Справа № 0308/19071/2012 Провадження №11/773/127/13 Головуючий у 1 інстанції:Сівчук А.Є.
Категорія:ч.4 ст. 296 КК України Доповідач: Хлапук Л. І.
26 лютого 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Хлапук Л.І.,
суддів - Матата О.В., Денісова В.П.,
за участю прокурора -Плучій О.М.,
захисника - ОСОБА_1,
засуджених ОСОБА_2. ОСОБА_3,
потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи, на вирок Луцького міськрайонного суду від 19 грудня 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, одружений, має на утриманні 2 дітей, непрацюючий, несудимий,-
засуджений за ч. 4 ст. 296 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с. Воротнів, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, має на утриманні 1 дитину, непрацюючий, несудимий, -
засуджений за ч. 4 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнені від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вони протягом 1 року 6 місяців іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки: не виїжджатимуть за межу України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, регулярно з'являтимуться до неї на реєстрацію та повідомлятимуть її про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_3 в доход держави 235грн.20 коп. судових витрат.
Вироком вирішено долю речових доказів, -
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними у вчиненні групою осіб хуліганства із застосуванням спеціально пристосованої для нанесення тілесних ушкоджень і заздалегідь заготовленою дерев'яної палиці.
Так, близько 21 год. 02 вересня 2012 року, на території домогосподарства АДРЕСА_3, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з хуліганських спонукань, почав чіплятись до раніше незнайомих йому двох чоловіків. У відповідь на намагання власника домогосподарства ОСОБА_5 та його співмешканки ОСОБА_4 зупинити його, ОСОБА_2 відштовхнув останню та вдарив в обличчя ОСОБА_5, заподіявши обом потерпілим фізичний біль.
Продовжуючи хуліганські дії, викликав на допомогу свого брата ОСОБА_3 Той прибув на місце події, озброївшись дерев'яною палицею, схожою на бейсбольну биту та в групі з ОСОБА_2 став наносити удари руками і ногами по ОСОБА_5 і ОСОБА_6, що намагався припинити побиття.
Внаслідок їх дій ОСОБА_5 було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому п'ястної кістки лівої кисті та саден лобної ділянки, а ОСОБА_6 - легкі тілесні ушкодження у вигляді ранки слизової ділянки ротової порожнини.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляд справи, не оспорюючи кваліфікації дій засуджених, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особам засуджених, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 5 років позбавлення волі, ОСОБА_3 - 6 років позбавлення волі. Крім того прохає виключити з вироку обвинувачення засуджених в використанні в ході хуліганства спеціально пристосованої для нанесення тілесних ушкоджень палиці, оскільки дана обставина є недоведеною.
Засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4 вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений, та виклав доводи апеляції, прокурора, який її підтримав, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які заперечили проти неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.
Переглядаючи справу в повному об'ємі в порядку ст. 365 КПК України, колегія суддів відмічає, що суд першої інстанції при її розгляді і винесенні вироку істотно порушив норми кримінально-процесуального закону, допустив однобічність і неповноту судового слідства, які вплинули на правильне вирішення кримінальної справи.
Так, відповідно до ст. 323, 324 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Постановляючи вирок, суд повинен вирішити питання: чи мало місце діяння, в якому обвинувачується підсудний; чи містить це діяння склад злочину; чи винен підсудний у його вчиненні та чи підлягає він покаранню за це. А відповідно до ст. 299 КПК України суд вправі провести скорочений розгляд не досліджуючи докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Всупереч вищевказаним вимогам кримінально-процесуального закону, суд провів скорочений розгляд справи, обмежившись лише поверховим допитом засуджених, в якому вони лише визнавали свою винуватість в інкримінованих злочинах.
При цьому не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 заперечував застосування ним під час хуліганства заздалегідь заготовленої та пристосованої для нанесення тілесних ушкоджень дерев'яної палиці. Не підтверджував він своєї винуватості і у побитті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які припиняли його дії.
ОСОБА_3 також в своїх показаннях заперечував, що наносячи битою удари ОСОБА_5, діяв в групі із ОСОБА_2
Не зібрано і не наведено у вироку доказів того, що хтось із засуджених заздалегідь пристосував дерев'яну палицю для нанесення тілесних ушкоджень, хоча суд визнав їх винними в застосуванні саме такої палиці.
Такий поверховий допит засуджених не дав можливості суду повно та всебічно дослідити обставини вчинення інкримінованих злочинів, роль кожного в них.
Крім того суд допустив у вироку суперечності.
Констатуючи заподіяння потерпілому ОСОБА_5 перелому руки в результаті нанесеного ОСОБА_3 удару палицею, суд одночасно визнав і ОСОБА_2 винуватим в нанесенні даного тілесного ушкодження в ході хуліганства. Хоча лише дії ОСОБА_3 кваліфікував за ч.1 ст. 122 КК України.
Обираючи покарання, суд не навів у вироку мотивів призначення ОСОБА_3 за тяжкий та середньої тяжкості злочини більш м'якого покарання, ніж ОСОБА_2, якому інкриміновано вчинення лише одного злочину.
Поверховість і неповнота судового слідства, порушення норм кримінально-процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, позбавляє апеляційний суд можливості повно і всебічно перевірити законність вироку та вирішити питання про відповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів, особі засуджених, як про це просить прокурор в апеляції.
А тому, з врахуванням наведеного, колегія суддів скасовує вирок та направляє справу на новий судовий розгляд іншим складом суду.
В його ході шляхом ретельного допиту ОСОБА_2 та ОСОБА_3, потерпілих, свідків необхідно з'ясувати обставини вчинення засудженими злочинів, характер їх дій, спрямування умислу і, в залежності від встановленого, правильно кваліфікувати ці дії, та призначити покарання з дотриманням вимог ст. ст. 50, 65 КПК України з врахуванням тяжкості вчиненого, ролі кожного з засуджених в злочинах, їх особи, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин з наведенням у вироку відповідних мотивів свого рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, п. 11 Перехідних положень до КПК України (2012 року), колегія суддів судової палати, -
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 19 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом.
Головуючий Л.І. Хлапук
Судді О.В. Матата
В.П.Денісова