Справа № 0435/6619/12 22-ц/774/183/К/13
Провадження № 22-ц/774/183/К/13 Головуючий в суді першої
Справа № 435/6619/12 інстанції - Бондар Я.М.
Категорія 44 (3) Доповідач - Ляховська І.Є.
20 лютого 2013 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.,
при секретарі - Абрамян Н.Л.,
за участю - позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи - Саксаганський відділ РВ в м. Кривому Розі ГУДМС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_7, який діє від свого імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_8, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
У липні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 05 червня 2012 року між нею та ОСОБА_9 є власницею квартири АДРЕСА_1. Крім неї та членів її сім'ї у квартирі зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_5 - попередні власники квартири, та ОСОБА_6, який зареєструвався у ній на підставі договору оренди, та не знявся з реєстраційного обліку після закінчення строку оренди. Відповідачі у квартирі не проживають, однак їх реєстрація призводить до нарахування комунальних послуг, у зв'язку з чим вона вимушена нести додаткові витрати по утриманню квартири. Тому просила суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду в частині визнання ОСОБА_3 і ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та ухвалення нового про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на її думку, суд неправомірно розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_3, не повідомивши її належним чином про час слухання справи, чим позбавив її можливості захистити свої інтереси, а також не звернув увагу на те, що Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до Саксаганського відділу ДВС КМУЮ, ТОВ "Кей Стоун", ПАТ "Альфа Банк", третя особа - ОСОБА_9, про визнання недійсними прилюдних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1, та не зупинив провадження до її вирішення. Крім того, суд дійшов помилкового висновку щодо непроживання відповідачів у квартирі протягом більш ніж встановлені законом шість місяців без поважних причин, оскільки вони тимчасово за умовами та характером роботи виїхали до м. Одеси і періодично навідували житло.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 05 червня 2012 року між нею та ОСОБА_9, є власницею квартири АДРЕСА_1.
Зазначена квартира належала продавцю ОСОБА_9 на праві спільної сумісної приватної власності на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_10 11 лютого 2012 року за реєстровим №109, право власності за яким зареєстровано за продавцем УП ДОР «Криворізьким міським бюро технічної інвентаризації» 20 лютого 2012 року в реєстровій книзі: 27П-178, номер запису 178.
Згідно довідки, виданої КП "ЖЕО № 35", у квартирі АДРЕСА_1 станом на 13 червня 2012 року зареєстровані ОСОБА_2, її чоловік ОСОБА_7, неповнолітня донька ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та ОСОБА_11, зареєстрований на підставі договору оренди квартири, укладеного ним із попереднім власником квартири ОСОБА_9 06 березня 2012 року на строк до 06 травня 2012 року.
Згідно акту про не проживання, складеного 15 березня 2012 року, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за місцем реєстрації не проживають з 01 листопада 2011 року.
Вирішуючи спір, суд дійшов висновку про те, що відповідачі не проживають у квартирі протягом більше встановлених законом шести місяців, не допомагають позиваці сплачувати комунальні рахунки, у зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги, застосувавши положення ст..ст.71, 72 ЖК України.
Колегія суддів погоджується з остаточним рішенням суду щодо визнання відповідачів такими, що втратили право користування спірною квартирою, проте не може погодитись з підставами для задоволення законних вимог позивачів.
Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст.. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує,зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції не визначився, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Застосовуючи до спірних правовідносин положення ст..ст. 71, 72 ЖК України щодо визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок її відсутності понад встановленого законом шестимісячного строку без поважних причин, суд першої інстанції залишив поза увагою, що ці норми закону застосовуються до правовідносин, які виникли між власником житла та наймачем на підставі договору найму у випадках, встановлених ст.. 61 ЖК України (щодо жилих приміщень, що перебувають у державній або комунальній власності) та ст.. 158 ЖК України (для житлових приміщень, що належать громадянинові).
Як убачається із матеріалів справи, договір найму між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_12 не укладався.
Спірна квартира придбана позивачкою у ОСОБА_9, якому право власності належало на підставі свідоцтва, виданого як переможцю прилюдних торгів з продажу спірної квартири як предмета іпотеки за виконавчим листом №6-1510 від 15.07.2001р., виданим Новозаводським судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_3 в рахунок задоволення вимог ПАТ «Альфа-Банк» у розмірі 409 516грн.53коп.
Таким чином, право власності ОСОБА_3 на спірну квартиру було припинено, у зв'язку з чим припинилось і право користування квартирою у члена її сім'ї ОСОБА_5
Крім того, з припиненням дії договору оренди, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 на строк з 06 березня 2012 року до 06 травня 2012року, ОСОБА_12 також втратив право користування спірною квартирою.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожна особа має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст.. 3, 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України. Власник порушеного права може скористатися конкретним способом захисту свого права.
Позивачка як власник спірної квартири з метою захисту своїх прав обрала спосіб, передбачений ст.. 16 ЦК, та подала відповідний позов про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житлом.
Встановивши, що відповідачі дійсно втратили право користування спірної квартирою, суд першої інстанції застосував не ту норму закону,що регулює дані правовідносини, проте дійшов правильного остаточного висновку про задоволення позову.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне змінити підстави для задоволення позову ОСОБА_2, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги представника позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не містять підстав для її задоволення.
Так, з мотивів, зазначених вище, безпідставними є посилання на поважність причин відсутності відповідачів у спірній квартирі понад встановлений законом строк.
Необгрунтованими є й доводи щодо ухвалення рішення суду за відсутності відповідачів, оскільки останні не надали суду апеляційної інстанції доказів, які б спростовували висновок суду про втрату ними права користування спірною квартирою.
Не може бути взятим до уваги посилання на необхідність повідомлення відповідачки через оголошення у пресі, оскільки в такий спосіб сповіщаються особи, зареєстроване місце проживання (перебування) чи місце роботи яких невідоме, у той час як місце проживання відповідачів зареєстроване у встановленому законом порядку.
Також безпідставним є посилання представника відповідачки на обов'язок суду зупинити провадження у справі до розгляду Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу справи № 435/5062/12 за позовом ОСОБА_3 до Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ, ТОВ «Кей Стоун», ПАТ «Альфа-Банк», третя Особа ОСОБА_9, про визнання недійсними прилюдних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки, оскільки позивачка не є стороною у названій справі, договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_9, є чинним, розгляд цієї іншої справи не є перешкодою для розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Натомість, майбутнє рішення у тій справі у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_3 може бути підставою для перегляду даної справи за нововиявленими обставинами.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст..ст. 303, 307, 309 ч. 1 п. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 жовтня 2012 року змінити в частині підстав задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Повне рішення складено 25 лютого 2013 року.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: Л.В.Митрофанова
Н.О.Соколан