"08" травня 2012 р. справа № 2а-747/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Ліпіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2011 року у справі № 2а-747/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та незаконним, визнання протиправною відмову у перерахунку пенсії на пільгових умовах, зобов'язання вчинити дії, -
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточненої заяви від 03.10.2011 року, просив: визнати протиправним та незаконним Рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 3 від 27 серпня 2008 року; визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Нікополь в перерахунку пенсії на пільгових умовах; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Нікополь зарахувати період його роботи монтажником, постійно зайнятим на ремонті металургійного обладнання (слюсарем-ремонтником) та майстром монтажних робіт з 30.10.1980 р. по 16.01.1998 р. та призначити з 24.05.2008 року пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2011 року позов задоволено. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підтверджуються записами у трудовій книжці позивача та довідками підприємства, на якому він працював в період з 30.10.1980 року по 16.01.1998 року повний робочий день монтажником, слюсарем-ремонтником, майстром монтажних робіт, зайнятим ремонтом обладнання в місцях його установки на ділянках (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, оскільки згідно Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови в межах апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Задовольняючи позов, суд послався на відомості, що містяться трудовій книжці позивача та в уточнюючій довідці від 17.05.2001 року, виданій підприємством ВАТ «Дніпродомноремонт», де зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на ВАТ «Дніпродомноремонт»в Нікопольському БУ в період з 30.10.1980 р. по 16.01.1998 р. слюсарем-ремонтником та майстром монтажних робіт, що передбачено: Список № 2 розділу ІУ підрозділ 2а робочі Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. № 1173, Цією ж довідкою також підтверджується, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на ВАТ «Дніпродомноремонт»в Нікопольському БУ в період з 30.10.1980 р. по 16.01.1998 р. слюсарем-ремонтником, майстром монтажних робіт, зайнятим ремонтом обладнання в місцях його установки на ділянках (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1. Суд першої інстанції дійшов висновку, що цей стаж повинний бути зараховано в стаж призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, та позивачу має бути призначена пенсія відповідно до вимог ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, пославшись на трудову книжку позивача, як належний доказ по справі, не звернув увагу на ту обставину, що вона заповнена з порушенням Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 р. Так, п. 2.14 Інструкції передбачено, що якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках, обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Як вбачається з копії витягу трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1, записи про проведення у 1994 році атестації робочих місць і наявності у нього права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 (робота монтажником, слюсарем-ремонтником та майстром) внесені не у відповідні графи в порядку черговості, а дописані поверх друкованого типографським способом тексту без будь-яких застережень, що ставить під сумнів достовірність внесеної інформації.
Отже, у даному випадку для призначення пенсій на пільгових умовах потрібні дані про характер виконуваної роботи, які підтверджуються документами того часу, коли виконувалася робота, що дає право на пільгову пенсію. Довідки видаються підприємствами, де працювали особи, або їх правонаступниками.
В матеріалах справи містять наступні довідки ВАТ «Металургсервіс»: - довідка № 9 від 16.01.1998 р., якою підтверджена робота позивача у Нікопольському спеціалізованому управлінні треста «Дніпродомноремонт»на Нікопольському заводі феросплавів з 17.06.1991 р. по 11.03.1996 р. майстром монтажних робіт, постійно зайнятим на ремонті металургійного обладнання із шкідливими умовами праці (список № 1 розділ 3 підрозділ 2 пункт 1030200б-23187 постанови Ради міністрів України СРСР № 591, № 10, постанови Кабінету Міністрів України № 162); з 11.03.1996 р. по 16.01.1998 р. слюсарем-ремонтником, постійно зайнятим на ремонті металургійного обладнання (список № 1 розділ № підрозділ 2 пункт 1030200а-1753а постанови Кабінету Міністрів України № 162); довідка № 114 від 7.05.2001 р., якою підтверджено, що позивач працював з 30.10.1980 по 17.06.1991 -монтажником, з 11.03.1996 по 16.01.1998 р. слюсарем-ремонтником, монтажником і слюсарем-ремонтником, постійно зайнятим на ремонті металургійного обладнання.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач 30.10.1980р. був прийнятий до Нікопольського СУ треста "Днепродомнаремонт" монтажником 3 розряду постійно зайнятого на ремонті металургійного обладнання; 22.07.1981 р. йому був наданий 4 розряд монтажника постійно зайнятого на ремонті металургійного обладнання; 10.12.1982 р. - наданий 5 розряд монтажника постійно зайнятого на ремонті металургійного обладнання; 01.01.1984 р. -6 розряд; 17.06.1991р позивач. був переведений майстром монтажних робіт постійного зайнятого на ремонті металургійного обладнання; 11.03.1996 р. його переведено слюсарем-ремонтником 6 розряду, постійно зайнятого на ремонті металургійного обладнання; 16.01.1998 р. позивач звільнився за власним бажанням. Для оформлення пенсії на пільгових умовах ВАТ "Металлургсервис" (правонаступник Нікопольського СУ треста "Днепродомнаремонт") видало йому уточнюючи довідки № 09 від 16.01.1998р. та № 114 від 07.05.2001 р., які підтверджують його пільговий стаж роботи на посадах монтажника та майстра монтажних робіт. Звернувшись у березні 2008 року до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь із заявою про нарахування йому пенсії на пільгових умовах за списком №1, позивач отримав рішення № 3 від 27.08.2008 року, яким йому відмолено у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 1 вказаного вище періоду.
На час роботи позивачем монтажником діяла постанова Ради Міністрів СРСР "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах" № 1173 від 22.08.1956 року, відповідно до якої посада монтажника не була віднесена до пільгового Списку № 1.
З 26 січня 1991 року діяла постанова Кабінету Міністрів СРСР № 10 , якою затверджені списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення. В період дії цієї постанови позивач працював монтажником та майстром монтажних робіт, постійно зайнятим на ремонті металургійного обладнання. Ці посади також не визначені у Списку № 1, тому період роботи позивача до 1992 року не може бути зарахований до Списку №1, оскільки при визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи, що відповідає пункту 3 Наказу Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 "Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".
З 11 березня 1994 року по 16 січня 2003 року діяла постанова Кабінету Міністрів України № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Позивач працював в період дії постанови майстром монтажних робіт та слюсарем-ремонтником. Право на отримання пільгової пенсії за Списком № 1 отримують лише особи, які працювали майстрами, зайнятими на гарячих ділянках роботи. Документи на підтвердження такої роботи позивача матеріали справи не містять.
Проте, як вбачається з Рішення № 3 від 27 серпня 2008 року комісія зарахувала до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 наступні періоди роботи: з 11.03.96 по 28.02.97, з 01.07.97 по 30.09.97 та з 01.01.98 по 16.01.98, тобто у тому числі і ті періоди, про зарахування яких просив позивач в адміністративному позові. Ця ж інформація була додатково надана ОСОБА_1 і Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополь листом № 123/12 від 15.01.2010 р. Оскаржуючи Рішення № 3, ОСОБА_1, тим самим, не погоджується, у тому числі, і з призначенням йому пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 за вказаний вище період роботи.
Таким чином, висновки суду щодо відмови оскарженим рішенням у зарахуванні позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 30.10.1980 р. по 16.01.1998 р. включно не відповідають фактичним обставинам.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, у тому числі, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на те, що суд першої інстанцій неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та невірно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена постанова судову першої інстанції - скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі - задовольнити.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2011 року у справі № 2а- 747/11 -скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та незаконним, визнання протиправною відмову у перерахунку пенсії на пільгових умовах, зобов'язання вчинити дії -відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Т.І. Ясенова