справа № 2a-0770/2144/12
рядок статзвіту -8.2.1
код - 01
29 січня 2013 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Андрійцьо В.Д.
при секретарі судового засідання - Повханич Г.П.
за участю сторін:
представника позивача - Митровція В.М. (довіреність від 24 вересня 2012 року)
представників відповідачів - Подойми Н.В. (довіреність № 19/140/10-011 від 20 березня 2012 року), Бондарєвої В.В. (довіреність № 569/10/10 від 09 квітня 2012 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства "Ужгородмолоко" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, -
Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Ужгородмолоко" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними та скасування рішення від 21 грудня 2011 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, податкового повідомлення - рішення № 000079/22-0/00453256 від 08 червня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 522 648,00 грн.
У ході судового розгляду позивачем збільшено позовні вимоги, а саме - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 06 червня 2012 року № 896/22-01/00453256/2476 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" на 35689,73 грн., від 08 червня 2012 року № 000080/22-0/00453256, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на 3061,00 грн., від 08 червня 2012 року № 000081/22-0/00453256, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "комунальний податок" на 2040,00 грн., від 08 червня 2012 року № 000082/22-0/00453256, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "збір за забруднення навколишнього природного середовища" на суму 2040,00 грн., від 08 червня 2012 року № 000083/22-0/00453256, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "екологічний податок" на суму 4081,00 грн. від 08 червня 2012 року № 00084/22-0/00453256, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "збір за спеціальне водокористування" на 6121,00 грн. та залучено до участі у справі у якості другого відповідача Державну податкову інспекції у м. Ужгороді.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення суперечать приписам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по сплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилається на те, що всупереч вимогам п. 184.10 ст.184 Податкового кодексу України не отримував від податкової інспекції жодних відомостей про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. Крім того, вказує на те, що об'єктом оподаткування при анулюванні реєстрації є залишки товарів, необоротних активів, стосовно яких нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві та заяві про збільшенні позовних вимог підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.
Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечили, просили суд відмовити у задоволенні позову, як безпідставному, зокрема пояснивши, що позивач не подає податкові декларації з різних видів податків з грудня 2010 року, зокрема з податку на додану вартість, що і стало підставою для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість та винесення спірних податкових повідомлень - рішень.
Згідно ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено що відкрите акціонерне товариство "Ужгородмолоко" перебуває на обліку в Ужгородській міжрайонній державній податковій інспекції з 21 квітня 1996 року, що підтверджується Довідкою № 140/19-01 від 20 травня 2003 року.
Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією у відповідності до реєстраційної заяви ВАТ "Ужгородмолоко" та на підставі п. 2.2 ст. 2 закону України "Про податок на додану вартість" було видано свідоцтво № 10619295 (серія НВ 426169) про реєстрацію платника податку на додану вартість ВАТ "Ужгородмолоко" та присвоєно індивідуальний податковий номер 004532507156.
Рішенням від 21 грудня 2011 року № 70, яке прийнято комісією, створеною відповідно до розпорядження Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекцією від 08 квітня 2011 року № 8-р встановлено, що ВАТ "Ужгородмолоко" протягом 12 послідовних місяців не подає до органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість, що підтверджується реєстром неподаних податкових декларацій з податку на додану вартість згідно комп'ютерної бази даних АРМ "Бест - Звіт". Так, платник податку не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом грудня 2010 року по листопад 2011 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Разом з тим, за наслідками розгляду вищевказаних документів уповноваженою комісією у відповідності до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України вирішено анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість ВАТ "Ужгородмолоко".
Отже, 21 грудня 2011 року Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ВАТ "Ужгородмолоко", код ЄДРПОУ - 00453256 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 168), що і стало предметом розгляду даної адміністративної справи.
У відповідності до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Відповідно до вимог п. 184. 2 ст. 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення органом державної податкової служби про анулювання реєстрації, якщо у свідоцтві про реєстрацію платника податку не було визначено граничний строк дії; зазначену в судовому рішенні; закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію платника податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
Тож, анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється за наявності підстав. передбачених ст. 184 Податкового кодексу України та в порядку визначеному Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1394 (далі - Положення)
Згідно п. 5.5.3 Положення за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) податковий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення податковим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нарахувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства
Відповідно до п. 5.7 Положення за наявності підстав податковий орган здійснює анулювання реєстрації платника ПДВ на дату: подання заяви або підписання рішення про анулювання реєстрації, якщо не визначені граничний термін дії Свідоцтва або дата втрати особою статусу платника ПДВ, прийняття рішення чи події у випадках, передбачених Кодексом.
У відповідності до пп. 184.10 ст. 184 Податкового кодексу України про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Разом з тим, згідно п. 5.5.4.3 Положення протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, вказаним у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику ПДВ, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи Представнику платника.
Так, на виконання вищевказаним норм, Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією протягом трьох робочих днів після дня підписання рішення від 21 грудня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а саме 26 грудня 2011 року (24 грудня 2011 року та 25 грудня 2011 року - вихідні дні) було надіслано на адресу ВАТ "Ужгородмолоко" 88000, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 168 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення лист від 26 грудня 2011 року № 6573/10/15-022 про направлення рішення № 70 від 21 грудня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та акт від 23 грудня 2011 року про результати камеральної перевірки. Даний лист вручений представнику ВАТ "Ужгородмолоко" 27 грудня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, доводи позивача щодо бездіяльності Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, яка виявилася у неповідомленні в триденний строк про прийняте 21 грудня 2011 року рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість та вимоги про скасування даного рішення спростовуються.
Що стосується податкового повідомлення - рішення № 000079/22-0/00453256 від 08 червня 2012 року про визнання суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 522 648,00 грн. то суд звертає увагу на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що працівниками Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ "Ужгородмолоко" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 15 травня 2012 року. В результаті даної перевірки виявлено порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 184.9 ст. 184 Податкового кодексу, про що складено акт № 339/22-0/00453256 від 24 травня 2012 року (а.с. 9-55). На підставі даного акту і прийнято вищевказане податкове повідомлення - рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, в період з 01 квітня 2009 року по 21 грудня 2011 року ВАТ "Ужгородмолоко" було платником податку на додану вартість. За цей період позивачем задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 13430,00 грн.; податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 12988,00 грн.; податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 442,00 грн.
Перевіркою відображених у рядку 1 Декларації "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів" показників за період з 01 квітня 2009 року по 21 грудня 2011 року у загальній сумі 13825,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мав вплив проведення основної діяльності підприємства, а саме - здійснення операцій з надання в оренду нежитлових та складських приміщень. Так, ВАТ "Ужгородмолоко" надавало ПП "" ОСОБА_5 в оренду нежитлові приміщення згідно договору оренди б/н від 01 квітня 2007 року. Сума орендної плати становить 1158,00 грн. в тому числі ПДВ. Крім того, ПП ОСОБА_5 згідно умов договору відшкодовує підприємству і витрати по електроенергії та комунальні послуги, що підтверджено актом від 30 червня 2010 року на суму 2170,00 грн., в тому числі ПДВ - 351,00 грн., від 31 липня 2010 року на суму 2107,00 грн., в тому числі ПДВ - 351,00 грн.
Так, ВАТ "Ужгородмолоко" не задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ за червень 2010 року в сумі 351,00 грн. та за липень 2010 року в сумі 351,00 грн.
У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі фінансового лізингу у користування лізингоотримувача (орендарю).
Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документів, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Отже, в порушення вищевказаних норм закону податковою інспекцією нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 702,00 грн. (в тому числі - червень 2010 року - 351,00 грн., липень 2010 року - 351,00 грн.)
Крім того, перевіркою встановлено, що залишки ТМЦ на підприємстві станом на 21 грудня 2011 року (день прийняття рішення про анулювання платника ПДВ ВАТ "Ужгородмолоко") згідно аналітичного та статистичного бухгалтерського обліку, головної книги становлять 2087079,00 грн. без ПДВ, а саме - рах. № 28 "Товари" - 1310230,00 грн., рах. № 23 "Незавершене виробництво" - 10283,00 грн., рах. № 26 "Готова продукція" - 2111,00 грн., рах. № 22 "МШП" - 1757,00 грн., рах. № 10 "Основні засоби" - 768698,00 грн.
Згідно п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Таким чином, у разі анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу такий платник податку повинен визнати умовне постачання товарів, необоротних активів та відобразити нараховані податкові зобов'язання за такою операцією в податковій декларації з ПДВ за наслідками останнього звітного періоду, який починається з першого дня такого останнього звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації.
Однак, як встановлено судом ВАТ "Ужгородмолоко" не здійснило умовного продажу матеріальних цінностей в сумі 2087079,00 грн. станом на 21 грудня 2011 року та не збільшило податкові зобов'язання з ПДВ за грудень місяць 2011 року на суму 417416,00 грн.
Щодо податкових повідомлень - рішень від 08 червня 2012 року № 000080/22-0/00453256 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3061,00 грн., № 000081/22-0/00453256 про збільшення суми грошового зобов'язання з комунального податку у розмірі 2040,00 грн., № 000082/22-0/00453256 про збільшення суми грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2040,00 грн., № 000083/22-0/00453256 про збільшення суми грошового зобов'язання з екологічного податку у розмірі 4081,00 грн., № 000084/22-0/00453256 про збільшення суми грошового зобов'язання зі збору за спеціальне водокористування у розмірі 6121,00 грн., то суд встановив наступне.
Працівниками Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ "Ужгородмолоко" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 15 травня 2012 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення, а саме - неподання декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року, 2010 рік, І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартали 2011 року, ІІ-IV квартали 2011 року, І квартал 2012 року; неподання звітів по комунальному податку за ІІІ квартал 2010 року, IV квартал 2010 рік; неподання звітів по забрудненню навколишнього природного середовища за ІІІ квартал 2010 року, IV квартал 2010 року; неподання звіту по екологічному податку за І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року, ІІІ квартал 2011 року, IV квартал 2011 року, І квартал 2012 року; неподання звітів по збору за використання водних ресурсів забрудненню за ІІІ квартал 2010 року, IV квартал 2010 року, про що складено акт від 24 травня 2012 року № 339/22-0/00453256.
На підставі вищевказаного акту перевірки Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією винесені оскаржувані податкові повідомлення від 08 червня 2012 року, що і є предметом розгляду справи.
У відповідності до ст. 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
Згідно пп. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
При цьому відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітній) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених п. "г" пп. 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітнім.
У відповідності до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Згідно п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Що стосується податкового повідомлення - рішення від 06 червня 2012 року № 0001302341, яким позивачу визначено зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 35 689,73 грн. то суд вказує на наступне. Оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді на підставі акту перевірки № 339/22-0/00453256.
У відповідності до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю). підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Так, за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2011 року ВАТ "Ужгородмолоко" нараховано орендну плату за землю в сумі 205252,74 грн. Позивачем укладено договір оренди земельної ділянки з Управлінням майна м. Ужгорода Ужгородської міської ради від 05 лютого 2008 року. Площа земельної ділянки, що знаходиться в межах населеного пункту12133 кв.м. Договір оренди укладено терміном на 5 років. Орендна плата становить 62122,31 грн. цільове призначення земельної ділянки - під об'єктами підприємства та для їх обслуговування. Договір зареєстрований Закарпатською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України". Згідно довідки КП "Румб" від 25 січня 2008 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки 1242446,24 грн.
У судовому засіданні встановлено, що позивачем не подано до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді розрахунок орендної плати за землю на 2012 рік.
У відповідності до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Як вбачається із листа ДПА України від 20 січня 2012 року № 2056/7//15-2217 та листів Держземагенства України від 12 січня 2012 року № 355/22/6-12 нормативно-грошову оцінку земель на 01 січня 2012 року необхідно індексувати - коефіцієнт індексації 1,0.
Так, перевіркою самостійно проведено розрахунок орендної плати позивача за період з 01 січня 2012 року по 15 травня 2012 року.
У ході розгляду справи позивачем не надано докази для спростування порушень встановлених перевіркою, а отже відповідачі правомірно, за наслідками розгляду акту перевірки прийняли оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
У відповідності до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, відповідач належними та допустимими доказами довів у суді правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З врахуванням того, що суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову, то відсутні підстави для відшкодування судових витрат позивача.
Ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного кодексу України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судових експертиз.
Доказів понесення відповідачами судових витрат суду не надано.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ВАТ "Ужгородмолоко" - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Андрійцьо В.Д.
Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 04 лютого 2013 р.
Суддя Андрійцьо В.Д.