"21" лютого 2013 р.Справа № 5017/3642/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання - С.В. Гавричкові,
за участю представників сторін:
від позивачів: не з'явилися,
від відповідачів: ОСОБА_1,
від скаржника: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.12.2012р. про вжиття заходів до забезпечення позову
у справі № 5017/3642/2012
за позовом:
1)ОСОБА_3;
2)ОСОБА_4;
3)Малого приватного підприємства "Юридичне бюро "Лексус";
4)ОСОБА_5
до відповідачів:
1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.Термінал";
2)ОСОБА_6
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та стягнення 1 638 390грн.,
встановив:
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Мале приватне підприємство "Юридичне бюро "Лексус" звернулись з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С. Термінал" та ОСОБА_6 про:
- визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Б.С.-Термінал", укладених 31.03.2010р. між позивачами та ОСОБА_6;
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "Б.С.-Термінал", оформлене протоколом №4 від 26.05.2010р., про включення позивачів до складу учасників ТОВ "Б.С.-Термінал" та розподіл між ними часток у статутному капіталі товариства;
- стягнення з ОСОБА_6 отриманих за вказаними правочинами коштів на загальну суму 1 638 390грн.
19.12.2012р. в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України від позивачів надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_6, а саме: квартиру АДРЕСА_1.
Заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_6 з метою уникнення обов'язку повернення грошових коштів, отриманих за недійсними правочинами, може відчужити належне йому на праві власності майно, що суттєво ускладнить виконання або зробить неможливим виконання рішення по даній справі. При цьому, застосування такого заходу забезпечення позову узгоджується із заявленими позовними вимогами в частині стягнення з ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 1 638 390грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.2012р. заяву позивачів про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено з мотивів її обґрунтованості та накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_6, а саме: квартиру АДРЕСА_2.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2, який не брав участі у справі, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, у задоволенні заяви позивачів про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити. Скаржник своє право на звернення із апеляційною скаргою, передбачене статтею 91 Господарського процесуального кодексу, обґрунтував тим, що ухвалою суду порушені його права та інтереси, оскільки накладено арешт на квартиру, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 06.08.2009р., зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 07.08.2009р. Також скаржник зазначив, що в матеріалах справи відсутні жодні докази того, що спірне майно належить ОСОБА_6
19.02.2013р. від ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення доказів по справі (вх.№304/13/Д2), яке судовою колегією задоволено.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 21.02.2013р. представник відповідачів підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, а ухвалу суду - скасувати як незаконну та необґрунтовану, оскільки арешт на квартиру накладено за відсутності жодних документів про те, що квартира належить ОСОБА_6, що, в свою чергу, призвело до порушення прав ОСОБА_2 як власника цього майна.
Заслухавши представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з приписами статті 67 цього Кодексу позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно, що належить відповідачеві.
Із змісту вищенаведених норм Господарського процесуального кодексу вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, підтверджене належними доказами, що майно (кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Тобто, до предмета доказування в даному випадку входять факти про наявність у відповідача майна та ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.
Позивачі, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3, надали копії наступних документів:
- рішення Київського районного суду м.Одеси від 26.12.2007р. у справі №2-7497/2007 (яке згідно із відміткою на тексті цього рішення набрало законної сили 08.01.2008р.) про визнання за ОСОБА_6 права власності на квартиру АДРЕСА_4;
- витягу КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 16.10.2008р. про реєстрацію за ОСОБА_6 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_5, на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 26.12.2007р. у справі №2-7497/2007;
- технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_6, виготовленого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" станом на липень 2009р. та відповідно до якого квартира за вказаною адресою складається із чотирьох житлових кімнат загальною площею 134,7кв.м., житловою - 95,5кв.м.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням запобіганню порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
На підтвердження свого права власності на квартиру АДРЕСА_5, скаржником - ОСОБА_2 надано наступні докази:
- договір купівлі-продажу квартири від 06.08.2009р., відповідно до умов якого гр.ОСОБА_6 (продавець) продав гр.ОСОБА_2 (покупцю) чотирьохкімнатну квартиру під номером АДРЕСА_1, загальною площею 134,7кв.м., житловою - 95,5кв.м. Вказаний договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської міської ради ОСОБА_7 06.08.2009р. та зареєстровано в реєстрі за №1848;
- витяг КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 07.08.2009р. про реєстрацію за ОСОБА_2 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_5, на підставі договору купівлі-продажу від 06.08.2009;
- витяг з Державного реєстру правочинів від 06.08.2009р. про посвідчення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської міської ради ОСОБА_7 06.08.2009р. договору купівлі-продажу квартири від 06.08.2009р.
Зазначені документи надані апелянтом в нотаріально посвідчених копіях, вірність яких оригіналам посвідчено 19.02.2013р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №№97, 98, 99.
Таким чином, на момент прийняття господарським судом Одеської області оскаржуваної ухвали суду від 21.12.2012р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, остання належала на праві приватної власності ОСОБА_2, а не ОСОБА_6 - відповідачу по справі, що, в свою чергу, призвело до порушення прав ОСОБА_2 як власника цього майна.
За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду - скасувати як таку, що винесена з порушенням статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 99, 105, 106 Господарського процесуального кодексу
України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 21.12.2012р. про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №5017/3642/2012 скасувати.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови підписано 22.02.2013р.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко