"24" січня 2012 р. справа № 2а-1044/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковськ Дніпропетровської області на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2011 р. у справі № 2а-1044/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковськ Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною, визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковськ Дніпропетровської області, в якому просила поновити строк звернення до суду. Визнати неправомірними дії відповідача. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу невиплаченої частини пенсії за період 2009 року, а також 11 місяців 2010 року і до дати набрання сили Постановою суду.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.12.10 позовну заяву про відновлення пропущеного строку, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог за період з 2009 року по 13 червень 2010 - залишено без розгляду.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.01.11, прийнятою за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачеві з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати за період з 13.06.2010 року з урахуванням виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (а.с.16), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Новомосковськ Дніпропетровської області, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус «Дитина війни», позивачу у 2007 році не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, зроблено правильний висновок, що в період з 13.06.2010 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На визначений судом першої інстанції період дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не обмежена.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність грошових коштів на виплату підвищення до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковськ Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2011 р. у справі № 2а-1044/11 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає (ст.ст.183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко