Рішення від 20.02.2013 по справі 5004/1578/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

20 лютого 2013 р. Справа № 5004/1578/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Луцької міської ради

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Гончар М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гармай І.Т. (довіреність від 12.11.2012р. №1.1.-8/6330)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 30.01.13р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - Луцька міська рада звернулась з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про внесення змін до договору земельної ділянки. Останній обґрунтовує свої вимоги тим, що перегляд орендної плати є зміна розмірів земельного податку. Рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009 року "Про впорядкування орендної плати за землю" є чинним і обов'язковим до виконання усіма суб'єктами господарювання, відповідач добровільно не звернувся до Луцької міської ради щодо укладення додаткової угоди до договору оренди. Позивач листом від 10.02.2011р. за вих. №1.1.-570 звернувся до відповідача з пропозицією щодо зміни договору оренди земельної ділянки в частині визначення розміру орендної плати. ПП ОСОБА_1 відповіді позивачу не надіслав.

Ухвалами суду від 16.01.2013 року, від 06.02.2013 року розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.02.2013 року строк розгляду справи продовжений до 22.02.2013 року.

Через канцелярію суду Луцькою міською радою подано додаткові пояснення від 19.02.2013р. №1.1-8/940, в яких останній зазначає, що між Луцькою міською радою та ОСОБА_1 03.02.2005р. укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1 750 кв. м. по АДРЕСА_2 та зареєстровано у Волинській регіональній філії підприємництва «Центр державного земного кадастру» за №220510037.

Зазначає, що відповідно до п.1 договору земельна ділянка надається в строкове платне користування для будівництва та обслуговування торгового центру.

Вказує, що згідно п.8 договору строк дії договору 10 (десять) років.

Зазначає, що з прийняттям закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Податкового кодексу України умови укладеного між Луцькою міською радою та ОСОБА_1 договору оренди зазначеної земельної ділянки в частині розміру орендної плати перестали відповідати вимогам чинного законодавства.

Зазначає, що з метою приведення умов договору до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Податкового кодексу України Луцька міська рада звернулась до суду з позовом про внесення змін до п.5 та п.9 договору оренди земельної ділянки від 03.02.2005 року, зареєстрованого у Волинській регіональній філії підприємництва «Центр державного земельного кадастру» за №220510037 з 2010 року і до закінчення строку дії договору.

В судовому засіданні представником відповідача 20.02.2013 року подано суду реєстр квитанцій про сплату оренди землі, що знаходиться по АДРЕСА_2 і використовується для обслуговування автостоянки з усними поясненнями про те,що відповідач фактично з 2010 року сплачує орендну плату в розмірі, зазначеному в додатковій угоді до договору оренди а також покликався на не отримання від позивача додаткової угоди з мокрою печаткою позивача, необхідною для підписання угоди. В додатковій угоді не зазначалися зміни до п.5 договору.

Заслухавши представників сторін, оглянувши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

03.02.2005 року між Луцькою міською радою в особі секретаря ради Кравчука С.Є. та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1 750 кв.м. по АДРЕСА_2 терміном на 10 років та зареєстрований у Волинській регіональній філії підприємства «Центр державного земельного кадастру» за №220510037.

Згідно п. 15 договору цільове призначення земельної ділянки відноситься до земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до п.5 договору оренди земельної ділянки №270, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить на період будівництва 96011, 58 грн. та після здачі в експлуатацію 480057, 90 грн.

П.9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі:

- на період нормативного терміну будівництва -1% від грошової оцінки земельної ділянки на рік;

- після закінчення нормативного терміну будівництва /під будівельними майданчиками - 5 % від грошової оцінки земельної ділянки на рік;

- після закінчення нормативного терміну будівництва/після здачі в експлуатацію - 2% від грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, вноситься щомісячно орендарем рівними частинами згідно п.п.10, 11 договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, між сторонами укладений договір оренди землі відповідно до якого орендна плата встановлена у розмірі 1%, 5%, 2% від грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2008 року внесено зміни до ч.4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (набули чинності з 01.01.2008 року), згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому зміни до ч.4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» у тій самій редакції повторно були внесені Законом України «Про внесення змін до змін деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року і набули чинності 04.06.2008 року.

Починаючи з 04.06.2008 р. до 01.01.2011р. умови укладеного між сторонами договору оренди зазначеної земельної ділянки в частині розміру орендної плати перестали відповідати вимогам чинного законодавства та регулюватися Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв'язку із прийняттям Податкового кодексу України» були внесені зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а саме: у ч. 2 слова «до Закону України «Про плату за землю» замінено словами «до Податкового кодексу України», а частину 4, 5, 7, якими встановлювався розмір орендної плати для різних категорій земель виключено.

Згідно ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 290 Податкового кодексу України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у прядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно із ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою

На день розгляду справи умови укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати не відповідають вимогам чинного законодавства та регулюються Податковим кодексом України.

Ст. 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Луцької міської ради №25/62 від 26.03.2008 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Луцька» було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м.Луцька в залежності від її місцезнаходження та функціонального використання для економічного регулювання земельних відносин при укладенні цивільно - правових угод та визначення розміру земельного податку.

Рішенням Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009 року «Про впорядкування орендної плати за землю» було встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки яка становить 3% річних.

Відповідно до п.1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Згідно п.5 ст. 59 Закону Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Відповідно до ч.4 Рішення Конституційного суду від 16.04.2009 року №7-рп/2009у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) до нормативних належить акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, зверненні до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

З врахуванням положень ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення Луцької міської ради є чинними та обов'язковими до виконання.

Згідно ст.1 ЗУ «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Відповідно до абз. 5 ст. 5 ЗУ «Про оцінку земель» нормативно грошова оцінка використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати земельну ділянку у володіння користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки на умовах, що визначені договором оренди землі, який набирає чинності з моменту його державної реєстрації (ст.ст. 17, 18 ЗУ «Про оренду землі»).

Ст.15 даного закону встановлено, що однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ст. 18 ЗУ «Про оцінку земель»).

Зазначеною статтею передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Згідно п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1% та 2% від грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Відповідно до п.10 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується Луцьким міським управлінням земельних ресурсів та уточнюється орендарем щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.

Відповідно до ст.ст. 651, 652 ЦК України, зміна або розірвання умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору іншою стороною та в інших випадках , встановлених договором або законом, зокрема, в разі істотної зміни обставин.

Ст. 30 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди - спір вирішується в судовому порядку.

Згідно ч.3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до п. 12 договору оренди земельної ділянки №270 розмір орендної плати переглядається у разі:

- зімни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року за №309-VI внесено зміни до ч.ч.4, 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

У зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України «Про плату за землю» втратив чинність (ч.2 прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Статтею 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відповідних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - З відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, -12 відсотків грошової оцінки.

Отже, встановлення ст. 288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційним Суду України від 09.07.2002 року №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч.2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно - правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судових захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч.2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зімну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Аналогічну правову позицію про те, що недотримання позивачем вимог ч.2 ст. 188 ГК України не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача та вирішити спір в судовому порядку, викладено у постанові Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року у справі №17/5005/8502/2011.

Вищевикладеним спростовується покликання відповідача на отримання пропозиції без мокрої печатки та лише по п.9 договору.

На пропозицію позивача щодо внесення змін в договір відповідач не надав згоди на приведення спірних пунктів договору оренди, який встановлює розмір орендної плати у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 03.06.2008 року» та ст. 288 Податкового кодексу України, якими визначено граничні розміри річної орендної плати за земельну ділянку.

Оскільки до порушення провадження у справі даний спір не був врегульований сторонами, тому відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати позивача по справі у сумі 1 073, 00 грн. слід покласти на відповідача.

Позивачем, сплачений судовий збір згідно платіжного доручення №2808 від 22.11.2012р. у сумі 1 118, 00 грн., а відповідно до Закону України «Про судовий збір» за позов немайнового характеру, поданого до господарського суду справляється сума судового збору у розмірі однієї мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного календарного року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2012 року становив 1 073 грн., тому з державного бюджету м.Луцька підлягає поверненню позивачу зайво сплачений судовий збір у сумі 45, 00 грн.

Ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до наданих повноважень, зокрема, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», положення про територіальні органи Державної казначейської служби України, органи державної казначейської служби України здійснюють операції з державними коштами, тому повернення судового збору з держаного бюджету м. Луцька позивачу по первісному позову та позивачу по зустрічному позову слід покласти на Управління Державної казначейської служби України у м.Луцьку, яке здійснює повернення сплаченого судового збору за подання позовної заяви до господарського суду Волинської області.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 144 Конституції України, ст.ст. 632, 651, 652, Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 13, 17, 18, 30 Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель», ст.ст. 287, 288, 290 Податкового кодексу України, ЗУ «Про судовий збір», ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Волинської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки №270 від 03.02.2005 р. укладеного між Луцькою міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований у Волинській регіональній філії підприємства «Центр державного земельного кадастру» за №220510037, а саме:

П.5 цього договору викласти в наступній редакції:

«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва становить 356 072, 50 грн., після здачі в експлуатацію становить 1 780 327, 50 грн.»

П.9 цього договору викласти в наступній редакції:

«Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та становить на період будівництва 10 682, 18 грн., після закінчення будівництва 53 409, 83 грн.».

3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Луцької міської ради (м.Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19 код ЄДРПОУ 34745204) 1 073 грн. понесених позивачем судових витрат.

4. Управлінню Державної казначейської служби у м.Луцьку Волинської області (м.Луцьк, вул. Стрілецька, 4а) повернути Луцькій міській раді (м.Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19 код ЄДРПОУ 34745204) з державного бюджету м.Луцька зайво сплачений судовий збір у сумі 45, 00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №2808 від 22.11.2012р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

5.В решті позову відмовити.

Повне рішення

складено 25.02.2013р.

Суддя М. М. Гончар

Попередній документ
29601564
Наступний документ
29601568
Інформація про рішення:
№ рішення: 29601566
№ справи: 5004/1578/12
Дата рішення: 20.02.2013
Дата публікації: 28.02.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Волинської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори: