79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.02.13 Справа№ 5015/5169/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.
При секретарі Лосик Ю.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Львів в інтересах держави в особі
позивача-1: Міністерства інфраструктури України, м. Київ
позивача-2: 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0410, м. Червоноград
до відповідача: Приватного підприємства «ЕВТ-Центр», с. Убині, Кам'янка-Бузький р-н
про: стягнення 5 684,90 грн. та зобов'язання повернути майно
Представники :
Від прокурора: Гончар Б.С. - старший прокурор.
Від позивача-1: не з'явився
Від позивача-2: Гальчинський С.О. - представник (Довіреність 150 від 10.09.2012р.).
Від відповідача: не з'явився
Прокурору та представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Львів в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства інфраструктури України, м. Київ, позивача-2: 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0410, м. Червоноград до відповідача - Приватного підприємства «ЕВТ-Центр», с. Убині про стягнення 5 684,90 грн. та зобов'язання повернути майно - електростанцію ЕСД-60-Т400-1 РП № ОБ 23619192.
Ухвалою суду від 07.12.2012 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.12.2012 р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи неодноразово відкладався.
28.01.2013 р. в канцелярію суду від позивача-2 надійшов лист, в якому повідомлялось суд про зміну місця реєстрації відповідача. До листа позивачем-2 долучено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого відповідач знаходиться за адресою 80431, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, село Жовтанці, вул. Куликівська, будинок 18.
З метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду спору, Ухвалою суду від 29.01.2013 р. розгляд справи було відкладено на 07.02.2013 р. Копію вказаної ухвали було скеровано на юридичну адресу відповідача.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив. На адресу суду повернулися поштові конверти з копіями Ухвал суду від 29.01.2013 р. та від 07.02.2012 р., направлені на вказану у витягу з ЄДРЮО та ФОП адресу ПП «ЕВТ-Центр» - 80431, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, село Жовтанці, вул. Куликівська, будинок 18. Як вказано у довідці поштового відділення «за зазначеною адресою немає такого підприємства».
Слід зазначити, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)
Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
03.01.2012 р. між сторонами у справі було укладено Договір № 1-0410-2012/НП про надання послуг електростанцією ЕСД-60-Т-400-1 РП заводський номер 0523619182, відповідно до умов якого позивач-2 взяв на себе зобов'язання надавати відповідачу послуги електростанцією для використання її як резервного елемента живлення для своїх потреб в межах Львівської області, а відповідач у свою чергу зобов'язався здійснювати своєчасну оплату фактично наданих послуг в порядку і терміни, визначені Договором.
У п. 2.1. Договору сторони погодили, що оплата за надані послуги проводиться відповідачем грошовими коштами за фактично надані послуги. Фактичне надання послуг щоденно обліковується у відомості обліку наданих послуг та завіряється підписами повноважних представників сторін. В кінці поточного місяця (періоду) сторонами підписуються акти наданих послуг за місяць (період) та завіряються мокрими печатками сторін.
Згідно п. 3.2. Договору термін надання послуг визначено до 31.12.2012 р.
Як встановлено судом 03.01.2012 р. сторонами Договору було підписано Акт про початок надання послуг.
У позовній заяві прокурор зазначає, що за період з січня по березень 2012 р. позивач-2 надав відповідачу послуги на загальну суму 4 571,55 грн. Як докази надання послуг прокурор вказує Акти про надані послуги № 1/1 від 31.01.2012 р., № 2/1 від 29.02.2012 р. та № 3/1 від 30.03.2012 р.
При дослідженні вищевказаних актів суд встановив, що акти № 1/1 та 2/1 скріплені відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін. Акт № 1/3 про надані послуги електростанцією ЕСД-60-Т400-1РП від 30.03.2012 р. сторонами не підписаний.
У поданих пояснення від 28.01.2013 р. позивач вказав, що у відповідності до п. 2.3. Договору несвоєчасне підписання відповідачем актів виконаних робіт протягом більше ніж три робочих дні прирівнюється до несвоєчасної оплати виконаних робіт. Тобто Акт № 3/1 від 30.03.2012 р. при відсутності заперечень від відповідача слід вважати таким, що погоджений сторонами.
30.03.2012 р. сторони підписали Акт про закінчення надання послуг.
Відповідно до п. 2.2. Договору оплату за надані послуги відповідач зобов'язався здійснити протягом 5-ти робочих днів після підписання актів наданих послуг за місяць (період) та згідно рахунків, пред'явлених позивачем до оплати.
У позовній заяві прокурор стверджує, що визначеного вищенаведеним пунктом Договору обов'язку відповідач не виконав і станом на 15.10.2012 р. сума основного боргу ПП «ЕВТ-Центр» перед позивачем становить 4 571,55 грн.
За прострочення сплати боргу, прокурор на підставі п.п. 5.1., 5.2. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що становить 345,72 грн., а також штраф у розмірі 15 % від вартості наданих послуг, що становить 685,73 грн.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України прокурором нараховано відповідачу 81,90 грн. 3 % річних.
Загальна сума позовних вимог складає 5 684,90 грн.
Як вбачається із матеріалів справи 11.06.2012 р. позивач звертався на адресу відповідача із претензією № 13-1, відповідно до якої просив сплатити заборгованість за надані послуги в сумі 4 571,55 грн.
13.08.2012 р. позивач звернувся на адресу ПП «ЕВТ-Центр» із листом № 14/2, в якому вдруге просив відповідача погасити заборгованість за надані послуги, а також повернути у справному стані майно Військової частини, а саме електростанцію ЕСД-60-Т400-1РП.
Не отримавши відповіді на вищевказані претензії позивач звернувся на адресу Кам'янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області із листом № 11, в якому вказав на факт заволодіння ПП «ЕВТ-Центр» чужим майном та просив надати допомогу в поверненні майна військової частини Т 0410 - електростанції ЕСД-60-Т400-1РП.
У відповідь на вищевказане звернення позивачу було надано лист № 8053 від 02.10.2012 р. відповідно до якого в порушенні кримінальної справи відносно директора ПП «ЕВТ-Центр» відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину.
Як вказано у листі Кам'янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області директор ПП «ЕВТ-Центр» попросив по даному факту письмово звернутися на адресу Підприємства і надіслати копії актів експлуатації для звірки та уточнення напрацьованих годин.
Враховуючи те, що електростанції ЕСД-60-Т400-1РП відповідач в добровільному порядку не повертає, надання послуг згідно Договору № 1-0410-2012/НП від 03.01.2012 р. припинилось згідно Акту про закінчення надання послуг від 30.03.2012 р. прокурор просить суд зобов'язати відповідача повернути вказане майно позивачу.
Суд заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 1-0410-2012/НП про надання послуг електростанцією ЕСД-60-Т-400-1 РП заводський номер 0523619182 від 03.01.2012 р., на виконання вимог якого позивач надав відповідачу послуги електростанцією для використання її як резервного елемента живлення для своїх потреб в межах Львівської області.
Згідно визначення ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що на виконання договірних зобов'язань позивачем у січні-лютому 2012 р. було надано відповідачу послуги на загальну суму 3 047,70 грн., про що свідчать представлені суду Акти про надані послуги електростанцією ЕСД-60-Т400-1РП № 1/1 від 31.01.2012 р. на суму 1 523,85 грн. та № 2/1 від 29.02.2012 р. на суму 1 523,85 грн.
Акт № 1/3 про надані послуги електростанцією ЕСД-60-Т400-1РП від 30.03.2012 р. на суму 1 523,85 грн. як доказ надання послуг у березні 2012 р. судом не приймається, оскільки підписи повноважних представників сторін та визначені п. 2.1 Договору мокрі печатки на вказаному документі відсутні.
Доводи позивача про погодження Акту № 3/1 суд вважає безпідставними, так як доказів представлення вищевказаного акту для підписання відповідачу та доказів відмови відповідача від його підписання позивач суду не надав.
У відповідності до приписів ст. 32, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Із врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що належними та допустимими доказами позивачем доведено факт надання відповідачу послуг на загальну суму 3 047,70 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що у випадку, коли договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В процесі розгляду справи суд встановив, що послуг, наданих згідно Актів № 1/1 від 31.01.2012 р. на суму 1 523,85 грн. та № 2/1 від 29.02.2012 р. на суму 1 523,85 грн. відповідач не оплатив, а тому позовні вимоги про стягнення 3 047,70 грн. боргу суд вважає обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, та такими, що підлягають до задоволення.
В задоволенні позовних вимог про стягнення 1 523,85 грн. основного боргу за послуги, згідно Акту № 1/3 від 30.03.2012 р. суд відмовляє за недоведеністю.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Пунктом п. 5.1. Договору передбачено, що в разі затримки виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, він сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, коли сплачується пеня.
Згідно п. 5.2. Договору, в разі прострочення оплати послуг понад шістдесят днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 15 % від вартості наданих послуг за кожен день прострочення.
Враховуючи положення вищенаведених правових норм та умов Договору, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення:
457,16 грн. штрафу (15 % від 3 047,70 грн. боргу);
58,74 грн. 3 % річних (від 1 523,85 грн. боргу за період з 08.02.2012 р. по 11.03.2012 р., та від 3 047,70 грн. боргу за період з 12.03.2012 р. по 15.10.2012 р.);
230,97 грн. пені (на заборгованість згідно Акту № 1/1 від 31.01.2012 р. на суму 1 523,85 грн. за період з 08.02.2012 р. по 08.08.2012 р. та Акту № 2/1 від 29.02.2012 р. на суму 1 523,85 грн. за період з 12.03.2012 р. по 12.09.2012 р.)
В частині вимог про стягнення пені, штрафу та 3 % річних, нарахованих на заборгованість за послуги згідно Акту № 1/3 від 30.03.2012 р. позов до задоволення не підлягає.
Окрім того, суд вважає обґрунтованими вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути позивачу, належне останньому майно - електростанцію ЕСД-60-Т400-1РП.
Згідно приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Як вже зазначалося надання послуг згідно Договору № 1-0410-2012/НП від 03.01.2012 р. припинилось згідно Акту про закінчення надання послуг від 30.03.2012 р., а відтак підстав для збереження відповідачем електростанції ЕСД-60-Т400-1РП на сьогоднішній день немає.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовий збір, покладається на відповідача відповідно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ЕВТ-Центр» (80431, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Жовтанці, вул. Куликівська, 18. Ідентифікаційний код 36153200) на користь 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0410 (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, 3. Ідентифікаційний код 33158321) 3 047,70 грн. боргу, 230,97 грн. пені, 457,16 грн. штрафу, 58,74 грн. 3 % річних, всього - 3 794,57 грн.
3. Зобов'язати Приватне підприємство «ЕВТ-Центр» (80431, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Жовтанці, вул. Куликівська, 18. Ідентифікаційний код 36153200) повернути 72 окремому загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0410 (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, 3. Ідентифікаційний код 33158321) електростанцію ЕСД-60-Т400-1 РП № ОБ 23619192, в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті частині вимог у позові відмовити.
5. Стягнути з Приватного підприємства «ЕВТ-Центр» (80431, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Жовтанці, вул. Куликівська, 18. Ідентифікаційний код 36153200) в доход державного бюджету (Отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 2 147,31 грн. судового збору.
6. Накази на стягнення видати згідно ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.02.2013 р.
Суддя Ділай У.І.