"29" січня 2013 р.Справа № 9/80/5022-1088/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46000
до Колиндянської сільської ради, с. Колиндяни, Чортківського району, Тернопільської області, 48552
про відшкодування шкоди, заподіяної державі в результаті незаконного знищення зелених насаджень в сумі 4 420 грн.
За участю представників сторін:
позивача: Мазур Т.В. - довіреність №1-1/23-1 від 05.01.2012р.;
відповідача: Бальон Андрій Семенович - рішення сесії № 2 від 16.11.2010р.
Представникам позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
Сторони, в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні 29.01.2013р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: Позивач - Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, звернулася з позовом до відповідача - Колиндянської сільської ради, с. Колиндяни, Чортківського району, Тернопільської області, про відшкодування шкоди, заподіяної державі в результаті незаконного знищення зелених насаджень в сумі 4 420 грн.
Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 16.02.2010р.; протоколу про адміністративне правопорушення № 004709 від 22.02.2010р.; постанови про накладення адміністративного стягнення №004709/4 від 22.02.2010р.; постановою про закінчення виконавчого провадження від 29.04.2010р.; претензії № 1-1/1766 від 17.06.2010р. та іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 27.12.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 29.01.2013 р. о 14 год. 20 хв.
В судовому засіданні 29.01.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав повною мірою з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання прибув, у поданій суду заяві від 29.01.2013р. позовні вимоги визнав повністю, а також заявив клопотання про розстрочення виконання рішення у зв'язку з важким фінансовим становищем сільської ради, на підтвердження чого надав суду план асигнувань на 2012р. та кошторис на 2012 рік.
Представник позивача проти розстрочки виконання рішення не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно ст. 20 Закону №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закону № 1264-ХІІ) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Функції по здійсненню контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну безпеку, у сфері поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами та захисту інтересів держави у цій галузі покладено на державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, положення про яке затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 лютого 2007 року № 55.
Як встановлено судом, підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, який виражається у незаконному знищенні зелених насаджень в кількості трьох дерев.
Правове обґрунтування позову полягає в порушенні відповідачем вимог ст.ст. 25, 40 Закону України "Про рослинний світ", ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та положень Порядку про видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045.
Як вбачається із матеріалів справи, 16 лютого 2010 року працівниками Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, в присутності голови Колиндянської сільської ради Волощука Р.М. проведено перевірку на предмет дотримання Колиндянською сільською радою вимог природоохоронного законодавства України, за результатами якої складено Акт перевірки.
За змістом акта, встановлено, що на березі ставу на території Колиндянської сільської ради Чортківського району біля ВАТ "Колиндянське КДК" виявлено порубку двадцяти двох дерев породи верби внаслідок чого державі завдано збитків, що також підтверджуться польовою переліковою відомістю пнів зрізаних дерев виявлених на березі ставу на території сільської ради с. Колиндяни Чортківського району.
Даний акт та польова відомість підписані сільським головою Волощук Р.М. без заперечень.
На підставі даного акту 22.02.2010 р. складено протокол № 004709 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про встановлення порушення вимог статті 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
22 лютого 2010 року державним інспектором Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Дуда В.І. винесено постанову (котра є чинною) за № 004709 про притягнення сільського голову села Колиндяни Чортківського району Волощука Р.М. до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 153, ст..ст. 242-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу в розмірі 100 грн.
При цьому, суд має за необхідне відмітити, що ні зазначений акт перевірки від 16.02.2010р., ні протокол про адміністративне правопорушення від 22.02.2010р., ні постанова про накладення адміністративного стягнення від 22.02.2010р. не оскаржувались як з боку Колиндянської сільської ради, так і її відповідальних працівників (посадових осіб), зокрема, головою сільської ради Волощук Р.М. Одночасно, суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
При цьому штраф у розмірі 100 грн. сплачено головою сільської ради, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 29.04.2010р.
Визначення розміру заподіяної шкоди позивачем здійснено в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року № 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" (додаток № 1 до постанови КМУ № 1789 від 28.12.2001 року), і за розрахунками становить 4420 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем 17.06.2010р. направлено на адресу відповідача претензію № 1-1/1766 на суму 4420 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
Несплата цієї суми послугувала підставою для звернення з позовом про її стягнення в судовому порядку.
Розглянувши вище зазначені доводи позивача, подані ним докази та матеріали справи, суд вважає належним чином доведеним позивачем факт завдання відповідачем державі збитків у розмірі 4420 грн. унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства, а саме незаконного знищення зелених насаджень. При цьому суд виходив із наступного.
Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу, в силу ст. 5 Закону України "Про рослинний світ" є однією з основних вимог, якої необхідно дотримуватися під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу.
Згідно ст.ст. 5, 25, 26, 27 Закону України "Про рослинний світ" підприємства, установи та організації зобов'язані здійснювати заходи щодо збереження об'єктів рослинного світу, запобігання їх протиправному знищенню.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" території загального користування належать до об'єктів благоустрою населених пунктів, а зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні), розміщені уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, прибудинкових територіях в населених пунктах, є елементами благоустрою (ч.1 ст.21 Закону України).
Пункт 2 ч.1 ст. 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", серед іншого, встановлює заборону самовільного знищення на об'єктах благоустрою дерев, кущів тощо.
Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера, який видається не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню (п.п. 3, 5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 р. № 1045).
Статтями 15, 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", на балансоутримувачів, а також підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів, покладено обов'язок, у тому числі утримувати в належному стані закріплені за ними об'єкти благоустрою (їх частини); а у разі завдання ними шкоди, внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, відшкодовувати збитки, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.
Згідно ч.1 ст. 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів, притягуються до відповідальності.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 42 цього Закону, притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства.
В силу вимог статті 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із наступними змінами і доповненнями) місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.
Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.
Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, що полягають у тому числі у відшкодуванні в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" на винних осіб покладено обов'язок нести відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. Наведений перелік порушень не є вичерпним, а підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати заподіяну ними шкоду, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, відповідно до ст. 69 цього Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ч. 4 ст. 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Приписи статті 1166 ЦК України закріплюють принцип повного відшкодування збитків особою, винними діями якої заподіяно шкоду.
Крім того, відповідно до п. 1.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" №02-5/744 від 27.06.2001р. (з наступними змінами), вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника, отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Факт порушення відповідачем вимог законодавства про охорону зелених насаджень підтверджується копіями акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 16.02.2010р.; протоколу про адміністративне правопорушення № 004709 від 22.02.2010р.; постанови про накладення адміністративного стягнення №004709/4 від 22.02.2010р.; постановою про закінчення виконавчого провадження від 29.04.2010р.; претензії № 1-1/1766 від 17.06.2010р..
Одночасно, згідно поданої заяви від 29.01.2012р. вх. № 4878 відповідач позов визнав повністю.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
В свою чергу ч. 5 ст. 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Розглянувши подану заяву відповідача про визнання позову у сукупності з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому суд приймає його як таке, що подане у відповідності до вимог ГПК України.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4420 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог водного законодавства є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 28 ст. 4, ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі : до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджетів Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Відповідно до Глави 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства від 19.12.2000 № 131 платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311. у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.
Також, клопотанням № 12 від 03.01.2013р. відповідач просить розстрочити відшкодування сум збитків 4420 грн. рівними частинами в сумі 368 грн. на 12 місяців, оскільки кошторисом на 2012 рік такі видатки передбачені не були.
Представник позивач не заперечує проти вказаного клопотання відповідача.
Розглянувши та оцінивши дане клопотання відповідача у сукупності з іншими матеріалами та обставинами справи, суд приходить до висновку, що підстави для розстрочення виконання рішення суд щомісячними платежами є достатньо обґрунтованими а строк розстрочення розумним.
Таким чином, беручи до уваги наведені вище обставини, надавши оцінку представленим доказам, враховуючи важкий фінансовий стан заявника, суд вважає за можливе задовольнити клопотання № 12 від 03.01.2013р. Колиндянської сільської ради про розстрочку виплати заявленої до стягнення суми збитків шляхом розстрочення 4420 грн. збитків на 12 місяців 2013р.
У відповідності до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Враховуючи, що позовна заява подана 26.12.2012р., а тому судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. покладається на відповідача у справі та стягується в користь позивача - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Колиндянської сільської ради, с. Колиндяни, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04393775 - 4 420 (чотири тисячі чотириста двадцять) грн. збитків з яких:
- 1326 (одну тисячу триста двадцять шість) грн. 30% в дохід спеціального фонду Державного бюджету України;
- 2210 (дві тисячі двісті десять) грн. 50% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Колиндянської сільської ради;
- 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 20% спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33112331700569, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 37938481 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, шляхом розстрочення суми боргу на 12 місяців наступним чином:
- січень 2013р. - 368 грн. 33коп.;
- лютий 2013р. - 368 грн. 33коп.;
- березень 2013р. - 368 грн. 33коп.;
- квітень 2013р. - 368 грн. 33коп.;
- травень 2013р. - 368 грн. 33коп.;
- червень 2013р. - 368 грн. 33коп.;
- липень - 2013р. - 368 грн. 33коп.;
- серпень 2013р. - 368 грн. 33коп.;
- вересень 2013р. - 368 грн. 33коп.;
- жовтень - 2013р. - 368 грн. 33коп.;
- листопад 2013р. - 368 грн. 33коп.;
- грудень 2013р. - 368 грн. 37коп.
3.Стягнути з Колиндянської сільської ради, с. Колиндяни, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04393775 - 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору в користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, р/р 35216001004563 ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ 37977693.
4.Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено та підписано 04 лютого 2013 року.
Суддя В.Л. Гевко