"24" січня 2012 р. справа № 2а-1862/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Семененка Я.В. Бишевської Н.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 грудня 2010 р. у справі № 2а-1862/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, в якому просила поновити пропущений строк для звернення до суду. Визнати неправомірними дії відповідача. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу невиплаченої частини пенсії за період з 09.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08 по 31.12.2010 і в подальшому з урахуванням щомісячної соціальної надбавки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31.12.10 позовні вимоги про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни залишено без розгляду в частині заявлених позовних вимог щодо виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 09.07.2007 року по 17 червня 2010 року.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31.12.10, прийнятою за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, позов задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача неправомірною. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 17 червня 2010 року по 17 грудня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат за цей період. В іншій частині позовних вимог відповідно.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (а.с.21), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус «Дитина війни», позивачу у 2007 році не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, зроблено правильний висновок, що в період з 17 червня 2010 року по 17 грудня 2010 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На визначений судом першої інстанції період дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не обмежена.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність грошових коштів на виплату підвищення до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 грудня 2010 р. у справі № 2а-1862/10 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає (ст.ст.183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська