"04" листопада 2011 р. справа № 2а-4130/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Богданенка І.Ю.
суддів: Дадим Ю.М. Чепурнова Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області
на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2011 року
у справі № 2а-4130/11
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області
про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
14 квітня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання останнього здійснити нарахування та виплату недоотриманої пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 жовтня 2010 року по 01 квітня 2011 року з урахуванням проведених виплат.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати підвищення пенсії, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням вимог частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 14 жовтня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та у подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.
При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Між тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити абзаци другий та третій резолютивної частини постанови виходячи з наступного.
06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набула чинності 23 липня 2011 року.
До набрання чинності зазначеною постановою, тобто до 23 липня 2011 року застосування підлягають положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, відповідач має провести виплати підвищення до пенсії у відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»по 22 липня 2011 року включно.
Керуючись статтею 195, пунктом 2 частини 1 статті 198, пунктом 1 частини 1 статті 201, статтями 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області -залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2011 року -змінити, виклавши абзаци другий, третій резолютивної частини постанови в наступній редакції.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії, відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 14 жовтня 2010 року по 22 липня 2011 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 14 жовтня 2010 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2011 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: Д.В. Чепурнов