№ справа:0101/4872/2012Головуючий суду першої інстанції:Цурцев
№ провадження:11/190/157/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кунцов В. О.
"31" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКапустіної Л.П.,
СуддівКунцова В. О., Соловйова М.В.,
За участю прокурораАблякімової З.В.,
засудженого захисниківОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_8 та його представника - адвоката ОСОБА_6 на вирок Алуштинського міського суду АРК від 14.11.2012р., яким:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець р/п Ямишевський Павлодарського району Павлодарської області, громадянин України, підприємець, з середньою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, проживає: АДРЕСА_1 раніше не судимий
визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.
На підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, іспитовий строк встановлений в 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь НІЕКЦ при ГУМВС України в АРК 470,40 грн. судових витрат за проведення експертиз. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 внесок за лікування у розмірі 250 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Питання про речові докази вирішено в порядку ст. 81 КПК України.
ОСОБА_5 за вироком суду визнаний винним і засуджений за те, що він, 10 червня 2012 року, приблизно о 18 год. 20 хв. у світлий час доби, керуючи автомобілем «ФОРД - Сієра» р/н НОМЕР_1, на 701 км+200 м. автодороги «Харків-Сімферополь- Алушта-Ялта», рухаючись при виїзді з другорядної дороги на головну, порушив вимоги п.п. 10.1,16.11 Правил дорожнього руху України, не поступився дорогою транспортному засобу, що направлявся по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Мерседес-Спрінтер» р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 В результаті ДТП пасажиру автомобіля «Форд Сієра» ОСОБА_8 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.В апеляції та доповнені до неї потерпілий ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_6 просять вирок суду скасувати, винести новий вирок та призначити більш суворе покарання, а саме встановити максимальний іспитовий строк, передбачений ст.75 КК України, а також максимальний строк позбавлення права керування автомобілем, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України. Крім того, просять розглянути цивільний позов по суті і задовольнити його в повному обсязі заявлених вимог. Посилаються на те, що суд необґрунтовано залишив цивільний позов без розгляду. В доповненні до апеляції вказують на те, що потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, процес його лікування триває, між тим ОСОБА_5 не приймає участі в допомозі ОСОБА_8 і не вибачився перед ним. Щодо цивільного позову по відшкодуванню матеріальних збитків посилаються на те, що цивільний позов повинен був розглянутий в межах розгляду кримінальної справи і збитки повинні бути стягнуті солідарно зі страхової компанії «Добробут» та засудженого ОСОБА_5 Апелянти також не згодні з тим, що суд зменшив суму моральної шкоди з 70000 грн до 10 000 грн і вказують на те, що внаслідок одержаної травми він переніс та продовжує терпіти моральні страждання, пов'язані з фізичними болями та психічним стресом.
У заперечені засуджений ОСОБА_5 просив апеляції залишити без задоволення, а вирок суду - без змін.
Заслухавши доповідача, представника потерпілого адвоката ОСОБА_6, який підтримав свою апеляцію, засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_7, які просили апеляцію залишити без задоволення, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню.
Вина засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено за обставин, встановлених судом, знайшла повне підтвердження в ході судового розгляду, підтверджується сукупністю досліджених доказів, яким судом дана належна правова оцінка, що не оспорюється в апеляції.
Дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує танспортним засобом, що спричинило потерпілому заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, кваліфіковані - правильно, що не оспорюється в апеляції.
Доводи апелянтів щодо збільшення розміру моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи потерпілий оцінив свою моральну шкоду на суму 70 000грн., про що заявив цивільний позов. Судом при постановленні вироку моральну шкоду фактично стягнуто у розмірі 10 000грн.
Разом з тим, на думку судової колегії, розмір моральної шкоди підлягає збільшенню, оскільки потерпілому в результаті ДТП та його родичам спричинена і моральна шкода, яка виразилася у фізичному болі та душевних стражданнях, пов'язаних з отриманими травмами в результаті ДТП, збитком, спричиненим його здоров'ю, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, в результаті ДТП потерпілий став непрацездатним, чим був порушений звичний для нього устрій життя, душевна рівновага, плани, у зв'язку з проведенням лікування, викликами в правоохоронні та судові органи.
Що стосується доводів апелянтів про стягнення частини моральної шкоди зі страхової компанії ПАТ «НФСК «Добробут», то вони не підлягають до задоволення, з мотивів, вказаних судом першої інстанції з цього приводу, а саме тому, що страхова компанія ПАТ «НФСК «Добробут» не є цивільним відповідачем по справі, однак потерпілий не позбавлений права звернення з цивільним позовом до страхової компанії в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України, збиток, заподіяний джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, договір підряду, оренди, доручення і тому подібне) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або зміст якого створює підвищену небезпеку.
З врахуванням зазначеного, апеляція потерпілого та його представника підлягає частковому задоволенню, а вирок в частині цивільного позову про стягнення моральної шкоди підлягає зміні.
Що стосується покарання, то підстав вважати його несправедливим внаслідок надмірної м'якості, у судової колегії, не має.
Судом виконані загальні правила призначення покарання, встановлені ст. 65 КК України, з врахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого, дані про його особу, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, одружений, пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих обставин.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування вироку, як про це просять потерпілий та його представник в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 362, 365-366 КПК України (в редакції 1961р.), п. 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції 13.04.2012р.), колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -
Апеляцію потерпілого ОСОБА_8 та його представника - адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Алуштинського міського суду АРК від 14 листопада 2012р. щодо ОСОБА_5 в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди - змінити, збільшити суму моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 в рахунок заподіяної моральної шкоди 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень).
В іншій частині цей вирок залишити без зміни.
На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом одного місяця з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою в той же строк, з моменту вручення її копії.
Судді
В. О. Кунцов Л.П. Капустіна М.В.Соловйов