становлять щомісяця близько 2000 грн.
З огляду на те, що судом при розгляді справи встановлено, що матеріальний стан платника аліментів покращився, що підтверджується довідками ДПІ про валовий дохід відповідача, та виходячи з того, що відповідачем не надано суду відомостей щодо витрат, а також доказів того, що він матеріально допомагає своїм батькам, відсутність відомостей про існування у відповідача інших утриманців, а також те, що відповідач є фактично працездатною особою, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_6
Будь-які інші докази, окрім наданих відповідачем суду першої інстанції, апеляційному суду не надані.
Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України відповідач та його представник не надали доказів, які могли б спростувати висновки суду.
Так, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки судом першої інстанції фактичні обставини з'ясовані повно та всебічно і висновки суду відповідають встановленим фактам.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому не можуть бути визнані обґрунтованими.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст. ст. 11, 60, 212 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 не оскаржується, колегія суддів, керуючись принципом диспозитивності, не робить висновків щодо неоскарженої частини.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 за довіреністю ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Горбань В.В. Летягіна О.В. Павловська І.Г.