Справа № 0124/10439/2012
2/121/259/13
26 лютого 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Кайро І.А. при секретарі - Олефір А.С., за участю представника позивача Мотва А.С., відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялти цивільну справу за позовом Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства Південного берегу Криму» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги (водопостачання та водовідведення) в сумі 2090,66 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що через зобов'язання, які виникли між позивачем та ОСОБА_2 підприємство повинно надавати споживачу послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач зобов'язаний у встановлений час вносити платню за надані послуги. Власником квартири ОСОБА_2 стала на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 серпня 2010 року. Через те, що відповідно до ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду, яка була завдана спадкодавцем, розрахунок заборгованості за спожиті послуги здійснювався з 01 січня 2009 року. Між позивачем та ОСОБА_2 09 листопада 2010 року був укладений договір № 3-260359 про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення по квартирі АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_2 по дійсний час споживає послуги, що надаються позивачем. До укладення договору ОСОБА_2 також споживала послуги, що надаються позивачем, однак оплата за них розраховувалась за загальним лічильником. При цьому, ОСОБА_2 не здійснює оплату за надані послуги в повному обсязі у зв'язку з чим станом на 01 жовтня 2012 року за нею утворилась заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги в сумі 2090,66 гривень.
Представник позивача у судовому засіданні позовні підтримав з тих самих підстав.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що власником квартири вона стала лише 11 серпня 2010 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом і зі вказаного часу здійснює оплату за надані житлово-комунальні послуги в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» є юридичною особою, що здійснює діяльність по: збиранню, очищенню та розподіленню води; будівництву місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання; оптовій торгівлі будівельними матеріалами; будівництву будівель; діяльність у сфері інжинірингу, що підтверджено копією довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.18).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 серпня 2010 року реєстровий № 771 (а.с.13,14).
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
09 листопада 2010 року між Кримським Республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» та ОСОБА_2 був укладений договір № 3-260359 (а.с.7-11), відповідно до якого постачальник - Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» зобов'язується надавати вчасно та відповідної якості послуги з постачання холодної води та водовідведення, згідно з Правилами надання населенню послуг з водопостачання і водовідведення на території Великої Ялти та умовами, встановленими діючими рішеннями органів місцевого самоврядування, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором та Правилами (п.1.1 договору) по квартирі АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с.4, 5-6), за період з 01 січня 2009 року по 01 жовтня 2012 року ОСОБА_2 не належним чином виконувала свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги на суму 2090,66 гривень.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2009 року по 11 серпня 2010 року, оскільки власником квартири, тобто і споживачем послуг по зазначеній квартирі, вона стала лише 11 серпня 2010 року.
Судом не приймаються до уваги посилання представника позивача на те, що за період з 01 січня 2009 року по 11 серпня 2010 року виникла заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у попереднього власника квартири, яку повинна сплачувати ОСОБА_2, оскільки відповідно до вимог ст. 1281 ЦК України позивач як кредитор у встановленому порядку не пред'являв вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину. При цьому про зміну власника квартири позивачу вже було відомо з моменту укладення договору з відповідачем.
Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованість за період з 11 серпня 2010 року по 01 жовтня 2012 року, то зазначені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки за вказаний період ОСОБА_2 здійснює оплату за надані послуги в повному обсязі, що підтверджено наданим позивачем розрахунком..
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені відповідачем при подачі позову повинні бути залишені на його рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст. ст. 257, 258, 267, 525, 526 ЦК України, 10, 11, 60, 212-215, ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства Південного берегу Криму» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя: