Іменем України
Справа № 0101/5184/2012
27 лютого 2013 р. Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Цурцева В.М.,
при секретарях - Тукмачові С.В., Смьоткіній А.С.,
за участю прокурора - Процюка І.А.,
захисника - ОСОБА_1,
потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушта кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ялта, громадянина України, не працюючого, маючого середньо - спеціальну освіту, не одруженого, без постійного місця проживання, раніше судимого:
1) 14.06.1994 року Ялтинським міським судом АРК за ст. ст. 140 ч. 1, 229-6 ч. 1 КК України (в редакції 1960 року) до 6 місяців позбавлення волі з примусовим лікуванням від наркоманії;
2) 05.01.1995 року Ялтинським міським судом АРК за ст. ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна і примусовим лікуванням від наркоманії;
3) 13.06.2000 року Ялтинським міським судом АРК за ст. 140 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з примусовим лікуванням від наркоманії;
4) 27.05.2004 року Ялтинським міським судом АРК за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
5) 23.04.2009 року Ялтинським міським судом АРК за ст. 185 ч. 1 КК Україні до 6 місяців арешту, звільненого 22.04.2010 року по відбуванню строку покарання,
у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2, 186 ч. 2 КК України,
ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна та діючи з корисливим мотивом, 31.07.2012 року, приблизно об 11 годині 15 хвилин, з автомобіля «Рено Трафік», державний № НОМЕР_1, біля будівлі Алуштинського МВ ГУМВС України в АРК по вулиці Леніна, 54 в м. Алушті, таємно викрав належний ОСОБА_5 мобільний телефон «Самсунг С210», вартістю 150 гривень з сім - картою «МТС», яка матеріальної цінності не представляє, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальний збиток на вказану суму, після чого викрадене майно протиправно присвоїв і звернув на свою користь.
Він же, повторно, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна та діючи з корисливим мотивом, 31.07.2012 року, приблизно о 18-00 годині, знаходячись в кабінеті № 10 Алуштинського МВ ГУМВС України в АРК по вулиці Леніна, 54 в м. Алушті, таємно викрав належну ОСОБА_2 золоту обручку вартістю 813 гривень 75 копійок, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на вказану суму, після чого викрадене майно протиправно присвоїв і звернув на свою користь.
Крім того, ОСОБА_3, повторно, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна та діючи з корисливим мотивом, 09.08.2012 року, приблизно о 03-00 годині, на центральній міській набережній по вулиці Леніна в м. Алушті, з кишені ОСОБА_6 відкрите викрав портмоне, вартістю 120 гривень, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 50 гривень, пластикова картка «ПриватБанку», дві пластикових картки «Укрсиббанку», які матеріальної цінності не представляють, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на вказану суму, після чого викрадене майно протиправно присвоїв і звернув на свою користь.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 у скоєні крадіжки золотої обручки у потерпілого ОСОБА_2 визнав себе повністю, в скоєні крадіжки мобільного телефону «Самсунг» у ОСОБА_5 та відкритому викрадені майна у потерпілого ОСОБА_6 винним себе не визнав та показав суду, що 31 липня 2012 року в нього виник конфлікт з охоронцями магазину «АТБ», які викликали працівників охоронного агентства «Шелест». Вони його доставили в Алуштинський МВ ГУМВС України в АРК, де сказали, що він по дорозі в відділ викрав в одного з працівників «Шелесту» мобільний телефон, при цьому в міліції він назвався ОСОБА_7, оскільки раніше був засуджений. Перебуваючи в одному з кабінетів він побачив на столі золоту обручку, коли працівник міліції відвернувся, він її вкрав. Після того, як в нього зняли відбитки пальців, йому сказали, що він вільний і він пішов. 09 серпня 2012 року, о 03-00 годині, він разом з ОСОБА_8 гуляв по набережній Алушти. Вони купили коньяк та сілі на лавочку, на цій лавочці також сидів чоловік похилого віку. Вони почали розпивати коньяк, після чого чоловік став говорити, що він в нього викрав гаманець і став визивати міліцію. Тоді вони встали і попрямували в сторону арки - ротонди. Через деякий час до нього підійшов цей чоловік з працівниками міліції и вони поїхали до Алуштинського МВ. Вказує, що на досудовому слідстві підписував документи про те, що саме він викрав мобільний телефон, оскільки на нього працівники міліції чинили фізичний та психологічний тиск. Мобільного телефону у ОСОБА_5 та портмоне у ОСОБА_6 він не викрадав.
Незважаючи на невизнання своєї провини підсудним, його вина у скоєні злочинів повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні сукупністю доказів.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що він є працівником міліції. 31 липня 2012 року, біля 18-00 годині, він знаходився на робочому місті. До нього привели підсудного для зняття відбитків пальців. Щоб не забруднити обручку, він її зняв та поклав на стіл. Після того, як ОСОБА_3 пішов, він побачив, що його обручка зникла.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав суду, що він працював в охоронному агентстві «Шелест». 31 липня 2012 року вони разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_5 виїхали на виклик до магазину «АТБ». Вони доставляли підсудного до Алуштинського МВ, він по дорозі викрав мобільний телефон ОСОБА_5. В Алуштинському МВ вони бачили в рюкзаку ОСОБА_3 мобільний телефон ОСОБА_5, однак пізніше підсудний його «скинув». При цьому він не заперечував, що саме він викрав мобільний телефон.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав суду, що він є працівником міліції. 09 серпня 2012 року вночі надійшло повідомлення про відкрите викрадення майна на набережній Алушти. Він виїхав на місце злочину. Потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що невідомий хлопець відкрито викрав в нього портмоне і пішов в сторону ротонди. Вони з потерпілим вирішили проїхатися вздовж набережній. Біля ротонди ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3, який був затриманий.
Також вина підсудного ОСОБА_3 повністю підтверджується:
- оголошеними і дослідженими в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_6, який на досудовому слідстві показав, що 09 серпня 2012 року, біля 03-00 годині, він сидів на лавочці на набережній м. Алушти. До нього підійшли раніше невідомі хлопець і дівчина, яки попросили присісти рядом. Дівчина сіла з правого боку від нього, а хлопець - з лівого. Дівчина попросила його пригостити її випивкою, однак він відмовив. В цей час він відчув, що хлопець засунув руку до його кишені, де знаходилося портмоне. Він схопив хлопця за руку, хлопець впав на землю, він тримав його за руку, а хлопець в руці тримав його портмоне. Другою рукою він дістав телефон і став визивати міліцію. Хлопець вирвався і втік в сторону ротонди, він кричав йому, однак наздогнати не зміг би, оскільки є інвалідом першої групи. Жінка також пішла в ту сторону. Приблизно через 3 хвилини приїхали працівники міліції, яким він повідомив обставини злочину. Він с працівниками міліції поїхав вздовж набережній, біля ротонди, на сходах до моря, він побачив і упізнав чоловіка, який викрав його гаманець. Хлопця було затримано, в подальшому він дізнався, що його зовуть ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 75);
- оголошеними і дослідженими в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_5, який на досудовому слідстві показав, що 31 липня 2012 року, приблизно об 11-00 годині, він разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_9 на автомобілі від магазину «АТБ» доставляли до Алуштинського МВ ОСОБА_3, який назвався ОСОБА_7 На задньому сидінні був його телефон «Самсунг С210». ОСОБА_10 і ОСОБА_9 повели ОСОБА_3 до міліції, а він замикав машину, при цьому побачив, що зник його телефон. Він пішов до кабінету, де знаходився ОСОБА_3, там попросив його відкрити рюкзак, в якому побачив свій телефон, про що сказав дільничному інспектору міліції. Він вирішив з цього приводу написати заяву, а дільничний інспектор пішов шукати понятих для вилучення у ОСОБА_3 мобільного телефону. З дозволу дільничного інспектора ОСОБА_3 з свого рюкзака дістав сигарети і всі вийшли на майданчик біля кабінету. ОСОБА_3 відійшов до решітки вікна, де курив приблизно 5 хвилин. Потім всі пішли до кабінету, щоб оформити вилучення телефону, однак, відкривши рюкзак, вони телефон не знайшли. Рюкзак, крім ОСОБА_3, ніхто не чіпав, вважає, що ОСОБА_3 разом з сигаретами дістав з нього телефон, та викинув у річку через вікно, коли виходив покурити (а.с. 69);
- оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, в порядку ст. 306 КПК України (1960 р.), показами свідка ОСОБА_8, яка на досудовому слідстві показала, що 08 серпня 2012 року вона на набережній Алушти зустрілася з ОСОБА_3, з яким вживала спиртні напої. 09 серпня 2012 року, приблизно о 03-00 годині, вони побачили на лавочці чоловіка похилого віку. Вона присіла до нього з одного боку, а ОСОБА_3 - з іншого. Вона звернула увагу, що ОСОБА_3 став обіймати чоловіка та нишпорити по його карманам. Вона в цей час попросила чоловіка пригостити її коньяком, однак він відмовив. В цей же час чоловік схопив за руку ОСОБА_3, в якій той держав портмоне чорного кольору. Мужчина став говорити, що ОСОБА_3 викрав його гаманець з грошима, став викликати міліцію. ОСОБА_3 вирвався і став тікати в сторону ротонди, вона теж пішла за ним. Через деякий час їх затримали працівники міліції, з ними був чоловік, в якого ОСОБА_3 викрав портмоне (а.с. 85);
- оголошеними і дослідженими, в порядку ст. 306 КПК України (1960 р.), показами свідка ОСОБА_10, який на досудовому слідстві показав, що 31 липня 2012 року, приблизно об 11-00 годині, він разом з ОСОБА_5 і ОСОБА_9 на автомобілі від магазину «АТБ» доставляли до Алуштинського МВ ОСОБА_3, який назвався ОСОБА_7 На задньому сидінні знаходився телефон ОСОБА_5 По приїзду він і ОСОБА_9 повели ОСОБА_3 до міліції, а ОСОБА_5 залишився замикати машину. Потім ОСОБА_5 зайшов до кабінету, де знаходився ОСОБА_3, там попросив його відкрити рюкзак, в якому вони всі побачили телефон «Самсунг», який належить ОСОБА_5. ОСОБА_5 вирішив з цього приводу написати заяву до міліції, а дільничний інспектор пішов шукати понятих для вилучення у ОСОБА_3 мобільного телефону. З дозволу дільничного інспектора ОСОБА_3 з свого рюкзака дістав сигарети і всі вийшли на майданчик біля кабінету. ОСОБА_3 відійшов до решітки вікна, де курив приблизно 5 хвилин. Потім всі пішли до кабінету, щоб оформити вилучення телефону, однак, відкривши рюкзак, вони телефон не знайшли. Рюкзак, крім ОСОБА_3, ніхто не чіпав, вважає, що ОСОБА_3 разом з сигаретами дістав з нього телефон, та викинув у річку через вікно, коли виходив покурити (а.с. 81).
Крім того, вина підсудного підтверджується:
- протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_3 від 03.08.2012 року, згідно з яким останній зізнався у скоєнні крадіжки золотої обручки у ОСОБА_2 (а.с. 30);
- протоколом огляду та вилучення обручки у ОСОБА_12 від 03.08.2012 року (а.с. 31);
- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та підсудним ОСОБА_3 від 03.08.2012 року, згідно з яким ОСОБА_3 повністю визнавав свою провину у скоєні крадіжки мобільного телефону ОСОБА_5 (а.с. 86);
- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_9 та підсудним ОСОБА_3 від 03.08.2012 року, згідно з яким ОСОБА_3 повністю визнавав свою провину у скоєні крадіжки мобільного телефону ОСОБА_5 (а.с. 86);
- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_6 та підсудним ОСОБА_3 від 10.08.2012 року, згідно з яким ОСОБА_6 прамо вказав, що саме ОСОБА_3 відкрито викрав в нього портмоне з грошима (а.с. 88).
Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного, його дії органами досудового слідства правильно кваліфіковані: за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка); за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Суд критично відноситься до показів підсудного про те, що він відкрито не викрадав майна ОСОБА_6 і таємно не викрадав мобільний телефон ОСОБА_5, покази давав під фізичним та психологічним тиском з боку працівників міліції, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами кримінальної справи, а саме: показами потерпілого ОСОБА_5 про те, що саме підсудний викрав його телефон. Ці покази є послідовними і повністю узгоджуються з показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які також підтвердили, що бачили викрадений мобільний телефон у рюкзаку ОСОБА_3 Ці доводи були підтверджені потерпілим ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_9 при проведенні очної ставки з підсудним, який при цьому не заперечував факт викрадення ним телефону.
Судом ретельно була перевірена версія підсудного про тиск на нього працівників міліції. В матеріалах справи є висновок за результатами службового розслідування, з якого вбачається, що доводи підсудного не знайшли свого підтвердження.
Доводи підсудного ОСОБА_3 про його непричетність до відкритого викрадення майна ОСОБА_6 також спростовуються показами потерпілого ОСОБА_6, які в повній мірі узгоджуються з показами свідка ОСОБА_8, яка є подругою ОСОБА_3 і в неї нема підстав його оговорювати.
При визначенні виду та розміру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується негативно, раніше неодноразово судимий.
До пом'якшувальних покарання обставин суд відносить часткове визнання провини підсудним, до обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а за таких умов, з урахуванням особи підсудного, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання з застосуванням положень частини 1 статті 70 КК України.
Цивільні позови потерпілих підлягають задоволенню у розмірі спричиненого збитку.
Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2, 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання:
за ст. 185 ч. 1 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;
за ст. 185 ч. 2 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;
за ст. 186 ч. 2 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК України, по сукупності злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити без зміни - тримання під вартою.
Строк покарання обчислювати з 10 серпня 2012 року.
Речовий доказ - золоту обручку, передану потерпілому ОСОБА_2 - залишити в нього за належністю.
Стягнути з ОСОБА_3 матеріальні збитки: на користь потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 150 гривень; на користь ОСОБА_6 у розмірі 170 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в АРК судові витрати за проведення експертиз у розмірі 765 гривень 84 копійки.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд АР Крим протягом 15 діб з моменту його оголошення.
Суддя: