Справа № 161/1604/13- ц
Провадження № 2/161/1194/13
21 лютого 2013 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Івасюти Л.В.
при секретарі Сидоренко О.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
28.01.2013р. ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Свій позов мотивує тим, що 01 лютого 2011року між ним та відповідачем було укладено у письмовій формі договір позики, за яким він передав у власність відповідачу до 01 листопада 2012 року грошові кошти у розмірі 160 000,00грн., з приводу чого останнім було складено та власноручно підписано 03 лютого 2011 року розписку.
За період дії даного договору відповідач повернув частину позики в сумі 5000 грн., що підтверджується розпискою від 11 квітня 2012 року.
У встановлений договором строк решту боргу відповідач йому не повернув і на сьогоднішній день сума боргу становить 155 000грн.
Посилаючись на вищенаведене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 155 000грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч гривень) боргу за договором позики та судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з наведених у позовній заяві мотивів.
В судовому засіданні відповідач позов визнав .
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2011року між позивачем та відповідачем було укладено у письмовій формі договір позики, за яким він передав у власність відповідачу до 01 листопада 2012 року грошові кошти у розмірі 160 000,00грн., з приводу чого останнім було складено та власноручно підписано розписку від 03 лютого 2011 року (а.с.7-9).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, за період дії даного договору відповідач повернув позивачу частину позики в сумі 5000 грн., що підтверджується розпискою від 11 квітня 2012 року.(а.с.10).
Судом встановлено, що в зазначений у договорах термін відповідач решту грошей позивачу не повернув і ухиляється від виконання зобов'язання станом на даний час.
Приймаючи до уваги вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором позики станом на день розгляду справи становить 155 000 грн.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача слід стягнути сплачене позивачем державне мито (судовий збір) .
Таким чином, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з відповідача слід стягнути в користь позивача встановлену в судовому засіданні суму боргу за договором позики в розмірі 155 000грн. та судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 599, 1046-1047 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 155 000грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч гривень) боргу за договором позики та 1550 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят гривень) судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта