Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" лютого 2013 р. Справа № Б-24/156-07
вх. № 8771/2-24
Суддя господарського суду Дзюба О.А.
при секретарі судового засідання Шаповалов О.В.
За участю
Ліквідатора - арбітражного керуючого Кардаш В.С. ліцензія від 06.08.10р.
Представника ВВД ФССНВУ у Балаклійському р-ні - Наретя А.С., довіреність від 14.01.13р.
Представника УПФУ у Балаклійському р-ні - Акопян К.Ю., довіреність від 11.02.13р.
Представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, довіреність від 06.04.10р.
Розглянувши справу за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Залиманське", с. Залиман
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Залиманське", с. Залиман
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 січня 2013 року розгляд справи відкладався на 13 лютого 2013 року, за клопотанням ліквідатора, з метою закінчення ліквідаційної процедури в повному обсязі.
До канцелярії суду від представника кредитора ОСОБА_4 - ОСОБА_5 надійшла заява (вх№ 1250), якій він просить суд відшкодувати судові витрати, понесені ним за подачу апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від14 серпня 2012 року по даній справі, з ліквідатора Кардаш В.С. в сумі 536,50 грн.
В судову засіданні представник ОСОБА_4 підтримав зазначену заяву, просив суд її розглянути та задовольнити, пояснивши, що у зв'язку з тим, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2012 року апеляційну скаргу скаржника задоволено; ухвалу господарського суду Харківської області від 14 серпня 2012 року у справі №24/156-07 скасовано, отже він має право у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відшкодування судових витрат в сумі 536,50 грн. з ліквідатора Кардаш В.С.
Присутній у засіданні суду ліквідатор Кардаш В.С. проти зазначеної заяви представника ОСОБА_4 заперечував в повному обсязі та просив суд відмовити в її задоволенні.
Присутні у засіданні суду представники кредиторів надали суду усні пояснення стосовно обставин справи.
Заслухавши присутніх у засіданні суду учасників процесу, розглянувши матеріали справи, заяву представника ОСОБА_4 про відшкодування судових витрат з ліквідатора Кардаш В.С. в сумі 536,50 грн., господарським судом встановлено наступне.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 серпня 2012 року затверджено ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Залиманське"; вимоги кредиторів на загальну суму 931567,42 грн., що незадоволенні у зв'язку з відсутністю майнових активів та грошових коштів у банкрута визнані погашеними; провадження у справі №24/156-07 припинено.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою господарського суду Харківської області від 14 серпня 2012 року, кредитор - ФОП ОСОБА_4 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2012 року апеляційну скаргу скаржника задоволено; ухвалу господарського суду Харківської області від 14 серпня 2012 року у справі №24/156-07 скасовано; справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, при вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди повинні керуватися Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і застосовувати ті статті або відповідні частини статей Господарського процесуального кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається заявник, судовий збір покладається:
у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в якій має бути зазначено, зокрема новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення (пункт 10).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, в даному разі, під час розгляду справи №Б-24/156-07 апеляційною інстанцією та під час винесення постанови Харківським апеляційним господарським судом від 04 жовтня 2012 року, питання щодо розподілу судових витрат судом не розглядалось та не вирішувалось, а також господарський суд не був зобов'язаний вирішити вказане питання.
Крім того, господарський суд не має такої компетенції, згідно чинного законодавства як то, самостійно вирішувати питання щодо розподілу судових витрат понесених учасниками процесу за подачу апеляційних скарг, без вказівки вищої інстанції.
Враховуючи викладене, у господарського суду відсутні законні підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_4 про відшкодування судових витрат, понесених ним за подачу апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 14 серпня 2012 року, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні вказаної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин вона не може бути вирішена в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів та інше.
Приймаючи до уваги те, що учасниками процесу не надано в повному обсязі витребуваних судом доказів, які мають суттєве значення для всебічного та повного розгляду справи, суд вважає доцільним розгляд справи відкласти.
Керуючись ст.ст. 22-32, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити представнику кредитора - ОСОБА_4 в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат.
2. Відкласти розгляд справи на "20" березня 2013 р. о(об) 09:45 м. Харків, пл. Свободи 5 Держпром 8-й під'їзд, к. 107.
3. Зобов'язати учасників процесу виконати в повному обсязі вимоги попередніх ухвал суду.
4. Дану у хвалу направити ліквідатору, кредиторам.
Суддя Дзюба О.А.