№ справа:122/5372/12Головуючий суду першої інстанції:Гулевич
№ провадження:11/190/417/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кунцов В. О.
"19" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКапустіної Л.П.,
СуддівКунцова В.О., Соловйова М. В.,
За участю прокурораАблякімової З.В.,
засудженогоОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 23.10.2012 року, яким:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сімферополя АРК, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 1)18.11.1992р. Залізничним районним судом м. Сімферополя АРК за ч. 2 ст. 141 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 2)05.06.1995р.н. Київським районним судом м. Сімферополя за ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 196-1 КК України до 2 років позбавлення волі, 3) 21.09.1998р. Центральним районним судом м. Сімферополя за ч. 2 ст. 196-1 КК України до 1 року позбавлення волі, 4)20.04.2001р. Центральним районним судом м. Сімферополя за ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 5)20.09.2004р. Центральним районним судом м. Сімферополя за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 6)05.12.2007р. Центральним районним судом м. Сімферополя за ст.. 198 КК України до 1 року обмеження волі, 7)29.02.2008р. Центральним районним судом м. Сімферополя за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років 10 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 11.12.2009р., не відбутий строк покарання становить 11 місяців
визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Питання про речові докази вирішене в порядку ст. 81 КПК України.
Згідно вироку, ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно за наступних обставин.
18.09.2011р. приблизно о 01.30год., ОСОБА_5, знаходячись у дворі будинку № 19 по вул.. 60 років Октября м. Сімферополя, шляхом ривка з правої руки ОСОБА_7 вихопив мобільний телефон марки «Нокіа 8600 Луна», імей НОМЕР_2 вартістю 800грн., з сім-
картою оператора мобільного зв'язку МТС, номер НОМЕР_1, який не має матеріальної цінності, спричинивши потерпілому матеріальний збиток на вказану суму.
В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, показання потерпілого суперечливі, суд не мотивував своє рішення щодо надання переваги одним показанням свідків та залишення поза увагою інших, необґрунтовано проігнорував показання свідка ОСОБА_8 Крім того, вказав, що органом досудового слідства не виконані вимоги щодо проведення ряду слідчих дій, викладені в ухвалі апеляційного суду АРК від 20.03.2012р., які є обов'язковими для виконання.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_5, який підтримав свою апеляцію, а також його останнє слово, в якому він просив скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд, думку прокурора, що заперечував проти задоволення поданої апеляції, обговоривши її доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Доводи засудженого в апеляції про те, що суд необгрунтовано не прийняв до уваги як доказ показання свідка ОСОБА_8 та не мотивував свого рішення щодо надання переваги одним показанням свідків перед іншими, неспроможні. Так, відповідно до ч. 2 ст. 67 КПК України, ніякі докази для суду, не мають наперед встановленої сили, тобто суд оцінює всі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, як самостійний суб'єкт оцінки доказів не залежить від якихось вказівок, не зв'язаний формальними вимогами закону.
Судом мотивовано дане рішення, а саме вказано, що свідок ОСОБА_8 не міг бути з засудженим, як він про це стверджує у свої показаннях, в момент конфлікту потерпілого з його знайомими, оскільки з показань потерпілого, свідків та рапорту чергового Центрального РВ м. Сімферополя випливає, що повідомлення про вчинений злочин поступило у райвідділ в 2.35год. 19.09.2011р., а свідок ОСОБА_8 вказує, що з ОСОБА_5 вони розійшлися о 23.30год 17.09.2011р., тоді як встановлено, що злочин вчинено приблизно 01.30год, тобто в момент грабежу ОСОБА_8 біля засудженого не було.
Доводи засудженого в апеляції про те, що показання потерпілого суперечливі є голослівними та нічим не підтверджені.
Так, потерпілий як на досудовому слідстві та і в судовому засіданні показав, що в ніч з 17 на 18 вересня 2011р. приблизно о 1 год., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, у дворі б. № 19 по вул.. 60 років Октября у м. Сімферополі, де в нього виник конфлікт з його знайомими в процесі спільного розпиття алкогольних напоїв біля магазину по вул.. Барикадній, після припинення бійки, сидів на землі, тримаючи у руці телефон. До нього підійшов невідомий, вихопив з руки телефон та почав уходити. Потерпілий пішов за ним, вимагаючи повернути телефон, але не наздогнав його. Після цього звернувся до міліції та впізнав затриманого ними нападаючого, ним виявися ОСОБА_5
Показання потерпілого логічно узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9 на досудовому слідстві, який показав, що в ніч з 17 на 18 вересня 2011р. гуляв по району зі своїми знайомими. Після опівночі, знаходячись біля б. № 19 по вул.. 60 років Октября бачив, як знайомий йому хлопець на ім'я ОСОБА_16 боровся на землі з потерпілим. Коли бійка припинилась, потерпілий залишився на землі та розмовляв по телефону. До нього підійшов ОСОБА_5 та вихопив з його руки телефон, після чого пішов з місця події. Потерпілий намагався повернути свій телефон, однак засуджений втік (а.с. 35).
Показаннями свідка ОСОБА_10 на досудовому слідстві підтверджено, що 18.09.2011р. біля 03год. до нього прийшов ОСОБА_5 і до 13год. попросив у борг 700грн. Він запропонував залишити в залог мобільний телефон Нокіа 8600 Луна. Оглянувши телефон, свідок погодився та передав гроші, а ОСОБА_5 залишив телефон, гроші останній не повернув, у зв'язку з чим ОСОБА_10 продав телефон ОСОБА_11 (а.с. 33-34).
Свідок ОСОБА_12 на досудовому слідстві підтвердив, що приблизно у 20-тих числах вересня йому зателефонував ОСОБА_10 з пропозицією купити телефон за 700грн. Телефон він видав працівникам міліції (а.с. 36).
Крім того, факт доведеності вини підтверджений і іншими матеріалами справи, а саме:
- заявою потерпілого про відкрите викрадення у нього телефону (а.с. 6),
- довідкою про те, що новий такий мобільний телефон коштує 990грн. (а.с. 14),
- даними протоколу, згідно яким свідок ОСОБА_12 добровільно видав працівнику міліції мобільний телефон «Нокіа 86 00 Луна», придбаний ним у ОСОБА_10 (а.с. 24),
- даними протоколу, згідно якого потерпілий впізнав ОСОБА_5 як особу, яка викрала у нього мобільний телефон (а.с. 37),
- даними протоколу, якими підтверджено, що свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_5 як особу, яка вихопила у потерпілого мобільний телефон (а.с. 38),
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події, в ході якого потерпілий детально описав та показав про обставини відкритого викрадення у нього мобільного телефону, що повністю узгоджується з його показаннями як на досудовому слідстві так і в суді (а.с. 57-60).
За таких обставин, судова колегія погоджується з кваліфікацією дій засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Судом вірно дана критична оцінка доводам засудженого про те, що телефон він знайшов, оскільки вони спростовуються вищевказаними показаннями свідків та потерпілого, що останній підтвердив будучи допитаним на досудовому слідстві, в ході відтворення обстановки та обставин події, в процесі впізнання ОСОБА_5 та у судовому засіданні. Крім того, свідок ОСОБА_9, який був присутнім при відкритому викраденні мобільного телефону потерпілого підтвердив, що це зробив саме ОСОБА_5, якого він впізнав як особу, що вчинила грабіж. Свідок ОСОБА_11 також показав, що через кілька годин після викрадення телефона, до нього прийшов ОСОБА_5 та залишив в залог мобільний телефон, який пізніше він продав ОСОБА_10, у якого був виявлений та вилучений мобільний телефон, який потерпілий визнав як належний йому, але напередодні викрадений невідомою йому особою, за вказаних вище обставин.
Доводи засудженого в апеляції про те, що вказівки апеляційного суду АРК, викладені в його ухвалі від 20.03.2012р., не виконані, що є грубим процесуальним порушенням, спростовуються вказаною ухвалою, зі змісту якої випливає, що розгляд справи слуханням відкладається на 27.03.2012р., у зв'язку з викликом свідка ОСОБА_9 для його допиту. Ніяких вказівок, обов'язкових для виконання, ухвала суду не містить (а.с. 200). Крім того, вирок, постановлений щодо ОСОБА_5 від 26.01.2012р. було скасовано апеляційною інстанцією, а справу направлено на додаткове розслідування, після проведення якого справу було направлено в суд з новим обвинувальним висновком, по якому відкрите судове кримінальне провадження. Таким чином усі попередні процесуальні документи, до розгляду даної справи не мають відношення.
Судом виконані загальні правила призначення покарання, передбачені ст. 65 КК України, враховані характер та ступінь суспільної небезпеки умисного тяжкого злочину проти власності, дані про його особу, який раніше не однократно судимий за аналогічні з корисливих мотивів умисні злочини (а.с. 94-95,98), задовільно характеризується за місцем попередніх робіт, негативно за місцем проживання (а.с. 93), перебуває на обліку у наркодиспансері з діагнозом «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками, психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіодів, вживання зі шкідливими наслідками» (а.с. 99), відсутність пом'якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої - рецидив злочину.
Таким чином, призначене судом покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого, призначено в межах санкції частини статті кримінального закону, передбаченого за цей злочин.
Порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування вироку, як про це просить засуджений ОСОБА_5 в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 362, 365-366 КПК України (в редакції 1961р.), п. 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції 13.04.2012р.), колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 23 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.
Судді
В.О.Кунцов Л.П.Капустіна М.В.Соловйов