номер провадження справи 4/2/13
Запорізької області
м. Запоріжжя
20.02.13 Справа № 908/97/13-г
за позовом Прокурора Ленінського району міста Запоріжжя, (69068, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50)
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, (69096, АДРЕСА_1)
про стягнення 10 801,90 грн. неустойки за договором оренди державного нерухомого майна № 2417/д від 30.03.2009 р.
суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
від позивача - Кириченко А.В., довіреність № 01/999 від 15.10.2012 р.;
від відповідача - не з'явився;
від прокуратури - Красуля Н.В., посвідчення №010819 від 23.10.2012р.
10.01.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор Ленінського району міста Запоріжжя, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 10 735,00 грн. неустойки за договором оренди державного нерухомого майна № 2417/д від 30.03.2009 р.
Ухвалою від 10.01.2013р. порушено провадження у справі № 908/97/13-г, справі присвоєно номер провадження 4/2/13, судове засідання призначено на 30.01.2013 р.
У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача та з метою витребування у прокурора та сторін додаткових документів та матеріалів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи по суті, розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 20.02.2013 р.
В судовому засіданні 20.02.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.
За письмовими клопотаннями представника позивача та прокуратури розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 10.01.2013 р. та від 30.01.2013 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки себе особисто або уповноваженого представника суд не попереджав.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
В судовому засіданні 20.02.2013 прокурором наданий суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.02.2013р., згідно з яким юридичною адресою Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є: 69096, АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Ухвала суду від 10.01.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/97/13-г, яка направлялася за юридичною адресою відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: "За закінченням терміну зберігання".
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/97/13-г.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
В судовому засіданні 20.02.2013р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог в якій, у зв'язку зі збільшенням періоду заборгованості з неустойки за період з 01.03.2012р. по 03.09.2012р., просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 10 801,90 грн.
Прокурор в судовому засіданні 20.02.2013р. підтримав заяву про збільшення позовних вимог.
Судом прийняті до розгляду збільшені позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя 10 801,90 грн. неустойки за договором оренди державного нерухомого майна № 2417/д від 30.03.2009 р.
Заявлені прокурором вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525, 526 ЦК України, ст., ст. 193, 216 ГК України, положеннях Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та з урахуванням наданої заяви про збільшення позивних вимог полягають в тому, що 30.03.2009 р. позивачем та відповідачем у справі був укладений договір оренди державного нерухомого майна № 2417/д, за умовами якого відповідачу передано в строкове платне користування державне нерухоме майно, що знаходиться на балансі ДП " Запорізький конструкторсько - технологічний інститут сільськогосподарського машинобудування ", а саме - нежитлове приміщення одноповерхової, прибудованої до виробничого корпусу, будівлі модельної майстерні (літ. Е, інвентарний номер 3096, приміщення №1) загальною площею 72,3 кв. м., відповідно до плану-схеми та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. Згідно п. 10.1 Договір укладений строком на 2 роки 11 місяців з 30.03.2009 р. по 29.02.2012 р. включно. На адресу відповідача позивач надіслав листи № 13-13-01933 від 16.03.201р. та № 13-13-02138 від 26.03.2012р., з повідомленням про вручення, щодо припинення терміну дії Договору, звільнення орендованого приміщення, та необхідність підписання акту приймання-передавання, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна. Крім того, на адресу відповідача позивачем направлено претензію №13-01-05129 від 26.07.2012р. про стягнення неустойки за час користування майном без правових підстав та повернення майна, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення. Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Згідно з п., п. 2.4, 5.11, 10.9 і 10.11 Договору у разі розірвання Договору відповідач зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати розірвання Договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на дату передачі його в оренду. Майно повертається за актом прийому-передачі та вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Обов'язок по складанню акту прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно. Згідно зі ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення. Аналогічні умови сторони передбачили п. 10.12 договору. 03.09.2012р. Актом приймання-передавання державного нерухомого майна орендованого по договору оренди № 2417/д від 30.03.2009 р. сторони засвідчили факт передачі відповідачем та приймання позивачем нежитлового приміщення одноповерхової, прибудованої до виробничого корпусу, будівлі модельної майстерні (літ. Е, інвентарний номер 3096, приміщення №1) загальною площею 72,3 кв. м., відповідно до плану-схеми та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. З урахуванням зазначеного, за період з 01.03.2012р. по 03.09.2012р. на підставі ст. 785 ЦК України та п. 10.12 договору №2417/д від 30.03.2009 р. відповідачу нарахована неустойка в розмірі 10 801, 90 грн. На підставі викладеного, прокурор просить суд позов задовольнити та стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя неустойку в розмірі 10 801, 90 грн.
Представник позивача заявлені прокурором вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримав у повному обсязі з підстав, наведених прокурором, просить суд стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя неустойку в розмірі 10 801, 90 грн. за договором №2417/д від 30.03.2009 р. оренди державного нерухомого майна за період з 01.03.2012р. по 03.09.2012р.
Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані прокурором, сторонами і третьою особою письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги прокурора такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
30.03.2009 р. РВ ФДМУ по Запорізькій області (позивачем у справі) та ПП ОСОБА_2 (відповідачем у справі) був укладений Договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного підприємства «Запорізький конструкторсько - технологічний інститут сільськогосподарського машинобудування», № 2417/д з відповідними додатками до нього (далі за текстом - Договір).
За умовами Договору позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме - нежитлове приміщення одноповерхової, прибудованої до виробничого корпусу, будівлі модельної майстерні (літ. Е, інвентарний номер 3096, приміщення №1) загальною площею 72,3 кв. м., відповідно до плану-схеми та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (далі за текстом - майно), що перебуває на балансі ДП «Запорізький конструкторсько - технологічний інститут сільськогосподарського машинобудування» (балансоутримувач).
Згідно з п. 1.3 Договору майно передається в оренду з метою розміщення виробництва виробів з поліетилену.
Відповідно до п. 2.1 Договору вступ відповідача у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та акту прийому-передачі орендованого майна.
Факт передачі в оренду державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП «Запорізький конструкторсько - технологічний інститут сільськогосподарського машинобудування», загальною площею 72,3 кв.м. підтверджується Актом приймання-передавання від 30.03.2009 р., який підписано і скріплено печатками позивача, відповідача та балансоутримувача, відповідно до якого майно передавалося в належному стані, без зауважень і претензій.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Норму аналогічного змісту містить ст. 284 ГК України, якою передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Строк дії Договору відповідно до пункту 10.1 встановлено на 2 роки 11 місяців з 30.03.2009 р. по 29.02.2012 р. включно.
Як встановлено в п. 10.6 Договору його чинність припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду.
На адресу відповідача позивач надіслав листи № 13-13-01933 від 16.03.201р. та № 13-13-02138 від 26.03.2012р., з повідомленням про вручення, щодо припинення терміну дії Договору, звільнення орендованого приміщення, та необхідність підписання акту приймання-передавання, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
Договір оренди №2417/д від 30.03.2009 р. укладено на нерухоме майно, що знаходиться в державній власності. Отже, відносини щодо оренди цього майна регулюються, крім того, нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 226-ХІІ від 10.04.1992 р., про що зазначено в ст. 1 цього Закону.
У відповідності до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктами 5.11, 10.9 і 10.11 Договору сторони передбачили, що у разі розірвання Договору відповідач зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати позивачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини відповідача. У разі розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів з дати розірвання повертається відповідачем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами за участю балансоутримувача акта приймання-передавання. Обов'язок по складанню акта приймання-передавання про повернення майна покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.
Аналогічні умови сторони передбачили пунктом 10.12 Договору.
03.09.2012р. Актом приймання-передавання державного нерухомого майна орендованого по договору оренди № 2417/д від 30.03.2009 р. сторони засвідчили факт передачі відповідачем та приймання позивачем нежитлового приміщення одноповерхової, прибудованої до виробничого корпусу, будівлі модельної майстерні (літ. Е, інвентарний номер 3096, приміщення №1) загальною площею 72,3 кв. м., відповідно до плану-схеми та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.
З метою досудового врегулювання спору 26.07.2012р. за вих. №13-01-05129 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про стягнення неустойки за час користування майном без правових підстав та повернення майна, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Враховуючи викладене, за період з 01.03.2012р. по 03.09.2012р. на підставі ст. 785 ЦК України та п. 10.12 Договору оренди № 2417/д від 30.03.2009 р. відповідачу нарахована неустойка в розмірі 10 801, 90 грн., вимоги прокурора щодо стягнення якої є предметом розгляду у даній справі.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок неустойки, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний вірно.
Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Прокурор та позивач надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобов'язань за Договором суду не надав.
За таких обставин, суд вважає вимоги прокурора про стягнення з ПП ОСОБА_2 неустойки в розмірі 10 801, 90 грн. за договором № 2417/д від 30.03.2009 р. оренди державного нерухомого майна за період з 01.03.2012р. по 03.09.2012р. доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 68 Конституції України, ст., ст. 193, 284 ГК України, ст., ст. 525, 526, 629, 759, 763, 785 ЦК України, ст., ст. 1, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст., ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов Прокурора Ленінського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 10 801,90 грн. неустойки за договором оренди державного нерухомого майна №2417/д від 30.03.2009 р., що знаходиться на балансі державного підприємства «Запорізький конструкторсько - технологічний інститут сільськогосподарського машинобудування», задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, (69096, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач: державний бюджет Ленінського району, 22080300, код ЄДРПОУ 38025423, банк одержувача: ГУДКСУ в Запорізькій області, на р/р № 31111094700006, МФО 813015) 10 801 (десять тисяч вісімсот одну) грн. 90 коп. неустойки. Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд 50, код ЄДРПОУ 20495280). Видати наказ.
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, (69096, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 206) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "21" лютого 2013 р.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.