"15" травня 2012 р. справа № 2а-7121/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Ліпіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 січня 2012 року у справі № 2а-7121/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини № 2269 про визнання дій незаконними, стягнення заборгованості,-
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 січня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини № 2269 про визнання дій незаконними, стягнення заборгованості залишений без розгляду з підстав подачі його після строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та відсутності заяви про його поновлення.
Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду. Апелянт зазначає про порушення судом норм процесуального права, оскільки шестимісячний строк звернення до суду ним не пропущений, тому заяву про поновлення строку він не подавав.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали вимоги апеляційної скарги та пояснили, що позивач при звільненні з військової служби не отримав належних йому виплат за речове майно, за стягненням якого він звернувся до суду. Зважаючи на те, що позивач був виключений зі списків військової частини 27.07.2011 року, а адміністративний позов подав до суду 19.12.2011 року, законні підстави для залишення його позову без розгляду -відсутні.
Військова частина № 2269, належним чином повідомлена про день, місце і час проведення судового засідання,до суду уповноваженого представника не направила, у поданій до суду заяві від 15.05.2012 року просила розглядати справу без участі уповноваженого представника. Заперечення на апеляційну скаргу не надходило.
Колегія суддів, заслухавши пояснення апелянта та його представника, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом про визнання незаконними дій командування військової частини 2269 та зобов'язання виплатити на його користь грошовий борг за речове майно у розмірі 2421 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження військової служби позивач мав право на одержання за рахунок держави речового майна, продовольчі пайки або за бажанням грошову компенсацію замість них як це передбачено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Проте, військова частина нарахувала але не виплатила позивачу грошову компенсацію за речове майно при звільненні у запас, чим порушила його права, як військовослужбовця.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду після закінчення строку, установленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів вважає висновки суду в цій частині такими, що ґрунтуються на нормах Кодексу адміністративного судочинства України і зазначає, що між сторонами виник спір з приводу проходження та звільнення ОСОБА_1 з військової служби, яка відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу є різновидом публічної служби.
Згідно частини 3 статті 99 Кодексу для звернення до суду у справах щодо проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Звільнившись до суду після закінчення п'яти місяців з моменту звільнення, ОСОБА_1 пропустив встановлений законом місячний строк.
Наслідки пропуску строку звернення до суду визначені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, з часу подачі адміністративного позову (19.12.2011 року) та до часу прийняття судом оскарженої ухвали (03.01.2012 року) відбулись зміни статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, до 31.12.2011 року діяли приписи статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2453-УІ від 07.07.2010 р., а саме - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишався без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Тобто, особа, яка зверталась до суду до 31.12.2011 року з пропуском строку, встановленого статтею 99 Кодексу, мала подати до суду заяву про поновлення цього строку.
З 31.12.2011 року набрав чинність Закону України № 4054-УІ від 17.11.2011, яким стаття 100 Кодексу викладена у новій редакції, а саме - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Частиною 2 статті 5 Кодексу передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, постановляючи ухвалу 03 січня 2012 року, суд першої інстанції мав застосовувати приписи статті 100 Кодексу в редакції, чинній на цей час, тобто в редакції Закону України № 4054-УІ від 17.11.2011.
Суд першої інстанції невірно застосував статтю 100 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2453-УІ від 07.07.2010 р., залишивши адміністративний позов без розгляду через відсутність заяви про поновлення строку звернення до суду, проте порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення лише, коли таке порушення призвело до неправильного вирішення справи або питання ( п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу).
Зважаючи на те, що матеріали справи не містять обставин, за наявності яких суд мав можливість визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, залишення позову ОСОБА_1 без розгляду є правильним, а невірне застосування судом процесуального закону, у даному випадку, не є підставою для скасування оскарженого рішення.
Керуючись статтями 195-196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 січня 2012 року у справі № 2а-7121/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини № 2269 про визнання дій незаконними, стягнення заборгованості -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Т.І. Ясенова