ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-47/16776-2012 07.02.13
За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація».
До Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»
Про стягнення 45 621, 23 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
від позивача - Боженко Д.Є. - представник за довіреністю №155/1/19-598 від 05.02.2013.
від відповідача - не з'явився.
В судовому засіданні 07.02.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 45 621, 23 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 було порушено провадження у справі №5011-47/16776-2012 та призначено її до розгляду на 20.12.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 розгляд справи №5011-47/16776-2012 було відкладено до 22.01.2013 у зв'язку з поданим відповідачем клопотанням щодо неможливості направити в дане судове засідання уповноваженого представника.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.01.2013 справу №5011-47/16776-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу №5011-47/16776-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.02.2013.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.02.2013, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу №5011-47/16776-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу №5011-47/16776-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.02.2013.
В процесі провадження у справі № 5011-47/16776-2012, через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача, в якому просить суд залучити комунальне підприємство «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району у м. Києві, що є правонаступником Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації).
В судовому засіданні 07.02.2013 представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданої позивачем 06.02.2013 через відділ канцелярії заяви про уточнення позовних вимог, в якій Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», у зв'язку з допущенням помилки при розрахунку основного боргу, просило суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 56 753, 62 грн. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов укладеного договору про встановлення сервітуту № 04-С/143 від 27.04.2012 не було здійснено оплату за користування частиною дахів будівель комунальної власності, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 49, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 56 753, 62 грн.
У зв'язку із наведеним,та з урахуванням поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, в якій позивач, у зв'язку з допущенням помилки при розрахунку пені та з врахуванням п.3.2. договору про встановлення сервітуту № 04-С/143 від 27.04.2012, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 351, 10 грн.
Відповідач своїх представників в судове засідання 07.02.2013 - не направив. Однак, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених вимог, мотивуючи тим що не вчиняв жодних дій і не мав відповідних намірів, спрямованих на порушення майнових прав позивача. Зокрема посилаючись на рішення Київської міської ради № 378/5765 від 14.07.2011 «Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій», наголошуючи на тому, що Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» є органом, якому доручено розробку та здійснення моніторингу та координації розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності, розробку та ведення бази даних телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності. При цьому дане рішення не встановлює жодного правового статусу, як для органу уповноваженого вимагати у суб'єктів господарювання, які вже мають договірні відносини з відповідними комунальними підприємствами щодо оренди майна територіальної громади міста Києва, обов'язкового укладання договорів на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності та не визначає порядку укладення вказаних вище угод. Порядок та підстави по передачі в оренду майна територіальної громади міста Києва, а також організації уповноважені на передачу в оренду майна визначені Положенням № 34/6250 затвердженого рішенням Київської міської ради 22.09.2011.
Серед іншого, 07.02.2013 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва, позивач подав пояснення на відзив відповідача №209 від 16.01.2013. в якому зазначає, що заперечення відповідача є неправомірними і необґрунтованими.
Також, в судовому засіданні 07.02.2013 судом було розглянуто заяву позивача про уточнення позовних вимог в частині основного боргу та пені.
Відповідно до ч. 4 т. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд приймає вказану заяву до розгляду як заяву про збільшення позовних вимог в частині основного боргу та пені.
Крім того, в судовому засіданні 07.02.2013 судом також було розглянуто клопотання відповідача про залучення комунального підприємства «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району у м. Києві, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
З огляду на викладене, суд дослідивши вищевказане клопотання відповідача, дійшов висновку про те, що наведені відповідачем підстави для залучення комунального підприємства «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району у м. Києві в якості третьої особи, не є достатньо обґрунтованими, оскільки відповідачем не наведено, яким чином рішення господарського суду у справі № 5011-47/16776-2012 може вплинути на права і обов'язки комунального підприємства «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району у м. Києві, а тому клопотання відповідача про залучення третьої особи судом не приймається.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
27.04.2012 між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (позивач), як підприємством, та Приватним акціонерним товариством «МТС Україна» (відповідач), як сервітуаріем, було укладено договір про встановлення сервітуту №04-С/143, відповідно до якого,сервітуарію надано обмежене право користування частиною дахів будівель комунальної власності, що знаходяться за адресами зазначеними в додатку №1 до договору (п.1.1.).
Умовами договору, сторони погодили, що в межах даного договору встановлення сервітуту підприємством сервітуарію щодо розміщення телекомунікаційного обладнання, в місцях вказаних в додатку №1 до договору, оформлюється актом готовності, що з моменту його належного підписання є невід'ємною частиною договору. Підписання сторонами акту свідчить про початок встановлення сервітуту (п.2.1.); Сервітуарій зобов'язується вносити підприємству, відповідно до умов договору, плату за використання об'єктів розміщення та інші платежі, визначені договором (п.3.1.); Загальний розмір плати за договором становить 6 213, 90 грн. (п.3.2.); Плата сплачується до 15 числа місяця за поточний місяць на повний обсяг обумовлених договором платежів (п.3.3.); За несвоєчасне перерахування плати за послуги, сервітуарій сплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.6.2.).
Так сторонами було підписано уповноваженими особами та скріплено печатками юридичних осіб, адресний перелік та вартість розміщення та схему об'єкту розміщення, додаток №1 та №2 від 27.04.2012 до договору про встановлення сервітуту № 04-С/143 від 27.04.2012 в якому зазначено адресу об'єкту розміщення (м. Київ, пр.-т. Оболонський, 49), площу яку займає обладнання (12 кв.м.) та плата за місяць (6 213, 90 грн.).
Також сторонами було підписано уповноваженими особами та скріплено печатками юридичних осіб, акт №1 готовності за договором про встановлення сервітуту від 27.04.2012 до договору про встановлення сервітуту № 04-С/143 від 27.04.2012, згідно якого, підприємство надає сервітуарію обмежене право користування частиною даху будівлі підприємства, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т. Оболонський, 49.
Відповідно до листа №QT-16798/1 від 31.10.2012, в якому відповідач звернувся до позивача з проханням розірвати договір про встановлення сервітуту № 04-С/143 від 27.04.2012, з моменту його укладення тобто з 27.04.2012, та переукласти новий договір по даному об'єкту з 01.08.2012. а також просить не рахувати заборгованість у листі. Відправлення листа підтверджується описом вкладення у цінний лист та квитанцією відділення Укрпошти №2691 від 26.12.2012 про відправлення на адресу позивача.
Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором про встановлення сервітуту № 04-С/143 від 27.04.2012 у повному обсязі, а саме надав у користування частину даху будівлі комунальної власності, натомість відповідач не сплатив кошти, в розмірі згідно п.3.2. договору, за користування частиною даху будівель комунальної власності, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 56 753, 62 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що не вчиняв жодних дій і не мав відповідних намірів, спрямованих на порушення майнових прав позивача та зазначив що даний договір є фіктивним і те що позивач не входить в перелік організацій уповноважених виступати орендодавцями майна територіальної громади міста Києва. Зокрема посилаючись на рішення Київської міської ради № 378/5765 від 14.07.2011 «Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій», наголошуючи на тому, що Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» є органом, якому доручено розробку та здійснення моніторингу та координації розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності, розробку та ведення бази даних телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності. При цьому дане рішення не встановлює жодного правового статусу, як для органу уповноваженого вимагати у суб'єктів господарювання, які вже мають договірні відносини з відповідними комунальними підприємствами щодо оренди майна територіальної громади міста Києва, обов'язкового укладання договорів на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності та не визначає порядку укладення вказаних вище угод. Порядок та підстави по передачі в оренду майна територіальної громади міста Києва, а також організації уповноважені на передачу в оренду майна визначені Положенням № 34/6250 затвердженого рішенням Київської міської ради 22.09.2011.
Крім того, позивач у поясненні на відзив відповідача від 07.02.2013 наголосив на тому, що заперечення відповідача є неправомірними та необґрунтованими. Зокрема посилаючись на рішення Київської міської ради № 378/5765 від 14.07.2011 «Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій», рішення Київської міської ради №208/1642 від 27.12.2001 «Про формування комунальної власності територіальних громад міста Києва», рішення №7/4819 від 09.09.2010 «Про питання організації управління районами в місті Києві», розпорядження Київської державної адміністрації №787 від 30.09.2010 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення №7/4819 від 09.09.2010» та положенням № 34/6250 затвердженого рішенням Київської міської ради 22.09.2011.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідностатті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору про встановлення сервітуту № 04-С/143 від 27.04.2012, як підприємством, було надано у обмежене право користування частину даху будівлі комунальної власності, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспектОболонський, 49., площею 12 м.кв., для розміщення телекомунікаційного обладнання, що підтверджується актом №1 готовності за договором про встановлення сервітуту від 27.04.2012, проте відповідач, як сервітуарій, свого обов'язку щодо оплати за користування частиною даху будівель комунальної власності у строк встановлений п.3.3. та у розмірі встановленому п.3.1. договору про встановлення сервітуту № 04-С/143 від 27.04.2012 - не виконав, внаслідок чого у ПрАТ «МТС Україна» перед КП «Київжитлоспецексплуатація» виник борг в сумі 56 753, 62 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати переданого йому у користування частину даху будівлі комунальної власності переданого йому позивачем згідно договору про встановлення сервітуту № 04-С/143 від 27.04.2012- не надав.
Суд, з огляду на викладене, дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 56 753, 62 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), яка виникла внаслідок неоплати відповідачем за користування частиною даху будівель комунальної власності - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому такою, що підлягає задоволенню.
Також враховуючи відзив на позовну заяву, наданий позивачем, та враховуючи те що відповідачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, судом відхиляються твердження позивача проте, що договір про встановлення сервітуту є фіктивним і те що позивач не входить в перелік організацій уповноважених виступати орендодавцями майна територіальної громади міста Києва.Крім того, відповідачем не надано доказів того, що він звертався до позивача саме з вимогами про розірвання договору про встановлення сервітуту № 04-С/143 від 27.04.2012. Суд відзначає, що вищенаведені обставини не є підставами для невиконання відповідачем зобов'язань за договором про встановлення сервітуту № 04-С/143 від 27.04.2012 щодо проведення розрахунків за користування частиною даху будівель комунальної власності
Серед іншого, позивач просить,за прострочення виконання грошового зобов'язання стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 2 351, 10 грн. в період з 16.05.2012 по 31.03.2013 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідностатті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідностатті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється відвідповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом було перевірено наданий Позивачем розрахунок пені, та встановлено, що при нарахуванні такої Позивачем було допущено помилку в методиці розрахунку та допущено помилку в загальній сумі пені за період з 16.05.2012 по 31.03.2013, у зв'язку з чим судом було проведено власний розрахунок, згідно якого розмір пені складає:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
7042.4216.05.2012 - 15.11.20121847.5000 %0.041 %*531.07
6213.9016.06.2012 - 15.12.20121837.5000 %0.041 %*466.04
6213.9016.07.2012 - 15.01.20131847.5000 %0.041 %*468.59
6213.9016.08.2012 - 31.01.20131697.5000 %0.041 %*430.39
6213.9016.09.2012 - 31.01.20131387.5000 %0.041 %*351.44
6213.9016.10.2012 - 31.01.20131087.5000 %0.041 %*275.04
6213.9016.11.2012 - 31.01.2013777.5000 %0.041 %*196.09
6213.9016.12.2012 - 31.01.2013477.5000 %0.041 %*119.69
6213.9016.01.2013 - 31.01.2013167.5000 %0.041 %*40.86
Отже, згідно розрахунку суду, загальна сума пені складає 2 879, 21 грн., але враховуючи те що позивачем у заяві про збільшення позовних вимог заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 2 351, 10 грн., суд не виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення пені в сумі заявленій до стягнення, а саме в розмірі 2 351, 10 грн. за період з 16.05.2012 по 31.03.2013.
Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, а саме: основний борг - 56 753, 62 грн. та пеня - 2 351, 10 грн.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», ЄДРПОУ 14333937 (01601, м. Київ, Печерський р-н, вул. Лейпцизька, буд. 15) на користь Комунального підприємства, ЄДРПОУ 03366500 (01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Володимирська, буд. 51-А) основний борг - 56 753 (п'ятдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 62 коп., пеня - 2 351 (дві тисячі триста п'ятдесят одна) грн. 10 коп. та витрати по сплаті судового збору - 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Станік С.Р.
Дата підписання рішення - 13.02.2013