"25" листопада 2011 р. справа № 2а-2744/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Нагорної Л.М. Руденко М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України
в Кіровоградському районі Кіровоградської області,
на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області
від 01.12.2010р.
у справі № 2а-2744/2010
за позовом ОСОБА_2,
до відповідача Управління Пенсійного фонду України
в Кіровоградському районі Кіровоградської області,
про підвищення до пенсії «Дітям війни»,
встановив: подано позов до тер управління Пенсійного фонду про
відновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушених прав;
визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити нарахування підвищення до пенсії згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року N 2195-IV.
Суд позов задовольнив частково.
Поновив строк звернення до суду.
Визнав протиправною бездіяльність тер управління Пенсійного фонду.
Зобов'язав здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 31.10.2010р. з урахуванням раніше проведених виплат, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
В іншій частині позову відмовив.
Рішення суду мотивоване тим, що Позивач відноситься до соціальної категорії -«дитина війни», має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі тер управління Пенсійного фонду, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Законодавством України не дано визначення поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно до статті 6 Закону N 2195-IV.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти на вказані виплати з державного бюджету не виділялись.
Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Просить постанову суду скасувати. У позові відмовити.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.
Позивач відноситься до соціальної категорії -«дитина війни», перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду, та має право на пільги, встановлені законодавством України.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року N 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Застосування в якості розрахункової величини для мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, обчисленого відповідно до частини 1 статті 28 базового пенсійного Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року N 1058-IV (1058-15), є правильним.
Обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15), покладено на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду за місцем проживання позивача. При цьому, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтею 6 Закону (2195-15).
Водночас, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства визначає Кодекс адміністративного судочинства України.
Провадження в адміністративних справах, в силу статті 5 цього Кодексу, здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 31.07.2010р., встановлювався річний строк звернення до адміністративного суду.
Із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010р. N 2453-VI для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
І відповідно до імперативних вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
В контексті наведеної норми поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій.
Тобто, поважність причин має бути не елементом аргументації, а переконливим та беззаперечно встановленим судом юридичним фактом реальної дійсності -конкретною обставиною, передбаченою нормами процесуального права, що спричиняє певні юридичні наслідки.
Зовсім не очевидним є існування таких фактів для суду, що розглядав справу, за відсутності належних та допустимих доказів такого в матеріалах справи.
З огляду на викладене, судовому захисту підлягає нарахування підвищення до пенсії згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року N 2195-IV за період з листопада 2009 року, та до внесення змін в законодавство, оскільки підвищення до пенсії здійснюється на постійній основі.
Порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 100, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,
Апеляційну скаргу тер управління Пенсійного фонду задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01.12.2010р. у справі № 2а-2744/2010 скасувати та прийняти нову постанову суду.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(1058-15), за період з листопада 2009р.
В іншій частині позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.
Рішення суду апеляційної інстанції, якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: М.А. Руденко