18.02.2013р. Справа № 5008/577/2012
За позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород Закарпатської області, Україна
ДО Brennstoffe Mokstat GmbH Germany, Schulstr, 26 94447, Platting
про стягнення 2922,54 євро, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на час звернення до суду становить 28903,92 грн., в тому числі 2707,50євро основного боргу за Контрактом № 25 від 01.01.2012р., 179,43євро пені та 35,61євро трьох відсотків річних
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 03.08.2012р.
від відповідача - не з'явився
Суб'єкт підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород Закарпатської області, Україна звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Brennstoffe Mokstat GmbH Germany, Schulstr, 26 94447, Platting про стягнення 2922,54євро заборгованості за контрактом.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2012р. порушено провадження у справі № 5008/577/2012 та призначено справу до розгляду на 06.08.2012р.
Судом було встановлено, що відповідач - Brennstoffe Mokstat GmbH знаходиться за адресою - Germany, Schulstr, 26 94447, Platting, у зв'язку з чим, виникла необхідність вручення відповідачу позовної заяви та ухвали суду у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах та вимог Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р. № 1092/5/54.
Враховуючи наведене, відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду про порушення провадження у справі від 10.07.2012р. провадження у справі було одночасно зупинено до 10 січня 2013 року для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та витребування необхідних для розгляду справи документів, а також зобов'язано позивача в строк до 06.08.2012 року надати господарському суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами, ухвали суду про порушення провадження у справі.
Отримавши витребувані документи від позивача, Господарський суд Закарпатської області надіслав до Bundesministerium der Justiz der Bundesrepublik Deutschland ряд документів, а саме: прохання про надання правової допомоги з .перекладом на німецьку мову всього на 2 аркушах; нотаріально звірені копії прохання про надання правової допомоги з перекладом на німецьку мову всього на 4 аркушах; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів з перекладом на німецьку мову всього на 2 аркушах; нотаріально завірені копії прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів з перекладом на німецьку мову всього на 4 аркушах; нотаріально завірена копія перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду Закарпатської області по справі № 5008/577/2012 від 10.07.2012р; нотаріально завірена копія перекладу на німецьку мову позовної заяви для вручення останніх, відповідно до вимог законодавства їх країни та у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.
Ухвалою суду від 05.02.2013р. провадження у справі було поновлено з дня призначеного судового засідання та призначено розгляд справи на 18.02.2013р.
В засіданні суду 18.02.2013р. представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
Відповідач вимог ухвал суду не виконав, витребуваних судом документів не подав, свого уповноваженого представника в засідання суду не направив.
Суд констатує, що ним було виконано всі вимоги Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах для забезпечення належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. Крім того, матеріали справи свідчать про направлення процесуальних документів безпосередньо на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві.
З огляду на перелічені заходи, що були здійснені, суд прийшов до висновку про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Відповідно до абз. 1 п.п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.
Пунктом 8 Контракту, укладеного між сторонами, погоджено, що будь-який спір, який виникає за даним Контрактом або пов'язаний з ним, Сторони вирішують шляхом переговорів. У разі неможливості дійти згоди спірне питання передається на розгляд і остаточне вирішення до Господарського суду України за місцезнаходженням продавця.
Відповідно до п. 5 роз'яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» від 31.05.2002 р. № 04-5/608 звернення до арбітражу - це право, а не обов'язок сторони (стаття 12 ГПК України), яке реалізовується у встановленому порядку (стаття 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»), а підсудність суду справи з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 18.02.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено контракт № 25 від 01.01.2012р. (далі Контракт), згідно якого позивач зобов'язувався постачати дрова паливні різних видів та розмірів (далі товар) на умовах FCA, м. Ужгород, Україна (Інкотермс 2010), а покупець оплачувати отриманий ним товар відповідно до положень контракту.
Відповідно до п. 4 Контракту Покупець зобов'язався провести оплату не пізніше 3-х банківських днів з дати відвантаження товару зі складу Продавця і надання по факсу чи електронній пошті митної декларації, CMR та рахунку-фактури.
На виконання умов Контракту Позивач 20.01.2012р відвантажив відповідачу обумовлений сторонами товар (дрова паливні твердолистяних порід) на загальну суму 2707,50євро, а також визначену договором документацію для проведення його оплати, що достовірно підтверджено вантажно-митною декларацією Чопської митниці, CMR з відміткою відповідача про отримання, інвойсом № 1 від 20.01.2012р.
У відповідності з частиною першою статті 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Із частини другої та третьої статті 32 Закону України «Про міжнародне приватне право», вбачається, що у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження. У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець - за договором купівлі-продажу (частина перша статті 44 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Згідно листа Вищого господарського суду України від 01.01.2009р. «Про узагальнення судової практики вирішення господарськими судами окремих категорій спорів за участю нерезидентів», відзначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з неналежним виконанням договірних зобов'язань, слід приймати до уваги відповідні норми Закону України «Про міжнародне приватне право» і Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Таким чином, застосуванню до спірних правовідносин підлягає право за місцезнаходженням продавця, яким є позивач у справі. Оскільки місцезнаходженням позивача є Україна, то застосуванню підлягає законодавство України.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу купівлі-продажу та поставки товару на підставі Контракту, згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, частини 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Обов'язок покупця оплатити повну вартість поставленого йому товару, випливає також із змісту ст.ст. 53 та 59 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (є чинною для України 01.02.1991 року), якими передбачено обов'язок покупця оплатити вартість товару та прийняти поставку.
Таким чином, строк виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого товару настав та підлягав виконанню.
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем, поставленого йому товару загальною вартістю 2707,50 євро. Відповідачем доказів на спростування доводів позивача не подав, заперечень з цього приводу не висловив.
За таких обставин, позов щодо стягнення з відповідача заборгованості за Контрактом є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягає до задоволення.
Також, матеріалами справи і позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що останнім порушено терміни виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір пені, нарахованої у зв'язку з затримкою оплати наданих Відповідачеві послуг та згідно розрахунку суду становить 179, 43євро, три проценти річних - 35,61 євро. Отже, загальна сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача складає 2922,54євро.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Brennstoffe Mokstat GmbH (Germany, Schulstr, 26 94447, Platting) на користь суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) загальну заборгованість в сумі 2922,54 євро, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на час звернення до суду становить 28903,92 грн., а також 1609,50 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено 27.02.2013р.
Суддя О.Ф. Ремецькі