Справа № 163/196/13-п Провадження №33/773/53/13 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М.
Категорія: ч. 1 ст. 185-10, ч. 1 ст. 204-1 КУпАП Доповідач: Міліщук С. Л.
26 лютого 2013 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Міліщук С.Л., з участю прокурора Шевчука В.М., а також ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, з паспортом НОМЕР_1 виданий 02.07.2002 р. Любомльським РВ УМВС України у Волинській області, на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 18 січня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-10, ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,
ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-10, ч. 1 ст. 204-1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 гривень, за те, що він 15 січня 2013 року о 22 годині 35 хвилин на території Штунської сільської ради Любомльського району Волинської області в районі прикордонного знаку № 939 за 1500 метрів від лінії КСС та 1700 метрів від лінії державного кордону України був затриманий при спробі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України - через річку Західний Буг на гумовому човні. При затриманні, на законну вимогу працівників Державної прикордонної служби України зупинитись та пред'явити відповідні документи, ОСОБА_2 вчинив злісну непокору останнім, а саме, намагався втекти від прикордонного наряду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, непогоджуючись з постановою суду першої інстанції, просить останню скасувати, а провадження по справі закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях інкримінованих складів адміністративних правопорушень. В обґрунтування зазначає, що суд, притягнувши його до адміністративної відповідальності, в той же час, не з'ясував всіх обставин справи, оскільки наміру перетнути державний кордон України він не мав та злісної непокори працівникам прикордонної служби не вчиняв.
Заслухавши скаржника, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, прокурора, який просив постанову місцевого суду залишити без зміни, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185-10, ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Зокрема, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих правопорушень повністю підтверджуються:
- протоколами про адміністративні правопорушення та затримання від 15 січня 2013 року, з яких вбачається, що ОСОБА_2 близько 22 годині 35 хвилин на території Штунської сільської ради Любомльського району Волинської області в районі прикордонного знаку № 939 за 1500 метрів від лінії КСС та 1700 метрів від лінії державного кордону України був затриманий прикордонним нарядом при спробі перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України з метою переміщення цигарок до Республіки Польща - через річку Західний Буг. При затриманні, ОСОБА_2 вчинив злісну непокору працівникам Державної прикордонної служби України, а саме, на законну вимогу останніх зупинитись та пред'явити відповідні документи, намагався втекти від них;
- рапортами працівників ДПСУ, а також картами-схемами та фото-таблицями району затримання порушників державного кордону, на яких відмічено напрямок руху підводи при перетині прикордонної смуги без спеціального на те дозволу та відповідних документів та місця, де були виявлені короби тютюнових виробів та замаскований гумовий човен поблизу якого був затриманий і сам ОСОБА_2
Твердження ОСОБА_2 про те, що наміру перетинати державний кордон він не мав, а в місці затримання шукав дрова для заготівлі є безпідставними і до уваги не приймаються, оскільки місце, час та обставини затримання порушника свідчать про наявність в останнього умислу на спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України - через річку Західний Буг на гумовому човні, однак останній не зміг це зробити через виявлення прикордонним нарядом.
При накладенні стягнення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_2, ступінь його вини та інші обставини, а тому обґрунтовано обрав йому остаточне стягнення відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП - згідно санкції ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, немає, а тому, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 18 січня 2013 року щодо нього - без зміни.
Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Волинської області С.Л. Міліщук