Справа № 1505/6261/2012
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
06 листопада 2012 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - одноособово судді Матяш Т.Л.,
за секретаря - Іванова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відмови від спадку недійсною, третя особа: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора, -
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання відмови від спадку недійсною, третя особа: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19 вересня 2006 року вона зі своєю донькою ОСОБА_2 з'явилися до Білгород Дністровської міської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини від померлого спадкодавця ОСОБА_3, який був позивачу чоловіком та татом відповідачу ОСОБА_2 Спадком є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_2 попросила позивача відмовитися від своєї частки спадщини на її користь у зв'язку з тим, що вона буде доглядати за спадком повністю та держати його в схоронності та порядку, а також доглядати за позивачем. Однак з часом ОСОБА_2 поїхала, покинувши спадок та позивача і тому позивачу доводиться самотужки доглядати за вищенаведеним будинком. Позивач вважає, що вона відмовилася від спадку в умовах помилки, яка має суттєву природу угоди, прав та обов'язків сторін, та обставини угоди в подальшому, згідно ст. 229 ЦК України.
Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, в матеріалах справи є її заява, відповідно до якої просить справу розглянути у її відсутність, з позовом згодна.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), що постійно мешкав та був зареєстрований в АДРЕСА_1. Дана обставина визнана і не заперечується сторонами по справі і тому в силу положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України - не підлягає доказуванню, крім того дана обставина була встановлена у заяві позивача до нотаріуса від 19.09.2006 року та у свідоцтві про право на спадщину серії ВЕТ № 103570 від 17.07.2007 року.
19.09.2006 року позивача надала до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори заяву, відповідно до якої повідомила, що вона, усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають істотне значення, без застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжню волею, цією заявою відмовляється від належного їй спадкового майна, яке залишилось після смерті чоловіка ОСОБА_3, на користь доньки померлого, ОСОБА_4, спадщину вона (ОСОБА_1) не приймає та не претендує на неї, в судові органи за даним питанням звертатися не буду. Нотаріусом роз'яснено, що її заява про відмову від прийняття спадщини є безумовною та беззастережною, але може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
17 липня 2007 року відповідач ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВЕТ № 103570 після смерті її батька - ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку з госп. спорудами під АДРЕСА_1.
Позивач вказує, що ОСОБА_2 попросила позивача відмовитися від своєї частки спадщини на її користь у зв'язку з тим, що вона буде доглядати за спадком повністю та держати його в схоронності та порядку, а також доглядати за позивачем. Однак з часом ОСОБА_2 поїхала, покинувши спадок та позивача, і тому позивачу доводиться самотужки доглядати за вищевказаним будинком. ОСОБА_1 вважає, що відповідачка, покинувши спадок, порушила їх домовленість, а саме ті її умови за якими вона зобов'язалась доглядати за житловим будинком. Таким чином, позивач вважає, що вона відмовилася від спадку в умовах помилки, яка має суттєву природу угоди, прав та обов'язків сторін, та обставини угоди в подальшому, згідно ст. 229 ЦК України.
Суд не може погодитись з доводами позивача у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.
Однак, просячи суд визнати недійсною відмову від спадщини у зв'язку з помилкою, позивач обрала такий спосіб захисту цивільного права, що не встановлений ні договором ні законом.
Крім того, згідно ч. 5 ст. 1273 ЦК України, відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Як було вказано вище, подаючи заяву про відмову від спадщини 19.09.2006 року, позивачу нотаріусом було роз'яснено і вона знала і розуміла, що її відмова від спадщини є безумовною.
Таким чином, є безпідставними посилання позивача на те, що її відмова від спадщини підлягає визнанню недійсною на підставі того, що були порушені умови усної домовленості між нею та відповідачем, оскільки позивач знала і розуміла, що відмова від спадщини є безумовною, що підтверджується її заявою до нотаріуса.
Крім того, суд не може задовольнити таку позовну вимогу ОСОБА_1, оскільки це було б прямим порушенням ч. 5 ст. 1273 ЦК України, що є недопустимим.
Крім того, у своїй заяві до нотаріуса позивач вказала, що в судові органи за даним питанням вона звертатися не буде, однак в порушення своєї обіцянки, ОСОБА_1 до суду звернулась.
Згідно ч. 6 ст. 1273 ЦК України, відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Позивачу були роз'яснені положення ч. 6 ст. 1273 ЦК України, що підтверджується її заявою до нотаріуса від 19.09.2006 року, однак позивач не скористалась своїм правом і у встановлений законом строк не відкликала свою заяву про відмову від спадщини. Таким чином, згідно положень ч. 6 ст. 1273 ЦК України, позивач вже втратила можливість претендувати на спадкове майно свого померлого чоловіка.
Згідно ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Проаналізувавши матеріали справи та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для застосування положень ст. 229 ЦК України. Позивач не довела суду, що обставини, передбачені ст. 229 ЦК України, дійсно мали місце.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відмови від спадку недійсною, третя особа: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора - є необґрунтований, недоведений і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 16, 229, 1273 ЦК України, ст.ст., 1, 10, 15, 60, 61, 213-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відмови від спадку недійсною, третя особа: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: