14.02.13р. Справа № 11/5005/11073/2012
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
про стягнення 150 117, 88 грн. за поставлений товар
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3 - довіреність від 29.10.12р.
Від відповідача: ОСОБА_2 - підприємець
Позивач просить стягнути 149 578,42 грн., що складають заборгованість за товар, поставлений по видатковим накладним № А000002889 від 18.06.12р., № А000002863 від 20.06.12р., № А000002977 від 20.06.12р., № А000003040 від 26.06.12р., № А000003054 від 26.06.12р., 539,46 грн. річних.
Відповідач, надав письмові пояснення в яких проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що вказані в позовній заяві накладні він підписував, товар в них зазначений він отримував, але не для себе, а для покупців позивача, за який вони здійснили розрахунки готівкою, передавши грошові кошти відповідачеві, які він в свою чергу вніс до каси позивача.
14.02.13р. відповідачем подано клопотання про витребування від позивача доказів, а саме, належним чином засвідчену копію Книги обліку доходів і витрат з питань, що стосуються спірних видаткових накладних та її оригінал для огляду в суді, а також належним чином засвідчину копію податкової декларації за 2012 рік та її ориганл для огляду в суді.
Заявлене клопотання відхилено господарським судом, зважаючи на те, що відповідачем не вказано, які обставини можуть підтвердити ці докази, що є порушенням ст. 38 ГПК України.
У судовому засіданні оголошувалась перерва від 17.01.13р. до 14.02.13р.
В судовому засіданні 14.02.13 р., оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В червні 2012 року, позивач здійснив поставку товару на адресу відповідача на суму 149 578,42 грн., що підтверджено видатковими накладними № А000002889 від 18.06.12р., № А000002863 від 20.06.12р., № А000002977 від 20.06.12р., № А000003040 від 26.06.12р., № А000003054 від 26.06.12р.
Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав встановлених ст. 11 цього кодексу.
Дії позивача по поставці товару за видатковими накладними № А000002889 від 18.06.12р., № А000002863 від 20.06.12р., № А000002977 від 20.06.12р., № А000003040 від 26.06.12р., № А000003054 від 26.06.12р. представнику відповідача на суму 149 578,42 грн., та дії відповідача по прийняттю товару вказаного в накладних, свідчать про те, що у боржника, в даному випадку відповідача, виникло зобов'язання з оплати отриманого у позивача (кредитора) товару.
Оскільки строк цього грошового зобов'язання сторонами не був узгоджений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Боржник відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк.
Вимога, щодо здійснення розрахунків за поставлений товар за видатковими накладними № А000002889 від 18.06.12р., № А000002863 від 20.06.12р., № А000002977 від 20.06.12р., № А000003040 від 26.06.12р., № А000003054 від 26.06.12р., позивачем надіслана на адресу відповідача 10.10.12р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару на суму 149 578,42 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.
При викладених обставинах, вимоги позивача щодо стягнення вказаної вище суми основного боргу, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданому розрахунку сума річних за період прострочення з 04.11.12р. по 17.12.12р. складає 539,46 грн.
Зазначена вище сума підлягає до примусового стягнення.
Заперечення відповідача стосовного того, що він здійснив розрахунки з позивачем, не можуть бути прийняті до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.
При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів, які б підтверджували, викладені в поясненнях відповідача обставини, зокрема, щодо внесення в касу позивача грошових коштів за спірний товар, суду надано не було.
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_2) 149 578,42 грн. (сто сорок дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень) 42 коп. основного боргу, 539,46 грн. (п'ятсот тридцять дев'ять гривень) 46 коп. річних, 3005,00 грн. (три тисячі п'ять гривень) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.Ф. Мельниченко
Повне рішення складено 19.02.2013р.