ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
19 лютого 2013 року № 813/249/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Іваськевич С.В.
за участю:
представника позивача - Равлюк Т.І.
представника відповідача - Рождественської Л.П.
розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цар-їжа" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Цар-їжа" (далі - ТзОВ «Цар-їжа») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 року №0004861521.
Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновок акту перевірки щодо завищення податкового кредиту по операціях з Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на суму 30 112,00 грн. та завищення відємного значення декларації з податку на додану вартість в сумі 30 112,00 грн. за квітень 2012 року за податковою накладною не внесеною до Єдиного реєстру податкових накладних, є хибним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. При цьому позивач зазначає, що податкові накладні були видані Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради повністю відповідають вимогам чинного законодавства, внесені до Єдиного реєстру податкових накладних та підтверджують право платника на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечувала, посилаючись на те, що перевіркою ТзОВ «Цар-їжа» встановлено безпідставне включення до складу податкового кредиту за квітень 2012 року сум ПДВ за податковими накладними №5388 та №5389, які не зареєстровані постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України, що є порушенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Платником податку не подавалося до податкового органу до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника, відтак це не дає право покупцю на включення сум ПДВ за такими накладними до податкового кредиту.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову та просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Цар-їжа», за результатами якої складено акт перевірки від 03.12.2012 року № 1657/15-4009/32327867 (далі - Акт), у відповідності до висновків якого встановлено порушення ТзОВ «Цар-їжа» п. 198.2, п. 198.6 ст. 198. п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по операціях з Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на суму 30 112,00 грн. та завищено від'ємне значення декларації з податку на додану вартість в сумі 30 112,00 грн. за квітень 2012 року.
За результатами проведеної перевірки та на підставі Акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 року № 0004861521, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 30 112,00 грн.
Не погодившись із висновками податкового органу, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення до суду.
Судом встановлено, що ТзОВ «Цар-їжа» 21.05.2012 року подано до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року, в якій підприємством задекларовано суму податкового кредиту в розмірі 37 991 грн., що сформована позивачем, зокрема, за результатами господарських відносин з Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 29 березня 2012 року ТзОВ «Цар-їжа» з Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради уклало договір купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу за № 2749.
Відповідно до умов договору, Продавець (Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради) зобов'язується, відповідно до Ухвали Львівської міської ради 3-ої сесії 6-го скликання від 30 червня 2011 року №605, передати у власність Покупцю (ТзОВ «Цар-їжа») нежитлові приміщення на 1-му поверсі загальною площею 66,2 (шістдесят шість цілих дві десятих) кв.м., що знаходяться в будинку №27 (двадцять сім) на пл. Ринок у місті Львові (реєстраційний номер у реєстрі прав власності на нерухоме майно 5890703), а Покупець зобов'язується прийняти зазначені нежитлові приміщення і сплатити ціну, відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі та здійснити реєстрацію права власності на вказані приміщення.
Відповідно до п. 1.2. вказаного договору право власності на Об'єкт продажу переходить до Покупця з моменту сплати повної вартості придбаного Об'єкта продажу, отримання акта прийому-передачі Об'єкта продажу та державної реєстрації цього Договору.
На виконання умов договору ТзОВ «Цар-їжа» частково сплатило Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради наступними платежами суми: від 02.04.2012 року 65 700,00 грн., від 03.04.2012 року 59 970,00 грн., від 04.04.2012 року 55 000.00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1, №2, №3.
Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на вищенаведені платіжні доручення виписано податкові накладні: № 5388 від 23.04.2012 року на суму 114970 грн. в т.ч. ПДВ 19 161,67 грн., № 5389 від 24.04.2012 року на суму 65700 грн., в т.ч. ПДВ 10 950,00 грн.
Реальність господарської операції перевіркою під сумнів не ставиться.
Разом з тим, фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок про завищення ТзОВ «Цар-їжа» податкового кредиту за квітень 2012 року на суму 30 112,00 грн.
Так, перевіркою встановлено, що в декларації з ПДВ за квітень 2012 року платником було задекларовано суму податкового кредиту в розмірі 37 991 грн. До податкового кредиту зазначеного періоду включено податкові накладні №5388 від 23.04.2012 року на суму ПДВ 19 161,67 грн. та №5389 від 24.04.2012 року на суму ПДВ 10 950,00 грн. по взаємовідносинах з Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України.
Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає розділ V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2756-VІ.
Згідно п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Згідно п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно із статтею 198.3. Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Дата виникнення права на податковий кредит визначається згідно із статтею 198.2. Податкового кодексу України, відповідно до якої датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Таким чином, право на включення сум ПДВ до податкового кредиту Податковий кодекс України надає покупцю не лише за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.
Одночасно Податковий кодекс України надає право покупцю у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що оскільки позивач не звертався із скаргою на постачальника, то не має права на включення сум ПДВ на податкового кредиту, оскільки подання скарги є правом, а не обов'язком платника податку.
Твердження відповідача про відсутність реєстрації податкових накладних, на підставі яких ТзОВ «Цар-їжа» включило суми ПДВ до податкового кредиту, у Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається із самих податкових накладних №5388 від 23.04.2012 року та №5389 від 24.04.2012 року вони включені до ЄРПН.
Крім того, у матеріалах справи містяться реєстр отриманих податкових накладних та квитанція №2 в електронному вигляді у текстовому форматі, що свідчить про реєстрацію вищевказаних податкових накладних у ЄРПН.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, які дали підстави ТзОВ «Цар-їжа» для включення суми ПДВ у розмірі 30 112,00 грн. до податкового кредиту за податковими накладними №5388 від 23.04.2012 року та №5389 від 24.04.2012 року у звітному періоді, тобто у квітні 2012 року, а тому висновок податкового органу про завищення податкового кредиту у вказаній сумі за цей період - протиправний.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.
Проте, податковим органом, конкретних доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду надано не було. Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС від 17.12.2012 року №0004861521.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цар-їжа" 301,12 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Брильовський Р.М.
Повний текст постанови виготовлено 25.02.2012 р.