номер провадження справи 4/144/12
Запорізької області
м. Запоріжжя
20.02.13 Справа № 5009/4894/12
За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, буд. 4)
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (юридична адреса: 69120, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2)
про стягнення 4 875,31 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201844 від 01.09.2008 р.
Суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників:
Від позивача - Сікора І.В., довіренність №48/27 від 03.01.2012р.;
Від відповідача -не з'явився.
26.12.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 4875,31грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201844 від 01.09.2008 р.
Ухвалою від 26.12.2012р. порушено провадження у справі № 5009/4894/12, справі присвоєно номер провадження 4/144/12, судове засідання призначено на 30.01.2013 р. Ухвалою від 30.01.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 20.02.2013р.
В судовому засіданні 20.02.2013р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на на ст., ст. 11, 15, 509, 525, 526, 527, 625, 629 ЦК України, Законом України «Про теплопостачання», Правилах користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 і полягають в тому, що 01.09.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 201844 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався відпустити теплову енергію в гарячій воді, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами(цінами) в терміни, встановлені умовами цього Договору. Позивачем за період з січня 2012р. по квітень 2012р. було відпушено відповідачу теплову енергію на загальну суму 4875,31 грн. Згідно з п. 6.2. Договору розрахунковим періодом - є календарний місяць. Згідно п.6.4 Договору, Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного зарозрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідно до п.6.7.2. договору у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п.6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя 4 875,31 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №201844 від 01.09.2008 р.
Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав.
Про дату, час та місце розгляду справи № 5009/4894/12 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 26.12.2012 р. про порушення провадження у справі № 5009/4894/12, яка 04.01.2013 р. була отримана особисто ОСОБА_2, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 690011321704).
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення і відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 5009/4894/12.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного до/слідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
01.09.2008 р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201844 (далі за текстом - Договір).
За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобов'язався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору.
Пунктом 10 сторони узгодили, що Договір діє з 01.09.2008р. і діє до 01.09.2009р. та вважаеться пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.
Відповідно до Додатку № 1а до Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по пр-т Леніна, буд. 172, прим. 57 в м. Запоріжжі.
У відповідності до положень розділу 6 Договору підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Пунктами 6.1 - 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.
Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії на потреби опалення, що відпускається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 6050,46 грн. з ПДВ.
Крім того, Додатком № 1 до Договору сторони узгодили обсяги та порядок передачі теплової енергії для опалення, встановивши, що теплова енергія в гарячій воді на потреби опалення відпускається позивачем відповідачу таким чином: в І-у кварталі в січні, лютому та березні; в ІІ-у кварталі - в квітні; в ІV-у кварталі - в жовтні, листопаді та грудні.
Згідно додатку № 5 до Договору, сторони дійшли згоди, що розрахунки з відповідачем за відпущену позивачем теплову енергію здійснюються відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №327 від 28.07.2008 р.
Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.
На виконання умов Договору з січня 2012р. по квітень 2012р. позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 4875,31 грн., а саме: січень - 1525,94 грн., лютий - 1821,02 грн., березень - 1287,40грн., квітень - 240,95 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені Акти приймання-передачі теплової енергії направлялися на адресу відповідача, але всупереч умов договору, відповідач підписані акти виконаних робіт на адресу позивача не направляв. Позивачем були зроблені помітки на актах згідно п. 6.7.2 Договору та погоджені таким чином акти і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.
У зв'язку із цим, враховуючи приписи п., п. 6.1 - 6.6 Договору, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг на суму 4875,31 грн. з ПДВ.
Зазначені рахунки були направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з січня 2012р. по квітень 2012р. не здійснив.
Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201844 від 01.09.2008 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.
05.11.2012р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості за теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201844 від 01.09.2008 р. Вказана вимога була направлена за належною юридичною адресою відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення зв'язку 07.11.2012 р.
Відповідачем вимога залишена без відповіді та задоволення.
13.12.2012р. позивачем на адресу відповідача було повторно направлено рахунки, акти прийманя-передачі теплової енергії та акт звірки взаємних розрахунків за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201844 від 01.09.2008 р., що підтверджується фіскальним чеком № 0318 від 14.12.2012р. та описом вкладення, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення зв'язку 14.12.2012 р.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (юридична адреса: 69120, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії-Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 4875 (чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 31 коп. вартості поставленої теплової енергії, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "25" лютого 2013 р.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.