26.02.2013 Справа № 2605/20515/12
Унікальний № 2605/20515/12
Справа № 2/756/1008/13
26 лютого 2013 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Васалатія К.А.
при секретарях Бондар К.П., Шевчик Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київський завод реле та автоматики», 3 особа: голова правління ПАТ «Київський завод реле та автоматики» ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, моральної шкоди та витрат на правову допомогу
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, моральної шкоди та витрат на правову допомогу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він працював у відповідача - ПАТ «Київський завод реле та автоматики» на посаді охоронця у відділ охорони.
У відповідності до наказу « 68 від 29.11.2012 р. позивач був звільнений із заводу за угодою сторін, проте заробітна плата в сумі 18519 грн. на день звільнення позивачу виплачена не була. У зв'язку із зазначеним позивач просить суд стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 18519 грн., стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 1000 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 2942 грн., яка ним була сплачена юридичній компанії, яка готувала йому позову до суду.
У судовому засіданні представник позивача спочатку підтримав у повному об'ємі позовні вимоги позивача, а в подальшому збільшив позовні вимоги на суму 18853,25 грн. щодо заборгованості по зарплаті.
Представник відповідача - ПАТ «Київський завод реле та автоматики» у судовому засіданні надав довідку щодо підтвердження дійсної заборгованості відповідача перед позивачем на суму вимоги не визнав, вказавши при цьому, що ні моральна шкода ні витрати на правову допомогу доказами не підтверджені.
3 особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився.
Суд, дослідивши матеріали справи та подані документи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач з 23.07.2010 р. був зарахований до «Київського заводу реле та автоматики» охоронцем відділу охорони та був звільнений 29.11.2012 р. за згодою сторін, що підтверджується витягом із трудової книжки (а.с. 6).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як з'ясував суд і даний факт не заперечується сторонами станом на 30.01.2013 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 18853,25 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно вимог ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на наведене вище, з урахуванням визнання позову представником відповідача, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 18853 грн. 25 коп.
Згідно п. 2 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за 1 місяць.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У відповідності до Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивачки щодо задоволення її вимог в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 500 грн.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди знайшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 188 грн. 53 коп.
При цьому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, так як дані докази є не належними та не допустимими та не підтверджують факт сплати позивачем на користь юридичної компанії саме такої суми коштів.
На підставі викладеного та керуючись постановою Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», Постановою Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. 21, ч. 3 ст. 184, ч. 2 ст. 232, 235, 236 КЗпП України, ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ «Київський завод реле та автоматики» (код ЄДРПОУ 00214853) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в сумі 18853,25 грн. та 500 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ПАТ «Київський завод реле та автоматики» (код ЄДРПОУ 00214853) на користь держави судовий збір в сумі 188,53 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Васалатій К.А.