21.02.2013Справа № 901/391/13-г
За позовом В. о. Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Укрдержфонду підтримки фермерських господарств
до відповідача Фермерського господарства «Рябоконь В. Ю.»
про стягнення 31 584,24 грн.
Суддя І.К. Осоченко
Представники:
від прокуратури - Приймак А.О., посвідчення № 013070 від 14.11.2012 ;
від позивача - Юзбашева-Татарська А.І., довіреність № 01 від 02.01.13, головний спеціаліст, посвідчення № 8 від 17.10.2012;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: В. о. Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Укрдержфонду підтримки фермерських господарств - позивач, звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фермерського господарства «Рябоконь В. Ю.» - відповідач, в якій просить стягнути з Фермерського господарства «Рябоконь В. Ю.» заборгованість з фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі у розмірі 53 872, 18 грн. відділенню АР Крим Укрдержфонду.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. ст. 526, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 10, 11 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 36 - 1 Закону України «Про прокуратуру» та мотивовані тим, що 03.11.2009 року між відділенням АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством «Рябоконь В. Ю.» був укладений Договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 14.
Відповідно до цього Договору відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, зобов'язувалося надати фермерському господарству «Рябоконь В.Ю.» кошти поворотної фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 95 000 грн., які останнє зобов'язується повернути кошти фінансової допомоги відповідно до п. 3.4.2. Договору за встановленим графіком до 03.11.2012 р. в сумі 60 000,00 грн.
Як вбачається з тексту позовної заяви, відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зі свого боку виконало обов'язки за Договором № 14 - надало у безготівковому вигляді платіжним дорученням шляхом переказу коштів поворотної 95 000,00 грн. на розрахунковий рахунок фермерського господарства «Рябоконь В.Ю.», який відкритий у банківській установі, що підтверджено платіжним дорученням від 05.11.2009 р. №356.
Прокурор у позові зазначає, що свої обов'язки за договором №14 фермерське господарство «Рябоконь В.Ю.» виконало частково, повернуло лише 7 500, 00 грн., залишок складає 52 500, 00 грн., у зв'язку з чим державі завдано збитків.
Як вбачається з позовної заяви, Голову фермерського господарства «Рябоконь В.Ю.», Ванагенє Вероніку Вікторівну, було попереджено про необхідність повернення коштів листом від 15.10.2012 за вих.№53-01/96. Надійшов лист від ФГ про відстрочку повернення боргу до 31.12.2012 року за вих.№53-01/57 від 01.11.2012 р. На лист ФГ, відділення АР Крим (вих. № 53-01/124 від 09.11.2012 р.) надало відповідь про те, ще не має законодавчих підстав для відстрочення термінів повернення коштів. Ніяких дій, спрямованих на погашення заборгованості, зі сторони боржника вчинено не було.
Також згідно п. 5.1., 5.2. Договору № 14 від 03.11.2009 року, у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство «Рябоконь В.Ю.» зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу та за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство «Рябоконь В.Ю.» сплачує Укрдержфонду в особі відділення АР Крим пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
Прокурор пояснює у позовній заяві, що відповідно до розрахунку заборгованості, що додається, сума боргу складає 52 500,00 грн., розмір пені складає 1 143,49 грн., три відсотки річних від простроченої суми 228,69 грн.
Таким чином, станом на 26.12.2012 року загальна сума простроченої заборгованості фермерського господарства «Рябоконь В.Ю.» перед відділенням АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств складає 53 872,18 грн., у зв'язку з чим В. о. Красноперекопського міжрайонного прокурору звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Укрдержфонду підтримки фермерських господарств.
07.02.2013 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи. До клопотання додана заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить, стягнути з фермерського господарства «Рябоконь В.Ю.» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 45 045,00 грн. заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 1 876,80 грн. пені, 373,56 грн. трьох відсотків річних. Директор відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Тур К.С. та прокурор Приймак А.О. просять дану заяву не розглядати.
Суд вважав за можливе задовольнити вказане клопотання в частині, долучив вказані документи до матеріалів справи.
12.12.2013 у судовому засіданні позивач надав клопотання про приєднання до матеріалів справи документів. До клопотання додана заява про зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з фермерського господарства «Рябоконь В.Ю.» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 30 090,00 грн. заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 1 245,20 грн. пені, 249,04 грн. 3 % річних. Прокурор Приймак А.О. підтримав дану заяву.
Суд вважав за можливе задовольнити вказане клопотання, долучив документи до матеріалів справи та прийняв заяву про зменшення позовних вимог до свого розгляду.
15.02.2013 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача, в кому він просить суд розглянути справи у відсутності представників господарства за наявними в матеріалах справи доказами.
У судовому засіданні 21.02.2013 суд розпочав розгляд даної справи по суті.
Прокурор у справі у судовому засіданні 21.02.2013 надав суду лист, в якому, що у провадженні Господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів по даному спору. Також надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ФГ «Рябоконь В. Ю.».
Суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора та долучити надані їм документи до матеріалів справи.
У судовому засіданні 21.02.2013 представник позивача надав суду письмові пояснення стосовно укладення договору №14 від 03.141.2009, що у платіжному дорученні №376 від 05.11.2009 зроблена помилка стосовно дати договору. Договір від 28.10.2009 за №14 відсутній, є договір №14 від 03.11.2009. Договір від 28.10.2009 за №14 ніколи не укладався між сторонами.
Надані пояснення були прийняті судом до розгляду.
Відповідач у судові засіданні двічі не з'являвся, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією; вимог суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом учасників процесу, а не їх обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд
03.11.2009 року між відділенням АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством «Рябоконь В. Ю.» був укладений Договір №14 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.
Відповідно до пункту 1 Договору №14 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству "Рябоконь В.Ю.", в сумі 95 000 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним Договором строк.
Згідно пункту 3.4.2. Договору Фермерське господарство має право повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відділення АР Крим Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:
до 03 листопада 2010 року в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн.;
до 03 листопада 2011 року в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн.;
до 03 листопада 2012 року в сумі 60 000 (шістдесят тисяч) грн.
Пунктом 4.1. Договору фінансова підтримка (допомога) надається фермерському господарству місцевим терміном повернення до 03 листопада 2012 року та повертається згідно зі встановленим графіком.
З пункту 5.1. Договору вбачається, що відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) відділенню АР Крим Укрдержфонду, фермерське господарство "Рябоконь В.Ю." зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за весь період прострочення платежу.
Згідно з пунктом 5.2. Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує відділенню АР Крим Укрдержфонду пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення: з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) включно.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №14 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству призвело до утворення заборгованості перед позивачем у розмірі 30 000 грн., що й стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №14 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству на суму 30 000 грн., доказів сплати такої заборгованості відповідачем суду не надано, отже, дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 245,20 грн. пені, 90,00 грн. інфляційних витрат та 249,04 3% річних.
Відповідно до пункту 5.1. Договору №14 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) відділенню АР Крим Укрдержфонду, фермерське господарство "Рябоконь В.Ю." зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за весь період прострочення платежів.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 90,00 грн. інфляційних витрат за період з листопада 2012 року по січень 2013 року та 249,04 грн. 3% річних з 04.11.2012 по 12.02.2013 підлягають задоволенню.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1 245,04 грн. пені.
Пунктом 5.2. Договору №14 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству передбачено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує відділенню АР Крим Укрдержфонду пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення: з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) включно.
Згідно частини 2 статті 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В даному випадку, пунктом 5.2. договору №14 передбачено, що фермерське господарство "Рябоконь В.Ю." за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
Приписами пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Статями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Заявлена позивачем сума пені у розмірі 1 245,20 грн. за період з 04.11.2012 по 12.02.2013 підтверджується матеріалами справи та визнана судом обґрунтованою.
Судові витрати на підставі ст. 44,49 ГПК України суд відносить на відповідача - Фермерське господарство «Рябоконь В. Ю.».
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 21.02.2013.
Повне рішення складено 22.02.2013.
Керуючись статтями 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Рябоконь В. Ю.» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Укрдержфонду підтримки фермерських господарств заборгованість у розмірі 30 000,00 грн., інфляційну суму у розмірі 90,00 грн., 1 245,20 грн. пені, 249,04 грн. 3 % річних.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
3. Стягнути з Фермерського господарства «Рябоконь В. Ю.» в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Суддя І.К. Осоченко