ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19 лютого 2013 р. Справа № 909/110/13-г
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Кобецької С.М.
При секретарі Атаманчук І.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Медсервіс",
вул.Ангарна, 26, м.Львів, 79052;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина",
вул.Крайківського, 1, м.Івано-Франківськ, 76018;
про: стягнення заборгованості в сумі 428 708,00грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Власюк В.В., (довіреність № 189 від 13.02.2013р.);
Від відповідача: Гентош Р.Є., (довіреність № б/н від 01.08.2012р.).
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Медсервіс", звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" заборгованість в сумі 513 285,47грн., з яких: 428 708,00грн.- основний борг, 64 306,20грн. - штраф, 16 892,73грн. - пеня, 3 378,54грн. - 3% річних.
Представник позивача, в судовому засіданні, подав суду заяву № 2938/13 від 19.02.13р., в якій просить суд, зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 428 708,00грн. - основного боргу.
Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.
При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги (зменшені) вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору про постачання товару №015 від 04.01.12р., згідно умов якого, Продавець/позивач передав у власність Покупцю/відповідачу по видаткових накладних №62 від 13.09.12р., №65 від 26.09.12р., товар (вироби медичного призначення) на загальну суму 428 708,00грн.;
- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, зокрема п. 3.1. Договору, який встановлює порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 428 708,00грн.;
- приписи ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача в судовому засіданні, наявність заборгованості в сумі 428 708,00грн., визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що позивач - ТзОВ "Торговий центр "Медсервіс", передав у власність відповідачу - ТзОВ "Медсервіс-Галичина" по видаткових накладних №62 від 13.09.12р., №65 від 26.09.12р., товар (вироби медичного призначення) на загальну суму 428 708,00грн. Факт отримання товару відповідач підтвердив, проте, не виконав взяті на себе зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, і як наслідок виникла заборгованість, що складає 428 708,00грн.
Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано, факт існування боргу за отриманий товар в сумі 428 708,00грн.
Станом на 19.02.13р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.
Оскільки, позивачем не надано суду будь-яких доказів, в підтвердження того, що передача товару продавцем/позивачем у власність покупця/відповідача, за видатковими накладними №62 від 13.09.12р., №65 від 26.09.12р., здійснювалась на підставі вказаного позивачем Договору про постачання товару №015 від 04.01.12р., то суд прийшов до висновку, що в даному спірному випадку, між сторонами існують правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, підтвердженням чого є належним чином оформлені, підписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні №62 від 13.09.12р., №65 від 26.09.12р.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).
Таким чином, видаткові накладні, за якими позивач поставив, а відповідач отримав товар, є підставою виникнення у відповідача обов"язку здійснити розрахунки за отриманий товар.
Термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Оскільки, інший строк оплати товару у видаткових накладних сторонами не встановлений, то відповідач мав провести розрахунок з позивачем після отримання товару. Така ж правова позиція викладена у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач наявність заборгованості в сумі 428 708,00грн., визнав в повному обсязі.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 428 708,00грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, зменшення розміру позовних вимог, згідно п. 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору (п.4.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки позивачем зменшено позовні вимоги, а спір вирішено виходячи зі зменшеної ціни позову, суд прийшов до висновку, про необхідність повернення позивачу - ТзОВ "Торговий центр "Медсервіс" з Державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 1 691,55грн.
Судовий збір в сумі 8 574,16грн. за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір" , ст.ст. 509, 525, 526, 610, 612, 655, 692 Цивільного кодексу України, cт.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Медсервіс" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" про стягнення заборгованості в сумі 428 708,00грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина", вул.Крайківського,1, м.Івано-Франківськ,76019 (ідентифікаційний код 33163059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Медсервіс", вул.Ангарна, 26, м.Львів, 79052 (ідентифікаційний код 36991827) - 428 708,00грн. (чотириста двадцять вісім тисяч сімсот вісім грн. 00коп.) - заборгованості, 8 574,16грн. (вісім тисяч п"ятсот сімдесят чотири грн. 16 коп.) - судового збору.
Видати наказ.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Медсервіс", вул.Ангарна, 26, м.Львів, 79052 (ідентифікаційний код 36991827) з Державного бюджету 1 691,55грн. (одну тисячу шістсот дев"яносто одну грн. 55 коп.) - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.02.2013р.
Суддя С.Кобецька