№ справа:118/3233/2012Головуючий суду першої інстанції:Буйлова Світлана Леонідівна
№ провадження:11/0190/2315/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Кунцов В. О.
"18" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКапустіної Л.П.,
СуддівКунцова В. О., Балахонова Б.Л.,
За участю прокурораАблякімової З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями: засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в його інтересах на вирок Сімферопольського районного суду АРК від 04 жовтня 2012 року, яким:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Укромне Сімферопольського р-ну АРК, громадянин України, не одружений, офіційно не працює, з середньою освітою, проживає: АДРЕСА_1, раніше судимий: 30.07.2010р. Сімферопольським районним судом АРК за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком 2 роки
визнаний винним та засуджений за ст. 198 КК України до 2 років обмеження волі, за ч. 2 ст. 289 КК України до 6 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднана невідбута частина за вироком Сімферопольського районного суду АРК від 30.07.2010р., остаточно призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8, засудженого вироком Сімферопольського районного суду від 31.03.2011р. на користь ОСОБА_9 24000 грн. матеріального збитку.
Згідно з вироком, ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що в ніч з 11 на 12 листопада 2010р., знаходячись в с. Маленьке Сімферопольського району АРК, вчинив заздалегідь не обіцяне придбання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, а саме отримав від ОСОБА_8 автомагнітолу "VELAS" сірого
кольору вартістю 600грн., достовірно знаючи, що ОСОБА_8 її вкрав з автомобіля ЗАЗ- 1102, р.н. НОМЕР_4, що належить ОСОБА_10
Крім того, ОСОБА_6 в ніч з 04.12.2010р. на 05.12.2010р., знаходячись біля б. № 2 по вул. Будівельників с. Молодіжне, Сімферопольського району АРК, за попередньою змовою з ОСОБА_8 шляхом розбиття скла водійських дверей автомобіля ВАЗ- 2109 р.н. НОМЕР_3, який належав ОСОБА_9, проникли в його салон і не запускаючи двигун відштовхнули на відстань біля 100м, після чого пошкодивши замок запалення, запустили двигун і з місця парковки автомобіля зникли, чим вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом, заподіявши потерпілому матеріальний збиток на суму 24 000 грн.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій засудженого за ст. 198 КК України, просить змінити вирок, виключити з нього обвинувачення за ч. 2 ст. 289 КК України та припинити провадження по справі в цій частині у зв'язку з відсутністю складу злочину в його діях, мотивуючи тим, що окрім свідчень ОСОБА_8, який обмовив ОСОБА_6 під впливом недозволених методів ведення слідства з боку працівників міліції, доказів його винності в матеріалах справи немає. Неприпустимимі докази вини ОСОБА_6 в незаконному заволодінні транспортним засобом: заява потерпілого, протоколи огляду місця події та виявлення предметів, оскільки вони отримані незаконним шляхом і не мають відношення до ОСОБА_6.
Засуджений ОСОБА_6, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить в апеляції змінити вирок, пом'якшити призначене судом покарання шляхом застосування положень ст. 69 КК України, мотивуючи тим, що судом не враховано, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.
Прокурор в запереченні на апеляцію засудженого просить залишити її без задоволення, а вирок - без зміни, оскільки підстав для призначення покарання нижче нижчої межі або для іншого більш м'якого виду покарання, не вказаного в санкції статті за цей злочин, немає.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, що заперечував проти задоволення поданих апеляцій, обговоривши їх доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Винність засудженого ОСОБА_6 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю досліджених доказів у справі, що не оспорюється в апеляції.
Аргументи захисника в апеляції про те, що немає доказів винуватості ОСОБА_6 суперечать матеріалам справи, а саме:
- заяві потерпілого ОСОБА_11 05.12.2010р. про крадіжку належного йому автомобіля марки ВАЗ- 2109, р.н. НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 9)
- щирим каяттям ОСОБА_8 в тому, що саме він скоїв даний злочин у співучасті з ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 12),
- даними протоколу огляду місця події від 05.12.2010р., в ході проведення якого була оглянута місцевість біля б. № 2 по вул. Будівельників в с. Молодіжне Сімферопольського району АРК (т. 1 а.с. 21),
- даними протоколу додаткового огляду місця події від 05.12.2010р., в ході проведення якого була оглянута місцевість біля б. № 2 по вул. Будівельників в с. Молодіжне Сімферопольського району, де виявлений фрагмент розбитого автомобільного скла (т. 1 а.с. 23),
- даними протоколу огляду місця події від 13.12.2010р., в ході проведення якого була оглянута місцевість біля річки Салгір на відстані біля 400м. від вул. Східної в с. Укромному Сімферопольського району, де виявлений кузов згорілого автомобіля ВАЗ- 2109 (т. 1 а.с. 25),
- даними протоколу огляду місця події від 15.12.2010р., в ході повторного огляду якого оглянута місцевість біля річки Салгір на відстані 400м. від вул. Східної с. Затишне Сімферопольського району, вилучений кузов згорілого автомобіля ВАЗ- 2109 (т. 1 а.с. 27),
- даними протоколу огляду предметів, в ході якого оглянутий кузов згорілого автомобіля ВАЗ- 2109 під капотом якого на бічній стороні виявлено рельєфне позначення: ХТА НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 65),
- даними протоколу огляду предметів, в ході якого оглянутий фрагмент автомобільного скла (т. 1 а.с. 61),
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 19.01.2011р. з фототаблицею до нього, в ході якого обвинувачений ОСОБА_8 показав на місцевості, як він спільно з ОСОБА_6 незаконно заволодів транспортним засобом марки ВАЗ- 2109, д.н. НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 54-60),
- даними протоколу очної ставки, проведеної між обвинуваченим ОСОБА_8 і потерпілим ОСОБА_11, в ході якої ОСОБА_8 підтвердив показання потерпілого в частині того, що саме він з ОСОБА_6 незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ- 2109, що належав ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 53),
- даними протоколу очної ставки, проведеної між ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_12, в ході якої ОСОБА_8 погодився з показаннями свідка в повному обсязі (т. 1 а.с. 51-52),
- даними протоколу допиту ОСОБА_8 як обвинуваченого про те, що 04.12.2010р. біля 00год., знаходячись на дискотеці в с. Молодіжне він з ОСОБА_6 вийшли покурити та попрямували в бік житлового будинку, де побачили біля одного з будинків автомобіль ВАЗ- 2109 темного кольору. ОСОБА_6 запропонував йому викрасти цей автомобіль і покататися на ньому, на що той погодився. Він підійшов до автомобіля, побачив, що бічне вікно з боку водія відкрито, став давити на нього, від чого воно зламалося та впало в салон автомобіля. Після чого, вони з ОСОБА_6, не запускаючи двигун, стали штовхати автомобіль у бік гаражів на відстань 100м від місця парковки. Далі, запустивши двигун, вони поїхали в с. Укромне Сімферопольського району. Потім, вони подзвонили ОСОБА_12 та запропонували покататися з ними. ОСОБА_12 вони сказали, що автомобіль їм дав їх знайомий і він призначений для розбирання на запчастині. Катаючись по полях, вони наїхали на швидкості на купину, від чого в автомобілі відлетіла задня балка з колесами. Приблизно о 18-19 год. 05.12.2010р. до них під'їхав Сотників, допоміг відбуксирувати автомобіль до річки, куди вони зіштовхнули машину, заздалегідь знявши з нього карбюратор, стратер, генератор, передні фари, радіатор і задні колеса. Ці деталі вони утрьох віднесли і склали в рів біля річки. Через тиждень йому подзвонив ОСОБА_6 і сказав, що власник украденого автомобіля дізнався, що це вони вкрали його автомобіль, після чого вони зустрілися з ОСОБА_9 і повідомили, що це вони вчинили угін (т. 1 а.с. 93-94),
- даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 про те, що 04.12.2010р. біля 21год. він поставив свій автомобіль ВАЗ- 2109, закрив двері і пішов додому. Близько 4 години його розбудила дружина та повідомила, що вона виявила пропажу автомобіля. Тоді він, переконавшись, що автомобіля на місці, де він його залишав немає, подзвонив в міліцію і повідомив про пропажу. Крадіжкою автомобіля йому спричиний матеріальний збиток на суму 24 000грн. Після угону, він самостійно розшукував автомобіль та осіб, які його викрали. Хтось йому повідомив, що його машину бачили в с. Укромне, а в ній знаходилися троє хлопців, один з них - ОСОБА_12. Після цього, він знайшов ОСОБА_12, який йому сказав, що він зі своїми знайомими ОСОБА_8 і ОСОБА_6 днями каталися на автомобілі ВАЗ- 2109 і що незабаром після цього машина була спалена та розібрана (т. 1 а.с. 37),
- показаннями свідка ОСОБА_13 аналогічного змісту (т. 1 а.с. 43),
- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що 05.12.2010р. близько 02 год. йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_8 та запропонував покататися на автомобілі з ним та ОСОБА_6. Близько 3 год. він прийшов до парку, де побачив їх, на його питання чия це машина, ті відповіли, що її їм дав друг на розбирання запчастин. Максим завів автомобіль і вони поїхали кататися по с. Укромному, він за кермо не сідав. 06.12.2010р. біля 12год. йому подзвонив ОСОБА_8 та сказав, що знову заїде до нього на автомобілі. Він не підозрював, що автомобіль здобутий незаконним шляхом. Проїжджаючи разом по полю, вони наїхали на купину, від чого в автомобілі відірвало задню балку з колесами і машина зупинилася. Близько 16 год. до них приєднався Вільдман. Максим попросив допомогти їх зняти деталі з машини, на що вони погодилися. Максим зняв карбюратор, стартер, генератор, передні фари і радіатор, а також задні колеса. Зняті деталі перенесли за річку, ОСОБА_8 сказав, що деталі забере завтра. Приблизно о 17год. до них під'їхала "Газель" білого кольору під управлінням Сотнікова. Максим з Вільдманом зачепили трос за ВАЗ- 2109, а ОСОБА_8 на Газелі відтягнув машину до річки в обрив. Утрьох вони зіштовхнули машину в обрив, після чого ОСОБА_8 з Вільдманом зняли передні колеса. Після цього, вони стали запальничками підпалювати сидіння салону, як вони пояснили для того, щоб легше було здати кузов на метал. Біля 20год. усі розійшлися по домівках (т. 1 л.д. 40-42),
- вироком Сімферопольського районного суду АРК від 31.03.2011р., яким визнано винним та засуджено ОСОБА_8, у співучасті з яким ОСОБА_6 незаконно заволодів транспортним засобом потерпілого ОСОБА_9
Аналіз перерахованих доказів дає підстави вважати їх такими, що узгоджуються між собою, логічними та послідовними. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_6 в незаконному заволодінні транспортним засобом. Аргументи захисника в апеляції про те, що у своїх зізнавальних свідченнях ОСОБА_8 обмовив ОСОБА_6 під впливом недозволених методів ведення слідства з боку працівників міліції, були предметом перевірки в суді 1 інстанції і не знайшли свого підтвердження. Навпаки - ці аргументи спростовуються проведеною прокуратурою перевіркою, про що є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників, що проводили слідчі дії у рамках цієї кримінальної справи. Підстав сумніватися в достовірності викладених доказів і результатах проведеної перевірки, у судової колегії, немає.
Аргументи захисника в апеляції про неприпустимість в якості доказів вини ОСОБА_6 в незаконному заволодінні транспортним засобом - заяви потерпілого, протоколів огляду місця події і виявлення предметів, оскільки вони отримані незаконним шляхом і не мають відношення до ОСОБА_6, необгрунтовані та нічим не підтверджені. В ході досудового розслідування і судового розгляду від ОСОБА_6 та його захисника не надходило будь-яких скарг або заяв із цього приводу.
Що стосується покарання, то на думку судової колегії, суд першої інстанції, виконав вимоги ст. 65 КК України, згідно з якими, особі, що скоїла злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Так, судом враховано, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий та середньої тяжкості злочини, дані про його особу, який раніше судимий за умисний корисливий злочин, негативно характеризується за місцем проживання, офіційно не працевлаштований, остаточно покарання призначене на підставі ст. ст. 70, 71 КК України, за сукупністю злочинів та шляхом часткового приєднання покарання за попереднім вироком від 30.07.2010р.
Таким чином, на думку судової колегії, призначене судом першої інстанції покарання засудженому ОСОБА_6 вважати несправедливим внаслідок його надмірної суворості, немає підстав.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши аргументи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку про те, що справа розглянута повно і усебічно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не виявлено, підстав для зміни вироку, як про це просять апелянти, не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365-366 КПК України (в редакції 1961р.), п. 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції 13.04.2012р.), колегія судддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -
Апеляції засудженого ОСОБА_6 і захисника ОСОБА_7 в його інтересах залишити без задоволення, а вирок Сімферопольського районного суду АРК від 04 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Судді
В. О. Кунцов Л.П. Капустіна Б.Л.Балахонов