ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032) 261-58-10
26 лютого 2013 року № 813/889/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчука В.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Фермерського господарства "Бурка В.В." до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,-
04 лютого 2013 року Фермерське господарство "Бурка В.В.", в особі його представника бурки Валерія Володимировича звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (надалі - ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області), в якому просить скасувати постанову від 23.01.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати здійснити всі заходи для виконання виконавчого листа № 2а-6888/2012, виданого 18.12.2012 р.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області неправомірно постановою від 23.01.2013 р. відмовив у відкритті виконавчого провадження, оскільки на думку ФГ «Бурка В.В.», підстави за яких може бути відмовлено у відкритті виконавчого провадження визначені ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», а підстави за яких відмовлено у відкритті провадження не відповідають цій статті. Крім того, стверджує, що виконавчий документ відповідає вимогам закону, іншого державним виконавцем не встановлено. З цих підстав просить позов задовольнити. Звернувся з письмовим клопотанням про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, заперечень по суті спору та доказів на їх обґрунтування не надав, причини неявки суду не повідомив. Оскільки процесуальні права відповідача на участь у судовому засіданні були забезпечені, суд розцінює його неявку як небажання користуватися процесуальними правами, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України.
На підставі ст. 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в письмовому провадженні.
Дослідивши надані докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 2а-6888/2012 за позовом Фермерське господарство "Бурка В.В." до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо визнання протиправними дій, судове рішення по якій набрало законної сили 18.09.2012 р.
18.12.2012 р. Львівським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 2а-6888/2012 про стягнення з державного бюджету на користь Фермерського господарства "Бурка В.В." 16,1 грн. судового збору.
21.01.2013 р. стягувач звернувся до ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області з заявою про примусове виконання виконавчого листа.
Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області від 23.01.2013 р. ВП № 36059145, в якому божником є держава, відмовлено у відкритті виконавчого провадження (у прийнятті до провадження виконавчого документа) з тих підстав, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів порядку. Постанова винесена на підставі ст. 3, 8, 19, 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Постанову доведено до відома стягувача виконавчого провадження. Спір виник щодо правомірності відмови у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
З матеріалів справи вбачається, що стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 36059145 є юридична особа - ФГ "Бурка В.В.", а боржником - держава, якого зобов'язано відшкодувати судовий збір.
Оцінюючи рішення державної виконавця на відповідність вимогам Закону України «Про виконавче провадження», яким стягувачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження, Суд вважає, що права та інтереси останнього не порушені, виходячи з такого.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом (ст. 8 Закону).
Однак, зазначеним Законом, а саме статтею 3 встановлено, що виконання рішень можуть здійснювати не лише державна виконавча служба, а й інші органи, а саме рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до п.3 зазначеного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави за яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, однією з яких є пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення (п.4 ст. 26 Закону).
Отже, враховуючи те, що наявність держави в особі боржника у виконавчому провадженні, зумовлює виконання рішення іншим органом, ніж ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області, то державний виконавець виніс оскаржувану постанову в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Твердження позивача про те, що відповідач в оскаржуваній постанові вказує на невідповідність виконавчого документа вимогам ст. 19 Закону, а тому міг відмовити у відкритті провадження з цих підстав, Суд не вважає правильним, оскільки покликання державного виконавця на це, зумовлено тим, що зазначення держави боржником унеможливлює виконання рішення саме органом Державної виконавчої служби.
За таких обставин Суд вважає, що у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду № 2а-6888/2012, виданого 18.12.2012 року, відмовлено у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому у позові слід відмовити.
Відповідно немає підстав для задоволення решти позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити всі заходи для виконання виконавчого листа № 2а-6888/2012, виданого 18.12.2012 р., оскільки виконання такого непідвідомче ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 122, 128, 160-163, 181 КАС України, ст.ст. 2, 3, 26 Закону України «Про виконавче провадження», Суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ПІДПИС В.М.Кравчук
З оригінало згідно
Постанова не набрала законної сили
Суддя В.М.Кравчук