"25" листопада 2011 р. справа № 2а-3939/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Богданенка І.Ю.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська
на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2011 року
у справі № 2а-3939/11
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська
про визнання дій неправомірними, скасування розпорядження, зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
04 червня 2011 року ОСОБА_1 звернулась у Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, скасування розпорядження від 17 травня 2011 року щодо проведення перерахунку пенсії, зобов'язання провести перерахунок пенсії за період з 01 жовтня 2009 року із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік -1573 гривні 99 копійок та виплатити різницю між отриманим та недоплаченим розміром пенсії.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2011 року позов задоволено -визнано дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік протиправними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська провести ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхову внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2008 рік, і виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією.
Не погодившись з постановою суду, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є пенсіонером, після призначення пенсії продовжує працювати (а.с. 18-24). У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська з заявою про перерахунок пенсії. Перерахунок пенсії проведений, зокрема із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 1197 гривень 91 копійка, який відповідає показнику середньої заробітної плати за 2007 рік (а.с. 8-10, 11-16).
Частиною другою статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі -Закон України № 1058-IV) встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Частиною четвертою статті 42 Закону України № 1058-IV визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України № 1058-IV.
Тобто, правила частини першої статті 40 Закону України № 1058-IV при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 статті 40 Закону України № 1058-IV передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
Аналіз частини четвертої статті 42 Закону України № 1058-IV свідчить, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.
Працюючий пенсіонер має право на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення, однак не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії враховується та величина середньої заробітної плати (доходу), яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це -середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону України № 1058-IV).
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року № 530 встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною четвертою статті 42 Закону України № 1058-IV.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII та Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, застосуванню підлягає Закон України № 1058-IV, а саме нормативні положення статті 42 Закону України № 1058-IV. Зі змісту цих положень випливає, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.
При цьому слід зауважити, що ототожнювати визначення як "середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії", не можливо, оскільки ці поняття є різними правовими категоріями, основу яких становлять різні економічні критерії.
У зв'язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону України № 1058-IV і є величиною постійною та незмінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Таким чином, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для проведення перерахунку є безпідставним.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що розпорядженням управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 188511 від 17 травня 2011 року будь-яких перерахунків чи змін пенсійних виплат ОСОБА_1 не проводилось.
Перерахунок пенсії позивачу проводився 13 жовтня 2009 року. При перерахунку пенсії ОСОБА_1 управлінням замість показника середньої заробітної плати, з якого обчислена пенсія - за 2006 рік, на підставі підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року № 20/0/18-09/039/4096/02-01 застосований показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік (1197,91 грн.). Проте, застосування показника середньої заробітної плати, з якого обчислена пенсія за 2006 рік привів би до зменшення розміру пенсії, який виплачується позивачу на теперішній час.
Отже, у суду відсутні підстави для скасування розпорядження управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 188511 від 17 травня 2011 року з мотивів застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2009 року показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік (1197,91 грн.).
Відповідно статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи дату звернення до суду з позовом, відсутність заяви про поновлення строків звернення до суду, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, тому позовні вимоги за період з 01 жовтня 2009 року по 03 грудня 2010 року -підлягають залишенню без розгляду.
Суд апеляційної інстанції вважає, що не вірне застосування судом першої інстанції норм статті 42 Закону України № 1058-IV, помилковий висновок про пріоритетність застосування до спірних відносин постанови Кабінету Міністрів України, вирішення не всіх позовних вимог, не застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду є порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Як наслідок, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
Керуючись статтями 195, 197, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтями 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська -задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2011 року-скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2009 року по 04 грудня 2010 року -залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим