33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"18" лютого 2013 р. Справа № 15/64/2011/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Савченко Г.І. ,
суддя Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.01.2013 року у справі №15/64/2011/5003
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко - Стандарт"
про визнання банкрутом
за участю представників сторін:
ініціюючого кредитора ТОВ "Арма Факторинг" - Калініченка І.О.,
арбітражного керуючого - Буличова С.О.,
апелянта (ПАТ "Піреус банк МКБ") - Парненка А.А.,
інших кредиторів - не з'явились,
боржника - не з'явився,
ПАТ "Піреус Банк МКБ" звернулось до господарського суду Вінницької області із заявою про визнання вимог та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ТОВ "Алко- Стандарт".
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.01.2013 року (суддя Лабунська Т.І.) у задоволенні заяви ПАТ "Піреус Банк МКБ" про визнання кредитором ТОВ "Алко-Стандарт" у справі № 15/64/2011/5003 з сумою поточних вимог 147120,72 грн. та 432758,31 дол. США (що еквівалентно 3459 037,18 грн.) відмовлено повністю.
Свою ухвалу суд першої інстанції обґрунтував тим, що вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ТОВ "Алко - Стандарт" в сумі 28905976,07 грн., в яких було відмовлено Вищим господарським судом України, та уточнені поточні вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" до банкрута в сумі 147120,72 грн. та 432758,31 дол. США (що еквівалентно 3459037,18 грн.) ґрунтуються на одних і тих самих кредитних договорах, укладених між банком та ТОВ "Алко-Стандарт", тому відмова у визнанні конкурсних грошових вимог в свою чергу, тягне за собою безпідставність визнання господарським судом ПАТ "Піреус Банк МКБ" кредитором ТОВ "Алко-Стандарт", у справі № 15/64/2011/5003 з сумою поточних вимог 147120,72 грн. та 432758,31 дол. США (що еквівалентно 3 459 037,18 грн.).
Банк з прийнятою ухвалою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати вимоги та включити ПАТ "Піреус Банк МКБ" до реєстру вимог кредиторів з задоволенням його вимог в першу чергу, з розміром вимог до боржника - ТОВ "АЛКО - СТАНДАРТ" на суму 147120,72 грн. та 432758,31 доларів США, які є еквівалентом 3459037,18 гривень.
Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Апелянт зокрема вказує, що судом не було досліджено підстави відмови Вищим господарським судом України у попередніх вимогах ПАТ "Піреус Банк МКБ" до боржника на суму 28905976,07 грн., а також не було досліджено та не було надано оцінку доказам, що надавались до суду у зв'язку із заявою ПАТ "Піреус Банк МКБ" з поточними вимогами до боржника. Зазначає, що суду разом із заявою про визнання поточних вимог та включення їх до реєстру кредиторів надавались докази щодо не надходження коштів як від боржника так і від поручителів боржника на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ". Проте зазначені докази судом не були дослідженні взагалі. Суд визнав встановленими ті обставини, які є недоведеними, та мають суттєве значення для справи, що в свою чергу призвело до грубого порушення прав та законних інтересів ПАТ "Піреус Банк МКБ".
ТОВ "Арма Факторинг" та арбітражний керуючий Булачов С.О. подали відзиви на апеляційну скаргу в яких просять ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що вказана ухвала є законною та обґрунтованою, оскільки винесена в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.
ТОВ "Арма Факторинг" у відзиві, зокрема, вказує на припинення на підставі ст. 598 ЦК України та рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22.09.211 року (справа № 2-3562/11) зобов'язань ТОВ "Алко - Стандарт" перед ПАТ "Піреус Банк МКБ", що виникли із кредитних договорів, тому вважає, що нарахування відсотків на підставі кредитних договорів є безпідставним та необґрунтованим.
Арбітражний керуючий Буличов С.О. у своєму відзиві, зокрема, вказує, що кредиторські вимоги банку, що виникли на підставі кредитних договорів вже розглядались як конкурсні, оскільки вони виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Відповідно до п. 1, п. 2 постанови Пленуму ВГСУ №6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись, зокрема на повному з'ясуванні правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та визначення правової норми, яка підлягає застосуванню для вирішення спору.
Зазначених вимог судом першої інстанції повною мірою дотримано не було.
05.08.2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №15/64/2011/5003 за заявою ТОВ "АРМА Факторинг" про визнання банкрутом ТОВ "Алко - Стандарт". Цією ж ухвалою введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Буличова С.О..
08.09.2011 року винесено ухвалу підготовчого засідання, якою визнано безспірні грошові вимоги ТОВ "АРМА Факторинг" в сумі 22808202,43 грн. та зобов'язано кредитора в 10-ти денний термін з дня винесення ухвали подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України "Голос України" чи Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника.
13.09.2011 року в газеті "Голос України" №167 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Алко - Стандарт".
Після публікації оголошення до суду звернулись кредитори з грошовими вимогами до боржника.
25.10.2011 року до суду першої інстанції надійшло клопотання розпорядника майна ТОВ "Алко - Стандарт", арбітражного керуючого Буличова С.О. №23/10-1 про призначення судового засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів та надано реєстр вимог кредиторів боржника.
12.10.2011 року ПАТ "Піреус Банк МКБ" подано заяву про включення до складу кредиторів боржника №271 від 12 жовтня 2011 року.
Заявлені кредитором вимоги в сумі 28905976,07 грн. ґрунтувались на кредитних договорах №КЛ/08-17 від 19.09.2008 року, №КЛ/09-23 від 30.09.2009 року, №КЛ/08-07 від 09.06.2008 року, №КЛ/08-08 від 09.06.2008 року, укладених з боржником.
Постановою ВГСУ від 28.08.2012 року (справа 15/64/2011/5003) у визнанні грошових вимог конкурсного кредитора ПАТ "Піреус Банк МКБ", що ґрунтувались на кредитних договорах №КЛ/08-17 від 19.09.2008 року, №КЛ/09-23 від 30.09.2009 року, №КЛ/08-07 від 09.06.2008 року, №КЛ/08-08 від 09.06.2008 року до боржника - ТОВ "Алко - Стандарт" на суму 28905976,07 грн. - відмовлено.
24.12.2012 року подано заяву ПАТ "Піреус Банк МКБ" про визнання поточних вимог до банкрута в сумі 178460,14 грн. та 543042,82 дол. США (що еквівалентно 4340547,02 грн.). Дані вимоги являють собою заборгованість по нарахованих процентах та неустойці по кредитних договорах № КЛ/09-23 від 30.09.2009 року, № КЛ/08-07 від 09.06.2008 року, № К/08-08 від 09.06.2008 року, № К/08-17 від 19.09.2008 року за період з 26.08.2011 року по 10.12. 2012 року.
29.12.2012 року ПАТ "Піреус Банк МКБ" звернувся до суду з заявою про уточнення вимог кредитора до заяви про включення до складу кредиторів в зазначеній справі, в якій просить зменшити розмір кредиторських вимог та визнати його вимоги до ТОВ "Алко - Стандарт" в сумі 147120,72 грн. та 432758,31 дол. США (що еквівалентно 3459037,18 грн.), що являють собою заборгованість по нарахованих і несплачених процентах по кредитних договорах № КЛ/09-23 від 30.09.2009 року, № КЛ/08-07 від 09.06.2008 року, № К/08-08 від 09.06.2008 року, № К/08-17 від 19.09.2008 року за період з 26.08.2011 року по 25.10.2012 року.
Суду першої інстанції 04.01.2012 року арбітражним керуючим (ліквідатором) Буличовим С.О. подано повідомлення № 01-04/01-13 від 04.01.2013 року про невизнання поточних кредиторських вимог ПАТ "Піреус Банк МКБ", викладених в заяві від 27.12.2012 року.
Відмовляючи ПАТ "Піреус Банк МКБ" у визнанні кредитором ТОВ "Алко-Стандарт", у справі № 15/64/2011/5003 з сумою поточних вимог 147120,72 грн. та 432758,31 дол. США (що еквівалентно 3 459 037,18 грн.), суд першої інстанції в оскаржуваній постанові вказав, що вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ТОВ "Алко - Стандарт" в сумі 28905976,07 грн., в яких було відмовлено Вищим господарським судом України, та уточнені поточні вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" до банкрута в сумі 147120,72 грн. та 432758,31 дол. США (що еквівалентно 3459037,18 грн.) ґрунтуються на одних і тих самих кредитних договорах, укладених між Банком та ТОВ "Алко-Стандарт", тому відмова у визнанні конкурсних грошових вимог в свою чергу, тягне за собою безпідставність визнання господарським судом ПАТ "Піреус Банк МКБ" кредитором ТОВ "Алко-Стандарт", у справі № 15/64/2011/5003 з сумою поточних вимог 147120,72 грн. та 432758,31 дол. США (що еквівалентно 3 459 037,18 грн.).
Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Визначення грошового зобов'язання закріплено в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Статтею 1 цього Закону передбачено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Положення ст.ст. 173, 193, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами.
Згідно ст.ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що воно має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
19 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Піреус Банк МКБ» і товариством з обмеженою відповідальністю «Алко - Стандарт» був укладений кредитний договір №К/08-17.
Відповідно до п.1.2 статуту правонаступником ВАТ «Піреус Банк МКБ» є публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ» (кредитор).
23.01.2009 року кредитором і боржником до кредитного договору №К/08-17 було укладено додаткову угоду №1, згідно якої відстрочено сплату частини кредиту та відсотків, а 29.07.2009 року до кредитного договору №К/08-17 було укладено додаткову угоду №2, згідно умов якої кредитний договір №К/08-17 викладений у новій редакції.
30.09.2009 року кредитором і позичальником до кредитного договору №К/08-17 було укладено додаткову угоду №3, згідно якої внесені зміни в умови кредитного договору №К/08-17, в тому числі термін повернення кредиту продовжений до 19.12.2014 року та встановлено графік його погашення.
Отже, на підставі ст. 1054 ЦК України, п.1.1., п.5.1.1. кредитного договору №К/08-17 кредитор відкрив позичальнику довгостроковий кредит в розмірі 600000 гривень, на строк з 19 вересня 2008 року по 19 грудня 2014 року, із погашенням суми кредиту позичальником на рахунок №2073101800002 відкритий в АТ «Піреус Банк МКБ», в сумах та в порядку, що визначено додатком №2 до кредитного договору №КЛ/08-17 а саме: з 30 вересня 2010 року по 30 листопада 2014 року, щомісячно в останній день кожного місяця, по 11538 гривень; 19 грудня 2014 року 11562 гривень.
Апеляційним господарським судом встановлено, що належне та повне виконання кредитором своїх зобов'язань по кредитному договору №К/08-17, а саме надання кредиту позичальнику, яке здійснювалось шляхом зарахування коштів у сумі 600000 гривень на його поточний рахунок №260060023 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ» підтверджується меморіальним валютним ордером №50156 від 19.09.2008 року і банківськими виписками з позичкового рахунку.
Відповідно до п. 2.5, 3.4.3 кредитного договору №КЛ/08-17, кредит було надано позичальнику із щомісячною сплатою 21% річних за користування ним, які повинні сплачуватися позичальником, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця на рахунок кредитора №2078601800002 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ».
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно в гривні виходячи з процентної ставки 21% річних за методом «факт/факт», що передбачає п. 3.1. договору №КЛ/08-17.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позичальник в порушення п.1.1., п.5.1.1. п.3.1, п.3.2, п. 5.1.2. умов кредитного договору КД №КЛ/08-17 неналежно виконує свої зобов'язання, не сплачує в повному обсязі та несвоєчасно сплачує кредит і проценти за його користування, що підтверджується банківським виписками з рахунків обліку процентів і розрахунком суми заборгованості.
Отже, судом апеляційної інстанції беззаперечно встановлено, що заборгованість по кредиту є непогашеною, й після порушення провадження у справі про банкрутство, тобто з 26.08.2011 року по 25.10.2012 боржник не проводив сплату процентів кредитору, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є поточними зобов'язаннями боржника, у зв'язку з чим розмір вказаної заборгованості боржника перед кредитором складає 147120,72 грн., розрахунок якої, що наданий банком перевірений судом апеляційної інстанції та є арифметично вірним.
Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №КЛ/08-17, були укладені наступні договори застави:
1) договір застави З/08-К/08-07-3 від 27.02.2009 р., відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору товари в обороті, а саме горілку "Пшенична - стандарт" в кількості 2570695 пляшок ємністю 0,5 л., заставною вартістю 30000000 грн..
2) договір застави З/08-К/08-07 посвідчений 11.06.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В., зареєстрований в реєстрі за №2985, в редакції додаткової угоди №1 до договору застави №З/08-К/08-07 від 11.06.2008 р., посвідченої 19.09.2008 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В., зареєстрований в реєстрі за №47 і в редакції договору про внесення змін до договору застави №З/08-К/08-07 від 11.06.2008 року посвідченого 30.09.2009 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В., зареєстрований в реєстрі за №2619., відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору виробниче обладнання та устаткування, в кількості 222 одиниць, згідно переліку наведеного в додатку №1 до даного договору застави, заставною вартістю 2501223,60 грн..
3) договір іпотеки І/08-К/08-07 посвідчений 09.06.2008 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., зареєстрований в реєстрі за №5169, в редакції додаткового договору №1 до договору іпотеки №І/08-К/08-07 від 09.06.2008 р., посвідченого 19.09.2008 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., зареєстрований в реєстрі за №7989, і в редакції договору про внесення змін до договору іпотеки №І/08-К/08-07 від 09.06.2008 р. посвідченого 30.09.2009 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., зареєстрований в реєстрі за №4997, відповідно до якого позичальник передав в іпотеку кредитору нежитлові будівлі у м. Жмеринці Вінницької області по вул. Київській, 55 заставною вартістю 23490058,60 грн..
4) договір застави З/09-К/08-17-2 посвідчений 07.10.2009 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., зареєстрований в реєстрі за №455, відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору виробниче обладнання, в кількості 15 одиниць, згідно переліку наведеного в додатку №1 договору, заставною вартістю 474247,60 грн..
5) договір застави З/09-К/08-17-1 посвідчений 07.10.2009 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., зареєстрований в реєстрі за №468, відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору прес стрічковий ПЛ, заставною вартістю 600000 грн..
30.09.2009 року між ВАТ «Піреус Банк МКБ» і ТОВ «Алко - Стандарт» був укладений кредитний договір №КЛ/09-23, відповідно до п.1.1., п.5.1.1. якого кредитор відкрив позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом (граничним розміром кредиту) 925000 доларів США на строк з 30.09.2009 року по 28.02.2015 року, та на підставі додаткових угод до цього ж кредитного договору окремими частинами (траншами) надав позичальнику кредит у порядку й на умовах, визначених в ньому з зобов'язанням по погашенню суми кредиту позичальником кредитору на рахунок №20631018000005 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ» з 30.09.2010 року по 31.01.2015 року, щомісячно в останній день кожного місяця, по 17452 доларів США та 28.02.2015 року 44 долари США.
15.10.2009 року сторонами кредитного договору №КЛ/09-23 укладено додаткову угоду №1, згідно якої кредитор надав позичальнику транш у сумі 370097 доларів США, який здійснювався шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника №26007018100005 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ», що підтверджується меморіальним валютним ордером №1706139 від 15.10.2009 р. і банківськими виписками з позичкового рахунку.
27.10.2009 року сторонами кредитного договору №КЛ/09-23 укладено додаткову угоду №2, згідно якої кредитор надав позичальнику транш у сумі 61319 доларів США, який здійснювався шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника №26007018100005 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ», що підтверджується меморіальним валютним ордером №1856608 від 27.10.2009 року і банківськими виписками з позичкового рахунку.
02.11.2009 року кредитором і позичальником укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору №КЛ/09-23, згідно якої кредитор надав позичальнику транш у сумі 4497 доларів США, який здійснювався шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника №26007018100005 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ», що підтверджується меморіальним валютним ордером №1949788 від 02.11.2009 року і банківськими виписками з позичкового рахунку.
13.11.2009 року сторонами кредитного договору №КЛ/09-23 укладено додаткову угоду №4, згідно якої кредитор надав позичальнику транш у сумі 72194 доларів США, який здійснювався шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника №26007018100005 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ», що підтверджується меморіальним валютним ордером №2120003 від 13.11.2009 року і банківськими виписками з позичкового рахунку.
22.12.2009 року сторонами кредитного договору №КЛ/09-23 укладено додаткову угоду №5, згідно якої кредитор надав позичальнику транш у сумі 148000 доларів США, який здійснювався шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника №26007018100005 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ», що підтверджується меморіальним валютним ордером №2837052 від 22.12.2009 року і банківськими виписками з позичкового рахунку.
Отже, судом встановлено, що загалом по кредитному договору №КЛ/09-23 банком позичальнику було надано 656107 доларів США.
У відповідності до п.3.1, п.3.2, п. 5.1.2. кредитного договору №КЛ/09-23, кредит позичальнику надавався із щомісячною сплатою 14% річних, які повинні сплачуватися позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця на рахунок №20685018000006 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ».
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно в доларах США виходячи з процентної ставки 14% річних за методом «факт/360», що передбачено п. 3.1. кредитного договору №КЛ/09-23.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позичальник в порушення п.1.1., п.5.1.1. п.3.1, п.3.2, п. 5.1.2. умов кредитного договору КД № КЛ/09-23 неналежно виконує свої зобов'язання, не сплачує в повному обсязі та несвоєчасно сплачує кредит і проценти за його користування, що підтверджується банківським виписками з рахунків обліку процентів і розрахунком суми заборгованості.
Отже, апеляційним господарським судом беззаперечно встановлено, що заборгованість по кредиту є непогашеною, й після порушення провадження у справі про банкрутство, тобто з 26.08.2011 року по 25.10.2012 боржник не проводив сплату процентів за користування кредитними коштами, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є поточними зобов'язаннями боржника, у зв'язку з чим розмір заборгованості боржника зі сплати процентів перед кредитором складає 108950,00 дол. США, що згідно з курсом НБУ становить 870837,35 грн. розрахунок якої, що наданий банком перевірений судом апеляційної інстанції є арифметично вірним.
Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №КЛ/09-23, були укладені наступні договори застави:
1) договір застави З/09-КЛ/09-23-3 посвідчений 07.10.2009 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., зареєстрований в реєстрі за №461. відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору виробниче обладнання та устаткування, в кількості 222 одиниць, згідно переліку наведеного в додатку №1 до даного договору застави, заставною вартістю 2501223,60 грн..
2) договір іпотеки І/09-КЛ/09-23/2 посвідчений 07.10.2009 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д., зареєстрований в реєстрі за №3024., відповідно до якого позичальник передав в іпотеку кредитору нежитлові будівлі у м. Жмеринці Вінницької області по вул. Київській, 55, заставною вартістю 23490058,60 грн..
3) договір застави З/09-КЛ/09-23-1 посвідчений 07.10.2009 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., зареєстрований в реєстрі за №456, відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору виробниче обладнання, в кількості 15 одиниць, згідно переліку наведеного в додатку №1 договору, заставною вартістю 474247,60 грн..
4) договір застави З/09-КЛ/09-23-2 посвідчений 07.10.2009 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., зареєстрований в реєстрі за №460, відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору прес стрічковий ПЛ, заставною вартістю 600000 грн..
09.06.2008 року між ВАТ «Піреус Банк МКБ» і ТОВ «Алко - Стандарт» був укладений кредитний договір №КЛ/08-07, відповідно до п.1.1., п.5.1.1. якого кредитор відкрив позичальнику відкличну кредитну лінію з лімітом 808000 доларів США, на строк з 09.06.2008 року по 09.12.2014 року, із зобов'язанням позичальника по погашенню суми кредиту на рахунок №20624018000001 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ», починаючи з 31.07.2010 року по 30.11.2014 року, щомісячно в останній день кожного місяця, по 14963 доларів США та 09.12.2014 року 14961 доларів США.
11.06.2008 року кредитором і позичальником до кредитного договору №КЛ/08-07 було укладено додаткову угоду №1, згідно якої встановлено право кредитора на дострокове стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно у випадку порушення позичальником умов договору.
31.10.2008 року сторонами було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №КЛ/08-07, згідно якої були змінені умови договору, що стосується заставного майна.
23.01.2009 року кредитором і позичальником до кредитного договору №КЛ/08-07 було укладено додаткову угоду №3, згідно якої термін повернення кредиту було продовжено до 01.10.2009 року, а 29.07.2009 року укладено додаткову угоду №4, згідно якої умови основного договору викладені у новій редакції.
30.09.2009 року кредитором і позичальником було укладено додаткову угоду №5 до кредитного договору №КЛ/08-07, якою термін повернення кредиту продовжений до 09.12.2014 року і встановлено графік погашення кредиту.
Належне та повне виконання кредитором своїх зобов'язань по кредитному договору КЛ/08-07, а саме надання кредиту позичальнику шляхом зарахування коштів у сумі 808000 доларів США на його поточний рахунок №260060023 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ» підтверджується меморіальним валютним ордером №28500 від 09.06.2008 року і банківськими виписками з позичкового рахунку.
Відповідно до п.3.1, п.3.2, п. 5.1.2. кредитного договору №КЛ/08-07 кредит позичальнику надавався під його зобов'язання зі сплати 13% річних за користування кредитом, які повинні сплачуватися позичальником, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця кредитору на рахунок №20680018000001 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ».
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно в доларах США виходячи з процентної ставки 13% річних за методом «факт/360», що передбачено п. 3.1. кредитного договору №КЛ/08-07.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позичальник в порушення п.1.1., п.5.1.1. п.3.1, п.3.2, п. 5.1.2. умов кредитного договору КД № КЛ/08-07 неналежно виконує свої зобов'язання, не сплачує в повному обсязі та несвоєчасно сплачує кредит і проценти за його користування, що підтверджується банківським виписками з рахунків обліку процентів і розрахунком суми заборгованості.
Отже, апеляційним господарським судом беззаперечно встановлено, що заборгованість по кредиту є непогашеною, й після порушення провадження у справі про банкрутство, тобто з 26.08.2011 року по 25.10.2012 боржник не проводив сплату процентів за користування кредитними коштами, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є поточними зобов'язаннями боржника, у зв'язку з чим розмір заборгованості боржника зі сплати процентів перед кредитором складає 124589,09 дол. США, що згідно з курсом НБУ на звітну дату становить 995840,60 грн. Наданий банком розрахунок заборгованості перевірений судом апеляційної інстанції та є арифметично вірним.
Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № КЛ/08-07 сторонами укладені наступні договори застави:
1) договір застави З/08-К/08-07-3 від 27.02.2009 р., відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору товари в обороті, а саме горілку "Пшенична - стандарт" в кількості 2570695 пляшок ємністю 0,5 літра, заставною вартістю 30000000 грн..
2) договір застави З/08-К/08-07 посвідчений 11.06.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В., зареєстрований в реєстрі за №2985, в редакції додаткової угоди №1 до договору застави №З/08-К/08-07 від 11.06.2008 року, в редакції договору про внесення змін до договору застави №З/08-К/08-07 від 11.06.2008 року, відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору виробниче обладнання та устаткування, в кількості 222 одиниць, згідно переліку наведеного в додатку №1 до даного договору застави, заставною вартістю 2501223,60 грн..
3) договір іпотеки І/08-К/08-07 посвідчений 09.06.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., зареєстрований в реєстрі за №5169, в редакції додаткового договору №1 від 09.06.2008 р., і в редакції договору про внесення змін до договору іпотеки №І/08-К/08-07 від 09.06.2008 року, відповідно до якого позичальник передав в іпотеку кредитору нежитлові будівлі у м. Жмеринці Вінницької області по вул. Київській, 55, заставною вартістю 23490058,60 грн..
4) договір застави З/09-КЛ/08-07-2 посвідчений 07.10.2009 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., зареєстрований в реєстрі за №463, відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору виробниче обладнання, в кількості 15 одиниць, згідно переліку наведеного в додатку №1 договору, заставною вартістю 474247,60 грн..
5) договір застави З/09-КЛ/08-07-1 посвідчений 07.10.2009 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., зареєстрований в реєстрі за №459. відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору прес стрічковий ПЛ, заставною вартістю 600000 грн..
09.06.2008 року між ВАТ «Піреус Банк МКБ» і ТОВ «Алко - Стандарт» був укладений кредитний договір №К/08-08, за п.1.1.,п.5.1.1. якого кредитор відкрив позичальнику довгостроковий кредит в розмірі 1292000 доларів США, на строк з 09.06.2008 року по 09.12.2014 року, із зобов'язанням позичальника проводити погашення суми кредиту на рахунок №20624018000002 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ», з 31.07.2010 року по 30.11.2014 року, щомісячно в останній день кожного місяця по 23926 доларів США та 09.12.2014 року сплатити 23922 доларів США.
11.06.2008 року кредитором і позичальником укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №К/08-08, згідно якої встановлено право кредитора на дострокове стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно у випадку порушення позичальником умов договору.
31.10.2008 року сторонами укладено додаткову угоду №2 до основного договору, згідно якої змінені умови договору, що стосується заставного майна.
23.01.2009 року кредитором і позичальником до кредитного договору №К/08-08 було укладено додаткову угоду №3, згідно якої п. 3.4.3 кредитного договору було викладено в новій редакції. При цьому, позичальник зобов'язаний сплачувати банку нараховані проценти за кредитом в останній робочий день поточного місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та в день повного погашення заборгованості за кредитом, встановлений в п. 3.4.4 цього договору. Сплату відсотків за користування кредитними коштами за січень - червень 2009 року було відстрочено до 31.07.2009 року. Датою сплати процентів визначено дату зарахування грошових коштів на рахунок банку №206890008.
29.07.2009 року та 30.09.2009 року кредитором і позичальником було укладено додаткові угоди №4 та №5 до цього ж кредитного договору, згідно умов яких внесені зміни в умови кредитного договору №К/08-08, в тому числі продовжено термін повернення кредиту до 09.12.2014 року і встановлено графік погашення кредиту.
Належне та повне виконання кредитором своїх зобов'язань по кредитному договору К/08-08, а саме надання кредиту позичальнику, яке здійснювалось шляхом зарахування коштів у сумі 1292000 доларів США на його поточний рахунок №260060023 відкритий у АТ «Піреус Банк МКБ» підтверджується меморіальним валютним ордером №28504 від 09.06.2008 року та банківськими виписками з позичкового рахунку.
Відповідно до п.3.1, п.3.2, п. 5.1.2. кредитного договору №КЛ/08-08 кредит позичальнику надавався під його зобов'язання зі сплати 13% річних за користування кредитом, які повинні сплачуватися позичальником, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця кредитору на рахунок №20680018000002 відкритий в АТ «Піреус Банк МКБ».
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно в доларах США виходячи з процентної ставки 13% річних за методом «факт/360», що передбачено п. 3.1. кредитного договору №КЛ/08-08.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позичальник в порушення п.1.1., п.5.1.1. п.3.1, п.3.2, п. 5.1.2. умов кредитного договору № КЛ/08-08 неналежно виконує свої зобов'язання, не сплачує в повному обсязі та несвоєчасно сплачує кредит і проценти за його користування, що підтверджується банківським виписками з рахунків обліку процентів і розрахунком суми заборгованості.
Отже, апеляційним господарським судом беззаперечно встановлено, що заборгованість по кредиту є непогашеною, й після порушення провадження у справі про банкрутство, тобто з 26.08.2011 року по 25.10.2012 боржник не проводив сплату процентів за користування кредитними коштами, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є поточними зобов'язаннями боржника, у зв'язку з чим розмір заборгованості боржника зі сплати процентів перед кредитором по договору №К/08-08 складає 199219,22 дол. США, що згідно з курсом НБУ на звітну дату становить 1592359,23 грн.. Наданий банком розрахунок заборгованості перевірений судом апеляційної інстанції та є арифметично вірним.
Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №К/08-08, були укладені наступні договори застави:
1) договір застави З/08-К/08-07-3 від 27.02.2009 року, відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору товари в обороті, а саме горілку "Пшенична - стандарт" в кількості 2570695 пляшок ємністю 0,5 літра, заставною вартістю 30000000 грн..
2) договір застави З/08-К/08-07 посвідчений 11.06.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В., зареєстрований в реєстрі за №2985, в редакції додаткової угоди №1 від 11.06.2008 року і в редакції договору про внесення змін до договору застави №З/08-К/08-07 від 11.06.2008 року, відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору виробниче обладнання та устаткування, в кількості 222 одиниць, згідно переліку наведеного в додатку №1 до даного договору застави, заставною вартістю 2501223,60 грн..
3) договір іпотеки І/08-К/08-07 посвідчений 09.06.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., зареєстрований в реєстрі за №5169, в редакції додаткового договору №1 і в редакції договору про внесення змін до договору іпотеки №І/08-К/08-07 від 09.06.2008 року, відповідно до якого позичальник передав в іпотеку кредитору нежитлові будівлі в м. Жмеринці Вінницької області по вул. Київській, 55 заставною вартістю 23490058,60 грн..
4) договір застави З/09-К/08-08-2 посвідчений 07.10.2009 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., зареєстрований в реєстрі за №458, відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору виробниче обладнання, в кількості 15 одиниць, згідно переліку наведеного в додатку №1 договору, заставною вартістю 474247,60 грн..
5) договір застави З/09-К/08-08-1 посвідчений 07.10.2009 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., зареєстрований в реєстрі за №454, відповідно до якого позичальник передав в заставу кредитору прес стрічковий ПЛ, заставною вартістю 600000 грн..
Отже, апеляційним господарським судом встановлено, що загальна заборгованість по процентах за користування кредитними коштами по кредитному договору №КЛ/09-23 від 30.09.2009 року, по кредитному договору №КЛ/08-07 від 09.06.2008 року, по кредитному договору №К/08-08 від 09.06.2008 року, по кредитному договору №К/08-17 від 19.09.2008 року, за період з 26.08.2011 року по 25.10.2012 року складає 147120,72 грн. та 432 758,31 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 26.10.2012 року еквівалентно 3459037,18 грн..
Наданий банком розрахунок заборгованості арбітражним керуючим спростовано не було.
У контексті доказування наявності у боржника боргу за кредитними договорами зі сплати процентів за користування грошовими коштами, колегія суддів також приймає до уваги наступне.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 року вирішено стягнути солідарно з ТОВ «АЛКО-Стандарт», ТОВ «Торг-Майстер», ТОВ «Веселка-ВТП», ТОВ «Торговий дім-Альянс», ПП «Торговий дім «Едельвейс» з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь ПАТ товариства «Піреус Банк МКБ» заборгованість за кредитним договором №КЛ/08-07 від 09.06.2008 року у розмірі 926726 доларів США 86 центів (за курсом НБУ станом на 27.10.2010 року складає 7330409, 46 грн.), за кредитним договором № К/08-08 від 09.06.2008 року у розмірі 1482312 доларів США (за курсом НБУ станом на 27.10.2010 року складає 11725087, 92 грн.), за кредитним договором № К/08-17 від 19.09.2008 року у розмірі 743277 грн. 22 коп.. Крім того, цими ж рішеннями вирішено солідарно стягнути з ТОВ «АЛКО-Стандарт», ТОВ «Торг-Майстер», ТОВ «Торговий дім - Альянс», ПП «Торговий дім «Едельвейс» з будь - якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» заборгованість за кредитним договором № КЛ/09-23 від 30.09.2009 року у розмірі 753328 доларів США (за курсом НБУ станом на 08.11.2010 року складає 5958829, 15 грн.).
Однак вказане рішення господарського суду міста Києва та постанова Київського апеляційного господарського суду були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2011 року, у зв'язку з чим постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 18.08.2011 року виконавчі провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №33/381 щодо боржників ТОВ «Торг-Майстер», ТОВ «Веселка-ВТП», ТОВ «Торговий дім-Альянс», ПП «Торговий дім «Едельвейс» були закінчені.
Відповідно до довідки №277/2-ІІІ від 15.02.2013 року ПАТ "Піреус банк МКБ", станом на вказану дату заборгованість ні ТОВ "Алко - стандарт", ні його поручителями фізичними особами Утенко В.П., Утенко Н.В. та юридичними особами ТОВ "Торг-Майстер", ТОВ "Веселка - ВТП", ТОВ "Торговий дім - Альянс", ПП "Торговий дім "Едельвейс" перед банком погашена не була. Заборгованість, а ні частково, а ні в повному обсязі, не була погашена в рамках виконавчих проваджень, відкритих ДВС України з примусового виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22.09.2011 року (справа №2-3562/11) про стягнення солідарно з Утенка В.П. і Утенко Н.В. заборгованості ТОВ "Алко-Стандарт" на користь банку.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись із висновком суду першої інстанції про те, що відмова у визнанні конкурсних грошових вимог банку відповідно до постанови ВГСУ від 28.08.2012 року в свою чергу, тягне за собою безпідставність визнання господарським судом ПАТ "Піреус Банк МКБ" кредитором ТОВ "Алко-Стандарт", у справі № 15/64/2011/5003 з сумою поточних вимог 147120,72 грн. та 432758,31 дол. США (що еквівалентно 3 459 037,18 грн.), оскільки ґрунтується на одних і тих самих кредитних договорах.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Норма, закріплена в ч. 1 ст. 1048 ЦК України прямо наділяє позикодавця правом нараховувати та вимагати сплати процентів від суми позики до дня фактичного повернення позики, незалежно від наявності рішень суду про стягнення з позичальника боргу за вказаним договором.
Зазначена норма не обмежує право кредитора самостійно визначати період нарахування процентів в межах строку дійсного договірного зобов'язання та не обмежує таке право умовою обов'язкового стягнення основного боргу за кредитним договором разом з процентами за користування кредитними коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом. Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, чи рішення про відмову у визнанні грошових вимог банку, як конкурсного кредитора до боржника, не припиняє правовідносин сторін за таким договором, не звільняє останнього від обов'язку, зокрема, з оплати процентів за користування грошовими коштами оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Відповідно до п."а" п. 3.1.3. зазначених вище кредитних договорів, банк має право достроково стягнути кредити та проценти за користування ним у разі недотримання позичальником умов цих договорів.
Апеляційним господарським судом встановлено, що станом на день звернення банку із заявою до суду про включення до складу кредиторів, боржником не було проведено погашення боргу зі сплати процентів за користування грошовими коштами за вказаними вище кредитними договорами за період після порушення провадження у справі про банкрутство. Не було проведене погашення такого боргу й поручителями чи за рахунок заставного майна, тому банк, як поточний кредитор з урахуванням забезпечення його вимог заставою правомірно, у відповідності до вимог ст. 1 , п."а" ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернувся до суду із відповідною заявою про включення до реєстру вимог кредиторів у першу чергу.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини, що мають значення для справи, дійшов висновків, яким ці обставини не відповідають, внаслідок чого неправильно застосував норми матеріального права, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 99, ст.101, ст.ст.103 - 106 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" - задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.01.2013 року у справі №15/64/2011/5003 - скасувати.
3. Задоволити заяву Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про визнання грошових вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Стандарт" на суму 147120,72 грн. та 432758,31 доларів США, що еквівалентно 3459037,18 гривень.
4. Визнати Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" кредитором у справі №15/64/2011/5003 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Стандарт" з грошовими вимогами до боржника на суму 147120,72 грн. та 432758,31 доларів США, що еквівалентно 3459037,18 гривень - черговість задоволення вимог перша.
5. Розпоряднику майна ТОВ "Алко-Стандарт" внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів боржника.
6. Справу №15/64/2011/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Грязнов В.В.