79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.02.13 Справа № 5015/2757/12
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
Головуючого судді Давид Л.Л.
Суддів Данко Л.С.
Юрченко Я.О.
при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області, вих. № 10809 від 21.11.2012р.
на рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2012 р.
у справі № 5015/2757/12 (суддя - Гоменюк З.П.)
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Рава-Руська
до відповідача-1: Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м. Жовква
до відповідача-2: Управління державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області, м. Жовкла
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Державна казначейська служба України, м. Київ
про стягнення 45000 грн. 00 коп. із Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Львівській області здійснити виплату 45000грн. 00коп. за рахунок коштів державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4 - представник (довіреність від 04.04.2012р.);
від відповідача 1: Цебрівський Р.В. - представник (довіреність № 03/2012 від 21.11.2012 р.);
від відповідача 2: Комар Т.П. - начальник управління Державної казначейської служби України Жовківському районі (наказ від 20.12.2011 р. № 791-к);
від Прокуратури Львівської області: Яворський Я.Т. - старший прокурор управління прокуратури Львівської області (посвідчення №011137);
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: не з'явились;
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.10.2012 р. у справі № 5015/2757/12 (суддя - Гуменюк З.П.) позов задоволено, стягнуто з Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 45000 грн. 00 коп. та зобов"язано Управління державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області здійснити виплату на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 45000 грн. 00 коп. за рахунок коштів державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів - Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Стягнуто з Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору та повернуто судовий збір в розмірі 2 грн. 50 коп.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що внаслідок неправомірних дій Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 завдано шкоду, яка підлягає відшкодуванню шляхом забезпечення такого Управлінням державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів), які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів - Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області.
Жовківський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, не погодившись з рішенням господарського суду Львівської області, оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт покликається на положення Постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постанову № 9 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», статтю 1176 Цивільного кодексу України, а також на те, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 не довів заподіяння відповідачем 1 матеріальної шкоди в сумі 45000 грн. та не надав будь - яких доказів такої шкоди, окрім наказу господарського суду Львівської області від 27.09.2010 р. у справі за позовом ФОП ОСОБА_8 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 45000 грн. за невиконання договірних зобов'язань про надання послуг із забезпечення навчальної роботи на комп'ютерах, а дії працівників міліції з приводу вилучення комп'ютерної техніки та приладдя до нього, які на думку позивача, спричинили заподіяння йому шкоди на вказану суму і є незаконними, жодним рішенням компетентного органу не визнанні протиправними.
Крім того, відповідно до ст. 56 Конституції України, завдана шкода відшкодовуються не безпосередньо органами державної влади, а за рахунок державного бюджету, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку у встановленому законом порядку, однак Державне казначейство України залучено судом до справи не було. Враховуючи відсутність доказів щодо заподіяння шкоди позивачу в сумі 45000 грн. та протиправності дій працівників міліції, суд першої інстанції прийшов до хибного висновку, стягнувши з Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 45000 грн. та зобов'язавши Управління державної казначейської служби у Жовківському районі Львівської області здійснити виплату на користь ФОП ОСОБА_3 за рахунок коштів державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів - Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
Також, суд першої інстанції судовий збір у розмірі 1609,50 грн. безпідставно стягнув з відповідача 1, що суперечить вимогам ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої мав стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2.
Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Управління державної казначейської служби у Жовківському районі Львівської області у відзиві на апеляційну скаргу (від 14.01.2013 р. № 03-03/92) підтримало доводи останньої, зазначивши, що шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень здійснюється державою за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних призначень, за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суму реальних збитків, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак, станом на сьогоднішній день відсутній механізм відшкодування останньої, а тому суд на власний розсуд не може визначити порядок та спосіб відшкодування шкоди державою, оскільки він не наділений відповідними повноваженнями. В даному випадку судом не враховано, що дії працівників міліції не визнанні незаконними і той факт, що виконання рішень про стягнення коштів з рахунку боржника, відкритих в органах Державної казанчейської служби, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів. Просить задоволити апеляційну скаргу Жовківського РВ ГУМВС у Львівській області та скасувати рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2012 р.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. порушено апеляційне провадження у справі №5015/2757/12 та призначено до розгляду в судове засідання на 16.01.2013 р. (Т.1; а.с.133). Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 16.01.2013 р., судовою колегією оголошено перерву до 06.02.2013 р. (Т.2; а.с. 8-9).
В подальшому ухвалою суду від 06.02.2013 р. розгляд справи № 5015/2757/12 відкладено до 18.02.2013 р. та залучено до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Державну казначейську службу України, продовжено строк розгляду справи в порядку ч.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням позивача та відповідачів 1 та 2 (Т.2; а.с.19-20).
В судове засідання 18.02.2013 р. з'явились представники позивача та відповідачів 1 та 2, а також вступила в справу прокуратура Львівської області. В даному судовому засіданні за клопотанням відповідача 1 здійснювалось фіксування судового процесу. Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представники відповідача 1, відповідача 2 та прокурор підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 (Державна казначейська служба України) явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 р. в частині подання пояснень у справі не виконала.
Вивчивши зібрані у справі докази в сукупності з доводами апеляційної скарги та відзивом на неї, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав скасування рішення місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
В процесі розгляду справи місцевим господарським судом встановлено, що Постановою старшого слідчого Жовківського РВ ГУ МВС України у Львівській області Опалькової О.Ю. від 16 квітня 2010 року порушено кримінальну справу №121-1695 за фактом зайняття забороненими видами господарської діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.203 КК України та зазначено, що з січня 2010 року по 14 квітня 2010 року невстановлені особи всупереч вимогам Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні" в нежитловому приміщенні, що знаходиться за АДРЕСА_1 встановили ігрові апарати у вигляді комп'ютерних систем через мережу „Інтернет" та надавали платні послуги населенню для гри на них, тобто здійснювали зайняття видом господарської діяльності, щодо якої є спеціальна заборона, яка встановлена законом.
В ході проведення слідчих дій по даній кримінальній справі виникла необхідність в проведенні виїмки з приміщення АДРЕСА_1 комп'ютерної техніки та приладдя до нього, журналу із квитанціями про вивід грошових коштів, грошових коштів із каси. У зв'язку з чим 21.04.2010 р. слідчим СВ Жовківського РВ ГУ МВС України у Львівській області Опальковою О.Ю. винесено постанову про проведення такої виїмки, оскільки комп'ютерна техніка необхідна для проведення експертизи.
30 квітня 2010 р. у кримінальній справі голові Жовківського районного суду внесено подання, погоджене з прокурором району, про проведення виїмки з приміщення по АДРЕСА_1 комп'ютерної техніки та приладдя до нього, журналу з квитанціями про вивід грошових коштів, грошових коштів із каси.
1 травня 2010 р. суддя Жовківського районного суду Кобзар В.М. виніс постанову про проведення примусової виїмки з приміщення за АДРЕСА_1 комп'ютерної техніки та приладдя до нього, журналу із квитанціями про вивід грошових коштів, грошових коштів із каси. Як вбачається з матеріалів справи, після отримання рішення суду, ст. слідчим Жовківського РВ УМВСУ у Львівській області Опальковою О.Ю. вилучено з приміщення інтерактивного клубу за адресою: АДРЕСА_1 комп'ютерну техніку вартістю понад 10 тисяч доларів США. Водночас приміщення було опломбоване, що унеможливило здійснення позивачем підприємницької діяльності у вказаному приміщенні.
Згідно наданого Львівському апеляційному господарському суду договору суборенди № 1 від 22.01.2010 р. (т.2, а.с. 12-13) Фізична особа - підприємець ОСОБА_10 передав суборендарю - Фізичні особі - підприємцю ОСОБА_3 в користування приміщення площею 25 м.кв., яке знаходиться в АДРЕСА_2
На час проведення виїмки в орендованому позивачем приміщенні знаходились належні йому комп'ютери, придбані за накладною № РН-0775786 від 19.01.2010 р. (а.с.54, т.1). 1 травня 2010 р. вказані комп'ютери були вилучені старшим слідчим СВ Жовківського РВУ МВС України капітаном міліції Опальковою О.Ю., про що складено протокол виїмки (а.с.47,т.1).
Повернуті ці комп'ютери були адвокату Фізичної особи - підприємця ОСОБА_10 ОСОБА_11 17 грудня 2010 р., про що свідчить розписка (т.1, а.с. 98), а в подальшому передані Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3
Позивач покликається на те, що належні йому комп'ютери були незаконно вилучені Жовківським РВ ГУ УМВС України у Львівській області, що позбавило його можливості виконувати свої зобов'язання по наданню послуг із забезпечення навчання роботи на комп'ютерах, в результаті чого за наказом господарського суду Львівської області з нього стягнуто 45000 грн., які позивач просить стягнути з відповідача 1 в порядку ст. 1160 Цивільного кодексу України.
Незаконність дій Жовківського РВ ГУ УМВС України у Львівській області підтверджується постановою Жовківського районного суду Львівської області у справі № 4-131/2010 р., якою задоволено скаргу ФОП ОСОБА_10 та скасовано постанову старшого слідчого СВ Жовківського РВ ГУ МВСУ у Львівській області від 16.04.2010р. про порушення кримінальної справи № 121-1695 по факту зайняття забороненими видами господарської діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 203 КК України.
Ухвалою судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 23.07.2010р. постанову Жовківського районного суду Львівської області від 29.06.2010р. про скасування постанови старшого слідчого СВ Жовківського РВ ГУ МВСУ у Львівській області від 16.04.2010р. про порушення кримінальної справи по факту зайняття забороненими видами господарської діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 203 КК України залишено без змін.
Відповідно до резолютивної частини постанови Жовківського районного суду Львівської області від 29.06.2010р. та ч.16 ст. 236-8 КПК України, набрання законної сили постановою суду про скасування постанови про порушення кримінальної справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювалися обмеження.
Позивач вказує на ту обставину, що незважаючи на дані судові акти, комп'ютери тривалий час йому не повертались, що призвело до заподіяння шкоди в розмірі 45000 грн., про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 11.10.2010 р., згідно якої з нього стягнуто на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 45000 грн. з виконання наказу господарського суду Львівської області від 27.09.2010 р. (а.с.19, т.1).
За захистом своїх порушених прав позивач звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області з вимогою визнати дії Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області протиправними та зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Львівській області здійснити виплату 215000,00 грн. за рахунок коштів Державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду України від 11.11.2011 р. у справі № 2а-12918/11/1370 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів (т.1, а.с. 21-22).
В подальшому Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 05.07.2012 р. звернувся в господарський суд Львівської області з позовом до Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та до Управління державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області про стягнення 45000 грн. 00 коп. із Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Львівській області здійснити виплату 45000грн. 00коп. за рахунок коштів державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, який задоволено оскаржуваним рішенням.
При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.
У відповідності до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Ресбуліки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовуються державою, Автономною Республікою Крим або ораном місцевого самоврядування, незалежно від вини цих органів.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Способом захисту цивільних прав є, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Тобто, наявність вини заподіювача шкоди призюмується - відсутність вини доводиться заподіювачем шкоди.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
В апеляційній скарзі відповідач 1 та у відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 вказують про відсутність вини у діях працівників міліції з приводу вилучення комп'ютерної техніки та приладдя до нього. При цьому апелянт вказує на те, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Однак, судом першої інстанції не досліджувалось питання визнання дій посадових осіб Жовківського РВ ГУМУС України у Львівській області неправомірними.
Судова колегія зазначає, що на відміну від загального правила, встановленого ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини), спеціальна норма ст. 1173 Цивільного кодексу України допускає обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів чи їх посадових або службових осіб, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).
Щодо визнання дій посадових осіб Жовківського РВ ГУМУС України у Львівській області незаконними, позивачу відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі та роз'яснено про непідвідомчість такої адміністративному суду ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 р. у справі №2а-12918/11/1370 (т.1, а.с. 21-22).
Крім цього, апелянт вказує, що позивачем не доведено своїх позовних вимог про завдання відповідачем №1 матеріальної шкоди в сумі 45000 грн. та суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що постановою від 01.05.2010 р. Жовківський районний суд Львівської області дозволив посадовим особам Жовківського РВ ГУМУС України у Львівській області провести виїмку.
Дані покликання апелянта спростовуються матеріалами справи, оскільки 11 грудня 2010 р. державним виконавцем Петрух В.Є. державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №21708437 щодо виконання наказу від 27.09.2010 р. про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_8 45000 грн., у зв'язку з сплатою боржником боргу в повному обсязі (т.1, а.с. 19).
Як вірно з'ясовано судом першої інстанції, 1 травня 2010 р. проводилась виїмка комп'ютерної техніки, 23 липня 2010 р. ухвалою апеляційного суду Львівської області залишено без змін постанову Жовківського районного суду Львівської області від 29.06.2010 р., якою скасовано постанову старшого слідчого СВ Жовківського РВ ГУ МВСУ у Львівській області від 16 квітня 2010 р. про порушення кримінальної справи по факту зайняття забороненими видами господарської діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України. В резолютивній частині якої зазначено, що після набрання законної сили постановою суду про скасування постанови про порушення кримінальної справи, тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.
З огляду на вищевикладені обставини справи, судова колегія зазначає, що після 23 липня 2010 р. органи міліції повинні були повернути вилучені речі на підставі ухвали апеляційного суду Львівської області про залишення без змін постанови Жовківського районного суду Львівської області від 29.06.2010 р. Однак, лише 17 грудня 2010 р. техніка була повернута адвокату ОСОБА_11 (а.с. 98, т.1). Крім того, як свідчать матеріали справи адвокат Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ОСОБА_11 неодноразово звертався із заявами (17.08.2010 р. та 09.08.2010 р.) до Жовківського РВ ГУ МВС України у Львівській області про повернення техніки.
За таких обставин, судова колегія вважає, що в даному випадку мала місце протиправна бездіяльність органу державної влади, оскільки у сфері адміністративно - владних відносин вимагається активність , а не вжиття необхідних заходів, призвело до заподіяння позивачу шкоди, а відтак суд першої інстанції правомірно стягнув на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 45000,00 грн.
Щодо позовної вимоги, яку задоволив суд першої інстанції про зобов'язання Управління державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області здійснити виплату на користь Фізиної особи - підприємця ОСОБА_3 45000,00 грн. за рахунок коштів державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів - Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, судова колегія, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 47 Господарського кодексу України, збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших Законів.
Відповідно до п. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконного прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень, за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суму реальних збитків, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845, цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також: іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).
Відповідно до підп.3 п.4 Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 12.10.2011р. №1280 управління (відділення) Казначейства відповідно до покладених на них завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, прийнятим державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. Частиною 1 ст. 48 Кодексу встановлено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка, зокрема, передбачає здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.
Таким чином управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі в іноземній валюті, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, фінансування його видатків входить до компетенції Державного казначейства України.
Отже, у разі задоволення позову у даній справі, слід враховувати, що відшкодування шкоди може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету, а не за рахунок коштів, виділених на утримання відповідача-1.
Безпосередньо в судовому засіданні представник Управління державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області заявила, що кошти державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника державних коштів - Жовківського РВ ГУМУС у Львівській області мають інше цільове призначення (забезпечення правопорядку, грошове забезпечення працівників та ін.), а тому не можуть бути використанні для відшкодування шкоди.
Крім того у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач 2 зазначає про відсутність механізму для відшкодування такої шкоди.
З огляду на те, що ст. 129 Конституції України гарантує обов'язковість рішень суду, а відсутність механізму стягнення коштів з державного бюджету (як зазначає Управління державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області) суперечить вимогам вищеназваної статті Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія не вбачає порушень вимог чинного законодавства місцевим господарським судом при зобов'язанні Управління державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області списати присуджену до стягнення суму за рахунок коштів державного бюджету, які обіковуються на рахунку розпорядника бюджетних коштів - Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
Щодо посилань апелянта на солідарне стягнення судового збору з відповідачів 1 та 2 згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
З врахуванням положень даної статті, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції щодо стягненого з відповідача 1 судового збору.
У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого апелянтом не зроблено.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновками місцевого господарського суду, які не спростовуються доводами апеляційної скарги та вимогами чинного законодавства, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2012 року у справі № 5015/2757/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівський області, вих. № 10809 від 21.11.2012р. - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 5015/2757/12 повернути господарському суду Львівської області.
повний текст постанови підписано 20.02.2013 р.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Юрченко Я.О.